Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №139/96/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 139/96/26

Провадження № 33/801/618/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ліщина Т. П.

Доповідач: Сало Т. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

04 червня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., одержавши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 11 березня 2026 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Постановою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 11 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та накладено на нього, як на водія, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

31 травня 2026 року адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. через систему «Електронний суд» в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Також в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 11 березня 2026 року.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 зазначив, що копію постанови він не отримував. Адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. 11 травня 2026 року направила до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, на що 29 травня 2026 року отримала в Електронному суді доступ до постанови та матеріалів справи. Хоча розгляд справи і відбувся за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та копія постанови у передбачений ст. 285 КУпАП строку ОСОБА_1 не вручена, у зв`язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 289 КУпАП, в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.

Із вказаного можна зробити висновок, що в справі про адміністративне правопорушення початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови пов`язаний з моментом прийняття такої постанови, а не з моментом отримання її копії.

За заявою особи, щодо якої винесено постанову, строк на апеляційне оскарження постанови за наявності поважних причин може бути поновлений.

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Зі змісту оскаржуваної постанови суду слідує, що ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні 11 березня 2026 року при винесенні судом першої інстанції оскаржуваної постанови, тобто йому було відомо про прийняте остаточне рішення у справі (а.с.25-28).

Також у судовому засіданні був присутнім і захисник ОСОБА_1 – адвокат Солоненко Б.М., який в силу своєї професійної діяльності ознайомлений з порядком апеляційного оскарження постанови, в тому числі і строками оскарження.

Копію постанови доставлено до електронного кабінету адвоката Солоненка Б.М. 12 березня 2026 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.29).

ОСОБА_1 отримав копію постанови у даній справі 20 березня 2026 року у приміщенні суду, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с.30).

Також 20 березня 2026 року ОСОБА_1 сплатив кошти, стягнуті з нього вказаною вище постановою, про що свідчать наявні в матеріалах справи квитанції (а.с.31, 32).

Вказане підтверджує той факт, що на момент винесення постанови ОСОБА_1 погоджувався із винесеною відносно нього судом першої інстанції постановою, та спростовує доводи заявника щодо неотримання ОСОБА_1 копії постанови.

У подальшому, 11 травня 2026 року від адвоката Мотальової-Кравець В.Ю. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, а 31 травня 2026 року - апеляційна скарга.

Тобто апеляційна скарга надійшла через п`ятдесят два дні після отримання безпосередньо ОСОБА_1 копії постанови.

Доводи заявника не підтверджують наявність об`єктивно непереборних, незалежних від його волевиявлення перешкод для звернення з апеляційною скаргою зі спливом чималого проміжку часу (два з половиною місяці) з моменту винесення судом першої інстанції оскаржуваної постанови.

Причини пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги. Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. За відсутності таких, поновлення процесуального строку буде порушенням принципу юридичної визначеності.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

За відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, у поновленні цього строку необхідно відмовити, а апеляційну скаргу з доданими матеріалами повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. 29 КУпАП,

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 11 березня 2026 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.

Апеляційну скаргу з доданими матеріалами повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Б. Сало