Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №743/278/26 — Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/278/26

Провадження №1-кп/743/40/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

№ 12026270450000017 від 12.02.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Чернігів Чернігівської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не маючого на утримані неповнолітніх (малолітніх) дітей, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого (з урахуванням положень статті 89 КК України),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 1261 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 в період часу з 03.03.2025 по 11.02.2026, діючи в порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно, систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є особою похилого віку, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя останньої, а саме: ОСОБА_4 неодноразово, не маючи підґрунтя, вчиняв по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_5 дії, виражені у словесних образах, погрозах, висловлюванні в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, які викликали у неї побоювання за свою безпеку та життя, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди її психічному здоров`ю, що виразилось у формі втрати позитивних емоцій, погіршило якість життя потерпілої особи та призвело до втоми, фізичного дискомфорту, негативних переживань, втрати повноцінного сну та відпочинку.

Так, 03.03.2025, о 16 годині 15 хвилин, ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 , перебуваючи на території домогосподарства, ображав грубими, нецензурними словами та погрожував колишній дружині ОСОБА_5 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

За даним фактом стосовно ОСОБА_4 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за результатами розгляду якого постановою Ріпкинським районним судом Чернігівської області від 21.03.2025 останнього визнано винним у вчиненні домашнього насильства та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

21.08.2025, близько 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 , перебуваючи на території домогосподарства, вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , а саме ображав їх нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

За даним фактом стосовно ОСОБА_4 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за результатами розгляду якого постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 03.09.2025 останнього визнано винним у вчиненні домашнього насильства та на нього накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк сорок годин.

02.09.2025, о 13 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 в АДРЕСА_4 , перебуваючи на території домогосподарства, ображав грубими нецензурними словами колишню дружину ОСОБА_5 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

За даним фактом відносно ОСОБА_4 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за результатами розгляду якого постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25.09.2025 останнього визнано винним у вчиненні домашнього насильства та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020, 00 (одна тисяча двадцять) гривень.

Однак, ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , належних висновків не зробив, та 11.02.2026, близько 19 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов додому за місцем проживання колишньої дружини за адресою: АДРЕСА_4 , вчинив стосовно колишньої дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є особою похилого віку, домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у словесних погрозах, висловлюванні в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні, залякуванні в результаті чого викликав у неї побоювання за свою безпеку та життя, спричинивши емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, завдавши шкоду психічному здоров`ю, що виразилося у формі пониження самооцінки, втрати позитивних емоцій, погіршення якості життя та призвело до втоми, фізичного дискомфорту, негативних переживань, втрати повноцінного сну та відпочинку.

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п.b ст.3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в зоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 згідно до статей 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вчинив домашнє насильство у формі психологічного насильства стосовно потерпілої ОСОБА_5 .

Отже, своїми умисними діями ОСОБА_4 за викладених вище обставин, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 1261 КК України, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства, щодо колишнього подружжя, що призвело до психологічних страждань, та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 .

27 травня 2026 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 на підставі статтей 468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим.

Згідно з даною угодою потерпіла ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за статтею 126-1 КК України, а також міри покарання, яке обвинувачений повинен понести за статтею 126-1 КК України, а саме у виді 2 років пробаційного нагляду з покладанням обов`язків, передбачених статтею 591 КК України, перелік яких визначається судом при постановленні вироку. Крім того, згідно статті 911 КК України, угодою передбачено застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід - проходження програми для кривдників на строк 3 місяці.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в інкримінованому злочині, підтвердивши викладене вище у повному обсязі, щиро розкаявся, просив затвердити укладену угоду про примирення. Зазначив, що розуміє надані законом права. Також пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені статтею 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, які до нього будуть застосовані в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди.

Потерпіла в судовому засіданні просила суд затвердити угоду про примирення, підтвердила досягнення примирення з обвинуваченим. Крім того, пояснила, що укладення угоди з її сторони є добровільним.

Прокурор в судовому засіданні також вважав угоду обґрунтованою та просив її затвердити.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з такого.

Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.

Частиною 5 статті 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілою угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені частиною 2 статті 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Зміст угоди про примирення відповідає вимогам статті 471 КПК України.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що

ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство, тобто умисне, систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 та кваліфікує його дії за статею1261 КК України.

Дослідженими в судовому засіданні даними про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий (з урахуванням положень статті 89 КК України), притягувався до адміністративної відповідальності, осіб на утриманні немає, не працевлаштований, не є особою з інвалідністю, (згідно наявних даних на обліку лікаря-психіатра КНП «Ріпкинська центральна лікарня» Ріпкинської селищної ради не перебуває, на обліку лікаря-нарколога КНП «Ріпкинська центральна лікарня» Ріпкинської селищної ради не перебуває) за місцем проживання характеристики не має.

Також при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що скоєний ним злочин у відповідності до статті 12 КК України є нетяжким злочином.

При цьому, обставинами, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, що, на думку суду, не перешкоджає призначити правопорушнику узгоджене сторонами покарання за статтею 1261 КК України.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що умови угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, за якою належить призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Керуючись статтями 373, 374, 475, частиною 15 статті 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 27 травня 2026 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 1261 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 27.05.2026 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі частин 2 статті 591 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі статті 911 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору, потерпілій та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_7