Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №501/4431/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 01.06.2026

Справа № 501/4431/25

2/501/488/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карпової Ю.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача в особі керівника Ткаченко М., через систему «Електронний суд», звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором CredD-592300721 від 16.07.2019 в розмірі 47281,49 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 16.07.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладений договір №CredD-592300721 відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 20000,00 грн. а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 16.07.2022 та сплатити проценти за користування кредитним коштами в розмірі 40%.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти в порядку передбаченому умовами договору. Внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору утворилась заборгованість у розмірі 47281,49 грн.

17.05.2025 між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» укладений договір факторингу №2 на підставі якого до ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

18.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір факторингу № №18-05/2021 на підставі якого до та ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладений договір факторингу № 18-05/2021 на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Представник позивача, керуючись 512, 514, 516, 525, 598, 599, 610, 615, 625, 1050 ЦК України просив задовольнити позовні вимоги.

Згідно інформації відділу реєстрації обліку осіб виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі ст. 190 ЦПК України копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з копіями доданих до неї документів надсилалася відповідачу в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем знаходження відповідача.

Однак, поштове відправлення повернулося до суду не врученим з відміткою відділення поштового зв`язку на конверті «адресат відсутній за вказаною адресою». Дата на штампі відділення поштового зв`язку зазначена «30.12.2026».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В силу наведених вимог п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, якими суд керується на підставі ч. 1 ст. 190 ЦПК України, днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів є 30.12.2026.

Такі обставини свідчать про те, що відповідач належним чином був повідомлений про наявність судового провадження відносно нього.

Відповідно до положень ст.280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд дослідивши та перевіривши докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

16.07.2019 між АТ «Альфа–Банк», яке змінило найменування на АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_1 укладений договір №CredD-592300721 на підставі якого Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 20000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, а позичальник зобов`язався повернути використану суму до 16.07.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 40%.

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладений договір факторингу №2.

Згідно додатку 1 до договору факторингу до ТОВ «ФК «Флексіс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №CredD-592300721 від 16.07.2019.

18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір факторингу №18-05/21.

Згідно додатку 1 до договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №CredD-592300721 від 16.07.2019.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладений договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Згідно додатку до договору №10-01/2023 від 10.01.2023 до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №CredD-592300721 від 16.07.2019.

Згідно виписки по рахунку за кредитним договором, ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами.

Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору відповідачем, утворилась заборгованість у розмірі 47281,49 грн., яка складається з: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 30902,62 грн., заборгованості за нарахованими відсотками - 7552,09 грн., заборгованості за пенею та/або штрафами 7774,33 грн., інфляційні збитки - 902,60 грн., нараховані 3% річних 149,85 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №CredD-592300721 від 16.07.2019 не виконує належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 47281,49 грн., що підтверджується наданими позивачем доказами, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції від 26.09.2025 позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Представник позивача також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Згідно ч.1 2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу представник позивача надав договір №02-09/2024-8 від 02.09.2024 про надання правової допомоги, який укладений між ТОВ «Коллект Центр» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (частина п`ята статті 135 ЦПК України).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа №501/4431/25, що розглядаэться, не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто є малозначною у силу вимог закону.

Відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Отже, у малозначній справі здійснювати представництво особи в суді може особа, яка не є адвокатом.

Проте поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).

Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.

В матеріалах справи відсутні докази того, що Каліта О.В. є адвокатом.

З урахуванням викладеного витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн. не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст.263-265, 280-289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №CredD-592300721 від 16.07.2019 у розмірі 47281,49 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» у задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн. – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Одеського апеляційного суду з дня отримання повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя