Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №750/5013/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №750/5013/26

Суддя: Кузюра М. М.

Справа № 750/5013/26

Провадження № 3/750/1650/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого: судді Кузюри М.М.

з участю: секретаря Сірої П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 21.04.2026 о 12 год. 31 хв. ОСОБА_1 в м. Чернігові по пр-ту Михайла Грушевського, 30, керував автомобілем Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, його дії кваліфіковані в протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення Срібнянського районного суду Чернігівської області, ОСОБА_1 пояснив, що свою винуватість у скоєнні вказаного правопорушення не визнає. Повідомив, що того дня їхав разом зі своєю дружиною до лікаря, і транспортний засіб під його керуванням був зупинений поліцейськими на «мобільному» блокпосту, де йому запропонували пред`явити військово-облікові документи. На його запитання про причини зупинки поліцейський повідомив, що така зупинка пов`язана з перевіркою документів на блокпосту. На прохання надати документи, які б підтверджували законність таких вимог, поліцейські змінили формулювання підстав зупинки, вказавши, що на лобовому склі автомобіля є тріщини. Свою відмову пред`явити документи на вимогу поліцейського він пояснив тим, що вважав, що в дійсності підстави для зупинки транспортного засобу відсутні, а відтак і всі подальші вимоги поліцейських є незаконними. Вважає, що ставлення поліцейських до нього було упередженим, саме тому вони і повідомили про існування у нього ознак сп`яніння. Зазначив, що ані того дня, ані напередодні алкогольних напоїв не вживав, відтак у стані алкогольного сп`яніння не міг перебувати. Додав, що направлення на огляд водія транспортного засобу йому не видавали, а тому у нього є сумніви про оформлення даного документу до складання протоколу про адміністративне правопорушення. Через півгодини після складання протоколу про адміністративне правопорушення він продовжив рух на транспортному засобі Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , оскільки мав запланований візит до лікаря.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Такими доказами у справі, які у ході розгляду були досліджені та оцінені в сукупності, є: протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу від 21.04.2026, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт поліцейського взводу 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП старшого сержанта поліції Б. Оскирка, оптичний диск з відеозаписом подій.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, а інформація, яка до нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних належних і достатніх доказах, які узгоджуються між собою.

Переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з приводу події, яка сталася 21.04.2026, встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , зі слів патрульного поліцейського, був зупинений на підставі п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» («якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху»), і саме така підстава зупинки відображена в рапорті поліцейського взводу 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП старшого сержанта поліції Б. Оскирка. Однак в процесі спілкування ОСОБА_1 повідомили, що на лобовому склі його автомобіля є тріщина, що є самостійною підставою для зупинки транспортного засобу. Водій пояснив поліцейським, що пошкодження виникло недавно, а можливості замінити скло наразі він не має, і зважаючи на незаконність зупинки транспортного засобу подальші їх вимоги виконувати не буде.

За відмову від пред`явлення документів ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, про що в складі адміністративного матеріалу міститься копія відповідної постанови. Згодом поліцейський спитав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, чи вживав той алкогольні напої, а у подальшому озвучив загальні ознаки сп`яніння, запропонувавши пройти огляд на визначення такого стану. На відеозаписі зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Разом з тим, зазначена вимога не може ґрунтуватися лише на довільному бажанні поліцейського провести такий огляд.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці). Описані в Інструкції ознаки алкогольного сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними.

Якщо проведення такого огляду вимагалося працівниками поліції без видимих на те причин, при відсутності ознак сп`яніння, відмова від проходження медичного огляду, правових наслідків не породжує. Аналіз відеозапису, на якому зафіксовані поведінка та зовнішній вигляд ОСОБА_1 , свідчить про те, що названі ознаки алкогольного сп`яніння були надуманими, відтак вимога проходження медичного огляду носила неправомірний характер. Водночас, послідовність дій поліцейських підтверджує обгрунтованість посилання особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на упереджене ставлення до нього з боку співробітників поліції.

Суд констатує, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак з врахуванням вищенаведених обставин щодо відсутності у водія очевидних ознак сп`яніння, суд вважає, що у поліцейського не було підстав пропонувати ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Безпідставною є і зупинка автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , оскільки озвучені поліцейським підстави зупинки жодним чином не охоплюються диспозицією п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме - якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Будь-яких інших порушень ПДР, які могли стати підставою для зупинки працівником поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , матеріали адміністративної справи не містять.

Твердження водія, що він продовжив рух автомобілем після того, як від`їхали поліцейські, є неспростованими і свідчать про те, що вимоги щодо нього в частині відсторонення від керування автомобілем, передбачені ч. 1 ст. 266 КПК України, поліцейськими виконані не були.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.03.2022 № 64/2022 постановлено ввести в Україні воєнний стані з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.

На момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що ставиться йому у вину, на території України встановлено режим воєнного стану.

Як визначено ч. 2 ст. 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» (далі - постанова № 1456), правовою основою перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України Про основи національного спротиву, Про правовий режим воєнного стану, Про оборону України, Про національну безпеку України, Про Національну поліцію, Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України, указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти.

Відповідно до п. 4 постанови №1456, перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).

Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються його завдання, повноваження із забезпечення єдиного управління визначеними силами та засобами Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, Управління державної охорони, ДПС, ДМС, ДСНС, військових адміністрацій (у разі їх утворення) та координації їх дій під час здійснення заходів особливого режиму.

Відповідно до п. 5 постанови №1456 право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Управління державної охорони, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Відповідно до п. 10 постанови №1456 уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі, зокрема, проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455 «Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан», (далі - Постанови КМУ №1455) блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану

Згідно з п. 9 постанови № 1455, до повноважень коменданта належить організація несення служби на блокпостах.

Приписами ст. 20 Постанови КМУ №1455 визначено, що заходи з контролю вїзду/виїзду включають, зокрема, перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи на блокпостах.

Водночас в матеріалах справи відсутня інформація про організацію 21.04.2026 в м. Чернігові по пр-ту Михайла Грушевського блокпоста і відеозаписом це не підтверджено.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що при складанні матеріалів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 не зібрано будь-яких переконливих доказів його вини, що позбавляє суд можливості визнати в діях ОСОБА_1 наявність складу зазначеного правопорушення, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя М.М. Кузюра

Оригінал: reyestr.court.gov.ua