Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №496/2062/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2062/26

Провадження № 3/496/996/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

адвоката - Конєвої Л.Д., яка приймає участь у режимі відеоконференції,

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

військовослужбовця,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

01.03.2026 року о 15:00 год. за адресою: с. Дачне, траса М05, гр. ОСОБА_1 керував тз BMW д.н.з. НОМЕР_1 не маючи такого права, а саме посвідчення водія відповідної категорії, при цьому протягом року притягався до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП відповідно до постанови серії ЕНА №5548164 від 22.08.2025 року, чим порушив п.2.1.а. ПДР України - керування тз особою, яка не має права керування таким тз.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1.а. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Адвокат Конєва Л.Д. в інтересах ОСОБА_1 у судовому засіданні надала заперечення на протокол, в яких просила закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

В обґрунтування зазначила, що в протоколі, а також в усіх доказах, якими обгрунтована вина особи у вчиненні правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП невірно зазначене прізвище особи. Протокол складений відносно ОСОБА_1 , у паспорті громадянина України НОМЕР_2 прізвище особи зазначено « ОСОБА_2 ». Довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, що міститься в матеріалах справи, також складена відносно особи з прізвищем « ОСОБА_2 » (замість дійсного прізвища « ОСОБА_2 »), яке не відповідає вказаному в паспорті особи, дані якого зазначені в протоколі. Отже, така довідка також не може бути належним доказом у справі.

Також адвокат звертає увагу на те, що наявна в матеріалах справи постанова ЕНА №5548164 від 22.08.2025 року за ч.2 ст. 126 КУпАП, якою поліція обґрунтовує повторність вчинення правопорушення у даній справі, не містить підпису уповноваженої особи, яка складала постанову, не містить інформації щодо її вручення або направлення особі щодо якої складена постанова, не містить інформації про відмову особи від отримання постанови чи поштового відправлення, не містить інформацію про набрання нею чинності, а також не відображає факту, що постанова не оскаржувалась чи навпаки. В матеріалах справи відсутні як докази на підтвердження вручення ОСОБА_1 постанови ЕНА №5548164 від 22.08.2025 року або його відмови в її отриманні, так і докази оплати штрафу.

Крім того, адвокат Конєва зазначає, що на відеозаписі, який міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 , щодо якого складено протокол, навіть не перебував у салоні автомобіля та факт керування транспортним засобом не відображений на відеофіксації. На момент складання відносно нього протоколу, перебував у відпустці, пов`язаній з необхідністю прибути на поховання у зв`язку із смертю його батька. Перебуваючи під впливом відповідних тяжких сімейних обставин, не міг на момент складання відносно нього протоколу надати чітких пояснень та заперечень поліцейським та всебічно зрозуміти суть інкримінованого йому правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У Постанові Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 року по справі № 560/751/17 зазначено, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст. 126КУпАП, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.

За пунктами 1.3., 1.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У пункті 1.10 ПДР зазначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.1.а ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч.9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративного правопорушення, працівниками поліції надано до суду:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №603562 від 01.03.2026 року;

- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5548164 від 22.08.2025 року;

- довідку старшого інспектора з ОД ВАП УПП в Одеській області майора поліції М.Бойко, відповідно до якої, впродовж року ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП;

- довідку старшого інспектора з ОД ВАП УПП в Одеській області майора поліції М.Бойко, відповідно до якої, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 не отримувалось;

- диск з відеозаписом.

Адвокат Конєва Л.Д. в інтересах ОСОБА_1 долучила до матеріалів справи: витяг із наказу №60 командира військової частини НОМЕР_3 (по строковій частині) від 01.03.2026 року.

Диспозицією ч.2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 19.02.2020 року по справі №496/4315/16-а дійшов висновку, що обов`язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.

Долучений до матеріалів справи відеозапис відображає повну подію правопорушення, оскільки на ньому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Адвокат Конєва Л.Д. зазначає, що на відеозаписі, який міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 не перебував у салоні автомобіля та факт керування транспортним засобом не відображений на відеофіксації. Суд звертає увагу, на те, що на наявному у матеріалах справи відеозаписі ОСОБА_1 не заперечує факт керування автомобілем, також підтверджує та неодноразово повторює, що він немає посвідчення водія.

Адвокат Конєва С.В. звертає увагу на те, що в протоколі, а також в усіх доказах, якими обґрунтована вина особи у вчиненні правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП невірно зазначене прізвище особи. Довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, що міститься в матеріалах справи, також складена відносно особи з прізвищем « ОСОБА_2 » (замість дійсного прізвища « ОСОБА_2 »), яке не відповідає вказаному в паспорті особи, дані якого зазначені в протоколі. Отже, така довідка також не може бути належним доказом у справі.

Проте, суд вважає, що даний факт не має суттєвого значення, оскільки, адвокатом не доведено зворотного, а саме того, що ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП. Також, суд звертає увагу на те, що на відеозаписі ОСОБА_1 підтверджує той факт, що вже притягувався до адміністративної відповідальності та сплачував штраф. Крім того, суд враховує, що дата народження і адреса проживання, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові ЕНА №5548164 від 22.08.2025 року зазначені вірно та збігаються.

Крім того, адвокат Конєва С.В. зазначає, що постанова ЕНА №5548164 від 22.08.2025 року за ч.2 ст. 126 КУпАП, якою поліція обґрунтовує повторність вчинення правопорушення у даній справі, не містить підпису уповноваженої особи, яка складала постанову, не містить інформації щодо її вручення або направлення особі щодо якої складена постанова, не містить інформації про відмову особи від отримання постанови чи поштового відправлення, не містить інформацію про набрання нею чинності, а також не відображає факту, що постанова не оскаржувалась чи навпаки, з чим суд категорично не погоджується, оскільки наявна в матеріалах справи копія постанови серії ЕНА №5548164 є належним та допустимим доказом у справі.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в абз.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97).

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду за допомогою належних та допустимих доказів.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує: за ч.5 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення з ОСОБА_1 суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, і вважає, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у виді штрафу на користь держави у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

При призначенні адміністративного стягнення у виді позбавленні права керування транспортними засобами ОСОБА_1 , враховую позицію Верховного Суду, викладену в постанові ККС від 04.09.2023 року у справі №702/301/20, в якій об`єднана палата звернула увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання ДТП в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення.

Щодо накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, яке передбачене санкцією ч.5 ст. 126 КУпАП, суд зауважує, що адміністративні матеріали не містять відомостей щодо належності останньому на праві приватної власності транспортного засобу.

Отже, додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу до ОСОБА_1 не застосовується.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 126, 221, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 288, 289, 291, 307, 308 КУпАП України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення п`ятнадцятиденного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови буде виготовлено 04.06.2026.

Суддя М.Л. Пасечник