Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №675/384/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/384/26

Провадження № 2/685/503/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

04 червня 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Теофіполь

справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 06.11.2020 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №408543, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 25000 грн, строком на 1095 днів (кінцева дата повернення 06.11.2023) та зобов`язалася повернути наданий кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. 26.11.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №26-11/2021/13, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором №408543. 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023,відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитним договором №408543. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 75100,24 грн, з яких: тіло кредиту – 23661,41 грн, нараховані відсотки на дату відступлення права вимоги – 34908,26 грн, нараховані відсотки з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості – 16530,57 грн. Просив позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 75100,24 грн заборгованості за кредитом, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 25000 грн витрат на правничу допомогу.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в суд не з`явився, подав клопотання про підтримання позовних вимог, просить проводити розгляд справи у відсутності його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з`явилася, клопотань не подала.

Суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч.1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В судовому засіданні встановлено, що 06.11.2020 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №408543 про надання споживчого кредиту (далі кредитний договір), згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 25000 грн, строком на 1095 днів (дата повернення кредиту – 06.11.2023) (п.1.3-1.4 кредитного договору), зі сплатою відсотків за користування кредитним коштами у розмірі: за перший день користування кредитом 25% в день (9125% річних), за всі наступні дні користування кредитом до кінця строку надання кредиту – 85% річних (п.1.5 кредитного договору), реальна річна процентна ставка 126,85 % річних (п.1.7 кредитного договору), що підтверджується змістом заяви-анкети та кредитного договору, які підписані відповідачкою особистим підписом (а.с.59, 25-26). Кредит надано відповідачці у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 (п.2.1 кредитного договору). Відповідно до платіжного доручення №3679 від 06.11.2020 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перераховано відповідачці (ІПН НОМЕР_2 ) кошти у розмірі 20 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 ( 5 тис грн. зараховано на сплату 25 % відповідно до п.1,5 Договору, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.66)), призначення платежу: видача кредиту згідно договору №408543 від 06.11.2020 (а.с.65). Відповідачка зобов`язана повертати кредит та сплачуати відсотки відповідно до Графіка платежів (Додаток №1 до кредитного договору), який підписаний відповідачкою (а.с.44). 26.11.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №26-11/2021/13, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором №408543. 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023,відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитним договором №408543 Зазначене підтверджується змістом: договору факторингу №26-11/2021 від 26.11.2021, договору відступлення прав вимоги від 10.01.2023, реєстрами боржників, витягами з реєстрів боржників, актами прийому-передачі Реєстрів боржників(а.с.8-24, 27-40). Відповідачка своїх обов`язків щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконала, відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.7, 66-67), наданого позивачемв якості доказу до позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем складає 75100,24 грн, з яких: тіло кредиту – 23661,41 грн, нараховані відсотки на дату відступлення права вимоги – 34908,26 грн, нараховані відсотки з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості – 16530,57 грн.

Оцінюючи докази у їх сукупності, враховуючи, що відповідач не надала суду доказів того, що платіжна картка № НОМЕР_1 на яку 06.11.2020 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» були перераховані кредитні кошти у розмірі 20 000 грн належить не їй, та не вона підписувала анкету-заяву та договір №408543 про надання споживчого кредиту, суд дійшов висновку, що відповідачка отримала кредитні кошти, користувалась ними, однак не виконала грошового зобов`язання за договором, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 75100,24 грн заборгованості за наданим кредитом.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на сплату судового збору та професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що відповідно до платіжної інструкції №0622480048 від 10.03.2026 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. На підтвердження понесених витрат у розмірі 25000 грн на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги №2216 від 01.01.2026, тарифи на послуги та витяг з акту № 18 про надання правової допомоги від 30.01.2026 року.

Разом з тим, враховуючи позицію ЄСПЛ щодо розумності розміру відшкодування витрат, суд дійшов переконання, що 25000 грн витрат на правову допомогу у справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні ( про що просив сам позивач) не є співмірною сумою із складністю справи та витраченим адвокатом часом , розміром позовних вимог, що передбачено ст. 137 ЦПК України, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн витрат на правничу допомогу.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2662, 40 грн судового збору та 25000 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 526, 638, 1048, 1054 ЦК України, ст.12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, районний

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, б.3, офіс 306) 75100,24 грн заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №408543 від 06.11.2020, а також 2662,40 грн судового збору та 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуюча