Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №202/12580/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1666/26 Справа № 202/12580/25 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,

за участю:

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,-

Хлопова А.В.(приймає участь в режимі відеоконференції),

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,-

ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Хлопова А.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 06.02.2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до постанови Індустріального районного суду міста Дніпра від 06.02.2026 року водій ОСОБА_1 , 26 листопада 2025 року о 18 годині 35 хвилин в м. Дніпро, по вул. Сухомлинського на регульованому світлофором перехресті просп. Слобожанський – вул. Василя Сухомлинського, керуючи т.з. VWGL3H3-ШМДВ з д.н.з. НОМЕР_1 , виконуючи проїзд перехрестя на забороняючий йому рух червоний сигнал світлофору з увімкненими маяками синього кольору та звуковою сигналізацією, не переконався в безпечності своїх дій та не забезпечив безпеку дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з т.з. KIA з д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався на зелений сигнал світлофора під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з тілесними ушкодженнями водіїв, чим порушено вимоги п. 3.1. Правил дорожнього руху, та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Індустріального районного суду міста Дніпра від 06.02.2026 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та стягнуто судовий збір.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Хлопов А.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У випадку, якщо суд дійде висновку про наявність вини – застосувати стягнення, не пов`язане з позбавленням права керування транспортними засобами.

В обґрунтування посилається на такі обставини:

- дата отримання копії судового рішення – 02.05.2026 року після подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді;

-під час розгляду справи судом першої інстанції не було залучено як свідка іншого співробітника, парамедика, що перебував в автомобілі разом із ОСОБА_1 на момент ДТП – ОСОБА_3 ;

-в матеріалах справи відсутні відео з камер спостереження, на яких була б зафіксована подія, судом не витребовувались;

-робота водія швидкої, в обов`язки якого також входить, зокрема, евакуація поранених, є основним джерелом доходу ОСОБА_1 .

В суді апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його адвокат Хлопов А.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.

Вимоги апеляційної скарги щодо поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду підлягають задоволенню, так як відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, однак відповідно до матеріалів відсутні будь-які відомості щодо направлення копії постанови на адресу ОСОБА_1 , крім того, захисник Хлопов А.В. зазначив, що лише 02.05.2026 року ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, об`єктивність яких у апеляційного суду сумнівів не викликає.

Так, висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в повному обсязі підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №537430 від 11.12.2025 року, схемою місця ДПТ та фототаблицею до неї, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 щодо руху на заборонений сигнал світлофору.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він порушив вимоги п. 3.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п. 3.1 Правил дорожнього руху України водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10 18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

Таким чином, навіть за наявності права на відступ від вимог сигналів світлофора водій оперативного транспортного засобу зобов`язаний переконатися у безпечності проїзду перехрестя та вжити заходів для недопущення створення небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , здійснюючи проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора, не переконався у безпечності своїх дій, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом під керуванням ОСОБА_2 , який рухався на дозволений зелений сигнал світлофора.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було допитано як свідка парамедика ОСОБА_3 , який перебував в автомобілі швидкої медичної допомоги під час дорожньо-транспортної пригоди, не свідчить про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної постанови, оскільки наявні у справі докази є достатніми для встановлення фактичних обставин події та доведеності вини ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи відеозаписів з камер відеоспостереження не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Відсутність відеофіксації події не свідчить про недоведеність вини особи, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Разом з тим, постанова, яка оскаржується, підлягає зміні в частині накладеного на ОСОБА_1 , виду стягнення, оскільки суд першої інстанції, позбавляючи права керування транспортними засобами ОСОБА_1 , не дотримався принципу індивідуалізації та положень ст. 30 КУпАП, згідно із якою позбавлення наданого громадянину права керування транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.

Згідно із ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.

При накладенні на ОСОБА_1 , стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік судом першої інстанції не були враховані положення ст.30 та ст. 33 КУпАП щодо з`ясування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, однак суддя дійшов висновку про неможливість накладення стягнення у вигляді штрафу.

Такий висновок суду не відповідає положенням ст. 30 КУпАП, відповідно до якої позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.

Так, судом першої інстанції у постанові суду не обґрунтовано грубе порушення Правил дорожнього руху водієм, оскільки не враховано рух транспортного засобу із увімкненими проблисковими маячками синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, а також не встановлено систематичного порушення ним порядком користування правом керування транспортними засобами.

Крім того, посилання на те, що робота водія швидкої медичної допомоги є основним джерелом доходу ОСОБА_1 , не впливає на правильність висновків суду щодо доведеності його вини та наявності складу адміністративного правопорушення, а підлягає врахуванню виключно при вирішенні питання про вид та розмір адміністративного стягнення.

Враховуючи викладене, конкретні обставини справи, суд дійшов висновку про можливість пом`якшення накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та накладення на нього стягнення у виді штрафу , оскільки таке адміністративне стягнення буде достатнім і в повній мірі буде сприяти запобіганню вчинення ним нових правопорушень.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити захиснику Хлопову А.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , строк для подання апеляційної скарги на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 06.02.2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Хлопова А.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 06.02.2026 року – задовольнити частково.

Постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 06.02.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - змінити в частині накладення стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є. Джерелейко