Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №521/19317/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/19317/25

Номер провадження № 2/521/1440/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від ОСОБА_1 – адвокат Селезньова Т.В., яка діє на підставі доручення з Центру БПД;

від ОСОБА_2 – не з`явилася.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, у якому позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з продовженням навчання, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , починаючи з дня подання позову і до закінчення сином навчання, але не більш ніж до 23 років, тобто до 28.04.2030 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з відповідачкою вони мають спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в шлюбі, який в подальшому рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.03.2021 року було розірвано.

За доводами позову, позивач вказав, що у зв`язку із проживанням сина з батьком , в березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітнього сина, за наслідками розгляду якої 18.03.2021 року Малиновським районним судом м. Одеси був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет», щомісячно, починаючи з 04.03.2021 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач наголосив, що після досягнення 18 років ОСОБА_4 продовжує навчання та в теперішній час він є студентом 1 курсу денної форми навчання на факультеті математики і інформатики Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за освітньо-професійною програмою «Теоретична і прикладна інформатика» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, зарахований на навчання відповідно до Наказу № 0110-5/2203 від 11.08.2025 року.

Позивач вважає, що відповідачка 1985 року народження, є працездатною особою, працює, має дохід, але місце її роботи невідоме, а тому має матеріальну можливість виконувати свій обов`язок по утриманню повнолітнього сина, який продовжує навчання, що передбачено ст. 199 СК України.

Позивач зазначив, що ОСОБА_4 , який є студентом денної форми навчання Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, не працює, а тому не має самостійного доходу, повністю перебуває на утриманні батька, потребує матеріальної допомоги від матері у частці, визначеній позивачем.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 27.11.2025 року у справі №521/19317/25 було відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено дату судового засідання.

12.02.2026 року (вх. №2183) від представника ОСОБА_2 – адвоката Зозулянського Дмитра Олександровича через підсистему «Електронний Суд» до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити. Відзив судом долучено до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами відзиву, представник відповідача вказав, що ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не підтверджено обставин, які б свідчили про наявність у повнолітньої дитини потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо).

Також, на переконання відповідача, їх спільний з позивачем син проживає у м. Ульм в ФРН та отримує там соціальну допомогу.

09.03.2026 року за вх.№15666 від представника ОСОБА_2 – адвоката Зозулянського Дмитра Олександровича надійшло клопотання про витребування доказів, а саме, представник відповідача просив суд витребувати з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби інформацію про перетин Державного кордону України (виїзд та в`їзд на територію держави Україна) фізичною особою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , громадянство України, РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство України) у період з 01 лютого 2022 року та по день надання відповіді на ухвалу суду із зазначенням відомостей про пункт перетину та країну слідування, вказавши дату та місце (пункт перетину) в`їзду та виїзду (перетину) за межі державного кордону України.

Окрім наведеного, у вказаному вище клопотанні представник відповідача просив суд допитати в якості свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та визнати явку ОСОБА_1 в судове засідання обов`язковою для надання пояснень у справі.

26.03.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №20735), у якому сторона позивача просить суд долучити до матеріалів справи письмові докази.

13.04.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний Суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №25082), у яких позивач просить суд доєднати до матеріалів справи письмові пояснення, а також письмові докази, на підтвердження обставин, викладених у поясненнях. Пояснення судом долучені до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами пояснень, позивач наголосив, що в судовому засіданні 09.03.2026 року, у зв`язку з відсутністю у нього достатньої інформації, представником позивача були дані неповні відповіді на питання відносно витрат позивача ОСОБА_1 , які пов`язані з навчанням та проживанням його сина ОСОБА_4 у Німеччині.

Так, позивач вказав, що ОСОБА_4 , 2007 року народження, з початку 2025 року проживає у Німеччині та навчається онлайн у Харківському Національному університеті ім.Каразіна на факультеті математики та інформатики (денна форма навчання) та на економічному факультеті (заочна форма навчання). У м. Мюнхен Німеччина Товариство з інтеграції та культури в Європі реалізує пілотний проект “Центр українського навчання” у співпраці з Харківським національним університетом ім.Каразана та у “Центрі українського навчання” регулярно проводяться очні заняття студентів університета ім.Каразіна. ОСОБА_4 -студент факультету математики і інформатики в І семестрі навчального року 2025-2026 відвідував очні заняття з 29.09.2025 по 03.10.2025; з 27.10.2025 по 31.10.2025; з 24.11.2025 по 28.11.2025. У ІІ семестрі – з 16.02.2026 -20.02.2026; з 09.03-13.03.2026; з 06.04.по 10.04.2026, а також буде відвідувати з 04.05.2026 по 08.05.2026 року, що підтверджується довідками про зарахування до школи в Українському навчальному центрі з перекладами на українську мову.

За твердженнями позивача, у періоди навчання в м.Мюнхен ОСОБА_4 несе витрати в розмірі 150 Євро, пов`язані з проживанням і харчуванням, що підтверджується договором на участь в освітньому проекті та квитанціями про оплату за проживання та харчування.

16.04.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника відповідача через підсистему «Електронний Суд» за вх. №26038 надійшли судові дебати, у яких відповідач просить суд врахувати обставини, зазначені ним у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи та вимоги позову, з мотивів, викладених письмово, просила суд позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, 04.06.2026 року до суду від нього через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява (вх. №40178), у якій останній повідомив, що як представник відповідача приймає участь у розгляді справи №947/8716/26, проте, будь-яких заяв або клопотань суду не заявив.

Відтак, у даному разі, враховуючи те, що явка учасників справи судом не була визнана обов`язковою, сторони висловили свою позицію щодо позовних вимог, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачки та її представника належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, потребують часткового задоволення, з відмовою в іншій частині, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

03.09.2004 року Виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб.

У період шлюбу у подружжя народилась дитина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 10.05.2007 року складено відповідний актовий запис № 327 Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 .

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 15.03.2021 року у справі №521/9252/20 шлюб, зареєстрований 03.09.2004 року Виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис № 17, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розірвано.

Судовим наказом Малиновського районного суду міста Одеси від 18.03.2021 року у справі №521/3295/21 стягнуто з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет», щомісячно, починаючи з 04.03.2021 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З витягу з Наказу від 11.08.2025 року №0110-5/2203 «Про зарахування на навчання», виданого Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна вбачається, що ОСОБА_4 з 01.09.2025 року зараховано студентом першого курсу навчання очної денної форми здобуття освіти за спеціальностями за кошти державного бюджету.

Відповідно до довідки №М12-18/2025 року, виданої Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна, факультет математики і інформатики, ОСОБА_4 , останній є здобувачем освіти 1 курсу денної форми навчання на факультеті математики і інформатики вказаного вище університету за освітньо – професійною програмою «Теоретична і прикладна інформатика» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

З Витягу з Реєстру територіальної громади Одеської територіальної громади від 08.09.2025 року №2025/013051399 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 28.07.2010 року задекларував своє місце проживання: АДРЕСА_1 .

З Витягу з Реєстру територіальної громади Одеської територіальної громади від 08.09.2025 року №2025/013061713 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 28.07.2010 року задекларував своє місце проживання: АДРЕСА_1 .

З Довідки №Х1-284669-ю/о від 10.11.2025 року про реєстрацію місця проживання або місця перебування особи, виданої ДНАП Одеської міської ради вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 28.07.2010 року задекларувала своє місце проживання: АДРЕСА_1 .

Також у матеріалах справи наявні копії платіжних інструкцій про перерахування ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_4 грошових коштів: від 27.05.2025 року на суму 2000 грн., від 21.05.2025 року на суму 300 грн., від 14.05.2025 року на суму 5000 грн., від 09.05.2025 року на суму 400 грн., від 09.05.2025 року на суму 400 грн., від 19.04.2025 року на суму 2000 грн., від 25.06.2025 року на суму 1000 грн., від 02.06.2025 року на суму 3000 грн.

Також у матеріалах справи наявні платіжні інструкції від 27.08.2025 року на суму 12850 грн. та від 01.02.2026 року на суму 12850 грн. У вказаних платіжних інструкціях призначення платежу вказано як: ОСОБА_4 , плата за навчання зг. Дог. №2101/25-040, ф-т Економічний, курс 1.

На підтвердження викладених у письмових поясненнях обставин представником позивача надано суду відповідні документи.

Так, відповідно до наявного у матеріалах справи підтвердження зарахування до школи в Українському навчальному центрі, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 бере участь в освітній програмі з 01.09.2025 року за освітньою програмою Математика та інформатика, онлайн навчання в Національному університеті імені Каразіна. Дати курсу: 01.09.2025 року – 31.12.2025 року.

Відповідно до договору на участь в освітньому проекті від 17.09.2025 року, ОСОБА_7 бере участь у проекті, за харчування та проживання за час приїзду до Мюнхена має сплачувати 150 ЄВРО щомісяця, з вересня 2025 року по грудень 2025 року включно, в разі продовження навчання – з лютого 2026 року по червень 2026 року включно.

Згідно із наявними в матеріалах справи квитанціями 16.02.2026 року, 09.03.2026 року, 01.10.2025 року, 26.11.2025 року, 29.10.2025 року від ОСОБА_8 було сплачено по 150 ЄВРО на рахунок Товариства інтеграції та культури в Європі.

З довідки від 19.03.2026 року №823, виданої ВЧ № НОМЕР_4 Національної гвардії України вбачається, що підполковник ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом на посаді осіб офіцерського складу у ВЧ № НОМЕР_4 НГУ з 17.02.2017 року по теперішній час.

Інших належних та допустимих доказів стосовно наявних між сторонами спірних правовідносин, матеріали цивільної справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання, є одним із способів захисту їхніх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У ч.1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Тож стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Так, Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 року у справі № 644/3610/16 дійшов висновку про те, що СК України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16.02.2022 року у справі № 381/2423/20 Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст. 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Наведеному відповідають і роз`яснення, викладені в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів, необхідно врахувати матеріальне становище платника аліментів, а також те, що обов`язок утримання дитини на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на батьків, а також те, що дитина, яка продовжує навчання, безсумнівно потребує принаймні мінімальних витрат на власне утримання.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд враховує всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

У даній справі судом встановлено, що у позивача та відповідача у даній справі за час шлюбу народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 10.05.2007 року складено відповідний актовий запис № 327 Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 .

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 15.03.2021 року у справі №521/9252/20 шлюб, зареєстрований 03.09.2004 року Виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис № 17, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розірвано.

Судовим наказом Малиновського районного суду міста Одеси від 18.03.2021 року у справі №521/3295/21 стягнуто з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет», щомісячно, починаючи з 04.03.2021 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З витягу з Наказу від 11.08.2025 року №0110-5/2203 «Про зарахування на навчання», виданого Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна вбачається, що ОСОБА_4 з 01.09.2025 року зараховано студентом першого курсу навчання очної денної форми здобуття освіти за спеціальностями за кошти державного бюджету.

Одночасно з цим, судом встановлено, що за курс економіки, ОСОБА_1 перерахував на рахунок ХНУ ім. В.Н. Каразіна 12850 грн. відповідно до платіжної інструкції від 01.02.2026 року та 12850 грн., відповідно до платіжної інструкції від 28.08.2025 року.

При цьому, як встановлено судом в судовому засіданні, що не заперечувалося учасниками справи, зокрема, представником позивача, ОСОБА_4 проживає на даний час з 2025 року в Німеччині, навчається в Університеті на двох факультетах: математичному та економічному в режимі відеоконференцій, а також в очному режимі на підставі погодженостей Українського навчального центру з НУ ім. Каразіна, за що щомісячно має сплачувати 150 ЄВРО за харчування та проживання у місті Мюнхені.

При цьому, судом також встановлено, що позивач, відповідач та їх спільний повнолітній син зареєстровані за однією адресою у м. Одесі.

Разом з тим, з матеріалів цивільної справи судом також встановлено, що підполковник ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом на посаді осіб офіцерського складу у ВЧ № НОМЕР_4 НГУ з 17.02.2017 року по теперішній час, у 2025 році в період з травня по червень 2025 року перераховував на банківський рахунок сина грошові кошти.

Відповідно до вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Так, суд зауважує, що під час розгляду справ даної категорії, позивач повинен довести потребу в матеріальній допомозі та її розмір, а відповідач - неможливість надання такої допомоги або можливість надання у меншому розмірі, ніж вимагає позивач.

Недоведення позивачем вказаних обставин може стати підставою для відмови в задоволенні позовної заяви.

Так, Верховний Суд, переглядаючи справу № 635/1139/17 виснував, зокрема, про те, що позивачі не довели існування всіх юридичних фактів, які у своїй сукупності надають право стягувати аліменти на підставі ст. 199 СК України, що є їх процесуальним обов`язком, не надали будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у них потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо).

Враховуючи правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, позивачам, звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на період навчання повнолітньої дитини, необхідно надати всі наявні докази, що підтверджують необхідність отримання такого утримання, наприклад: довідка про вартість навчання, в разі якщо дитина навчається на контрактній формі навчання, докази, що підтверджують вартість проживання в гуртожитку чи договір оренди іншого житла, виписка з банківського рахунку дитини, чи будь-які інші докази на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у неї потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо).

Вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд має встановити матеріальне становище платника та отримувача аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів тощо.

При цьому, обов`язок доведення того факту, що особа в силу тих чи інших обставин не може здійснювати сплату аліментів покладається на самого платника аліментів.

Суд зауважує, що на відміну від стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання не є безумовним та потребує доказування таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Так, у даному разі, позивачем підтверджено той факт, що останній несе витрати у зв`язку з навчанням сина, для якої саме мети необхідні кошти, у чому саме полягає потреба у матеріальній допомозі, проте відповідачем, належними та допустимими доказами факту неможливості надавати допомогу на утримання сина, який навчається, суду не доведено.

Суд зазначає, що при визначенні розміру аліментів метою є не урівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а те, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати з боку платника, перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

У даній справі, врахувавши те, що повнолітній син позивача та відповідача навчається на денній та заочній формах навчання в НУ ім. Каразіна (на двох факультетах), у зв`язку з чим позивач потребує матеріальної допомоги, оскільки за навчання сина на економічному факультеті Університету сплачує відповідні грошові кошти, суд, беручи до уваги необхідність забезпечення балансу між правом повнолітньої дитини на належне утримання та можливостями відповідача, дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір аліментів – частина від усіх видів заробітку та доходу відповідача є надмірним, тоді як визначення аліментів у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача буде справедливим, розумним та достатнім для забезпечення потреб повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, і водночас не покладатиме на відповідача надмірного фінансового тягаря.

Таким чином, зважаючи на викладене та надавши правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, та вважає, що у даному разі, зважаючи в тому числі і на відсутність належних письмових доказів з боку відповідача щодо неможливості її надавати фінансову допомогу на утримання сина, що навчається, обґрунтованим є розмір аліментів - 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, до закінчення дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку, за умови продовження навчання.

На підставі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення, а відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір, оскільки позивач звільнений від його сплати при пред`явленні до суду позову про стягнення аліментів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України та ст. 182, 199, 200 СК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на повнолітню дитину, яка навчається – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду – 05.11.2025 року і до досягнення ОСОБА_4 23 річного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 , за умови, що він буде продовжувати навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідача в користь позивача аліментів за один місяць з моменту звернення з позовом до суду підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну і резолютивну частини рішення складено та проголошено в судовому засіданні 04.06.2026 року.

Повний текст рішення суду складено та підписано 04.06.2026 року.

Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя Н.О. Шевчук