Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №401/497/26 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

копія

справа № 401/497/26

1-кп/401/239/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12025142360000536, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 червня 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у сел. Власівка міста Світловодську Кіровоградської області, українця, громадянина України, має середню освіту, який тимчасово непрацює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , вироком Світловодського міськрайонного суду від 24 червня 2020 року був засуджений за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, та на підставі ст.75 КК України був звільнений від призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік, в силу ст.89 КК України судимості не має;

- за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 вчинив умисні корисливі кримінальні правопорушення проти власності, за таких обставин.

Так, наприкінці травня 2025 року у ОСОБА_6 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, відносно яких матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, виник протиправний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, під приводом укладення усних договорів оренди приватних житлових квартир розташованих у місті Львові, не маючи права власності на такі квартири та власники яких не надавали своєї згоди на передачу в оренду належного їм житла.

У своїй протиправній діяльності невстановлені досудовим розслідуванням особи, шляхом викладення на онлайн платформі «OLX» оголошень про надання в оренду приватних житлових квартир та укладення усних домовленостей з потенційними орендарями, повідомляли останнім заздалегідь недостовірну інформацію, в результаті чого, потерпілі будучи введеними в оману щодо дійсних намірів передачі в оренду житла, здійснювали переказ грошових на картковий рахунок ОСОБА_6 , які в подальшому ним переводились у готівку через банкомати розташовані на території Світловодської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області. З цією метою, діючи з прямим умислом, цілеспрямовано з корисливих мотивів та переслідуючи мету власної наживи, маючи на меті заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 надав невстановленим досудовим слідством особам доступ до належної йому банківської картки № НОМЕР_1 емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Так, у червні 2025 року невстановлена досудовим розслідуванням особа, використовуючи соціальну мережу інтернет на онлайн платформі «OLX» розмістила оголошення про те, що здається квартира по АДРЕСА_3 . При цьому, в оголошенні зазначено ім`я ОСОБА_7 та контактний телефон НОМЕР_2 .

15 червня 2025 року ОСОБА_8 , використовуючи соціальну мережу інтернет, на онлайн платформі «OLX» знайшла оголошення, про надання в оренду приватної житлової квартири розташованої по АДРЕСА_3 . Зателефонувавши за м.н.т. НОМЕР_2 невідомій особі на ім`я ОСОБА_7 , яка представилась нібито власником квартири, ОСОБА_8 обговорила умови оренди житла, шляхом здійснення передоплати на банківську картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Довівши до відома ОСОБА_8 у сукупності недостовірну інформацію, невстановлена досудовим розслідуванням особа переконала останню у реальності своїх намірів виконати обумовлені домовленістю зобов`язання, щодо передачі їй квартири розташованої по АДРЕСА_3 для проживання на певний строк за плату, тобто, ввів останню в оману.

Будучи введеною в оману, щодо дійсних намірів невстановленої досудовим розслідуванням особи, 15 червня 2025 року ОСОБА_8 з власної банківської картки № НОМЕР_3 емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснила переказ на банківську картку ОСОБА_6 № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти двома транзакціями, о 17 годині 06 хвили та 17 годині 11 хвилин, по 3000 гривень та 1000 гривень відповідно. Також, 16 червня 2025 року ОСОБА_8 з власної банківської картки № НОМЕР_3 емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснила переказ на банківську картку ОСОБА_6 № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти двома транзакціями о 16 годині 47 хвили та 16 годині 49 хвилин, по 2800 гривень та 200 гривень відповідно. Після здійснення усіх розрахункових операцій, невідомі особи перестали виходити на зв`язок з ОСОБА_8 , зобов`язання щодо надання в оренду приватної житлової квартири розташованої по АДРЕСА_3 не виконали, отримані грошові кошти не повернули.

В подальшому, ОСОБА_6 використовуючи банкомат № CLKG3025 розташований за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, Світловодська міська територіальна громада, селища Власівка, вулиця Молодіжна, 15 здійснив зняття отриманих від ОСОБА_8 грошових коштів з належної йому банківської картки № НОМЕР_1 емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», якими ОСОБА_6 у вказаний спосіб заволодів та у подальшому розпорядився на власний розсуд, перерахувавши частину грошових коштів на невстановлені карткові рахунки інших членів злочинної групи.

Своїми протиправними діями ОСОБА_6 завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 7000 гривень.

Крім того, у червні 2025 року, діючи повторно, умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та переслідуючи мету власної наживи, маючи на меті заволодіння чужим майном, невстановлена досудовим розслідуванням особа, використовуючи соціальну мережу інтернет на онлайн платформі «OLX» розмістила оголошення про те, що здається однокімнатна квартира по АДРЕСА_4 . При цьому, в оголошенні зазначено ім`я ОСОБА_7 та контактний телефон НОМЕР_4 .

16 червня 2025 року ОСОБА_9 , використовуючи соціальну мережу інтернет, на онлайн платформі «OLX» знайшов оголошення про надання в оренду приватної однокімнатної житлової квартири, яка розташована по АДРЕСА_4 . Зателефонувавши за м.н.т. НОМЕР_4 невідомій особі, яка представилась нібито власником квартири, ОСОБА_9 обговорив умови оренди житла, шляхом здійснення місячної оплати у розмірі 10 тисяч гривень на банківську картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Довівши до відома ОСОБА_9 у сукупності недостовірну інформацію, невстановлена досудовим розслідуванням особа переконала ОСОБА_9 у реальності своїх намірів виконати обумовлені домовленістю зобов`язання, щодо передачі йому квартири розташованої по АДРЕСА_4 для проживання на певний строк за плату, тобто ввів останнього в оману.

Будучи введеним в оману, щодо дійсних намірів невстановленої досудовим розслідуванням особи, 16 червня 2025 року ОСОБА_9 з власної банківської картки № НОМЕР_5 емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснив переказ на банківську картку ОСОБА_6 № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти о 21 годині 40 хвилин у розмірі 10 тисяч гривень. Також, 17 червня 2025 року ОСОБА_9 , під приводом оплати нібито юридичних послуг при оформленні договору оренди, з власної банківської картки № НОМЕР_5 емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснив переказ на банківську картку ОСОБА_6 № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти двома транзакціями о 15 годині 32 хвили та 15 годині 39 хвилин, по 3000 гривень та 1000 гривень відповідно. Після здійснення усіх розрахункових операцій, невідомі особи перестали виходити на зв`язок з ОСОБА_9 , зобов`язання щодо надання в оренду приватної житлової квартири розташованої по АДРЕСА_4 не виконали, отримані грошові кошти не повернули.

В подальшому, ОСОБА_6 використовуючи банкомат № CLKG3025 розташований за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, Світловодська міська територіальна громада, селища Власівка, вулиця Молодіжна, 15 здійснив зняття отриманих від ОСОБА_9 грошових коштів з належної йому банківської картки № НОМЕР_1 емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», якими ОСОБА_6 у вказаний спосіб заволодів та у подальшому розпорядився на власний розсуд, перерахувавши частину грошових коштів на невстановлені карткові рахунки інших членів злочинної групи.

Своїми протиправними діями ОСОБА_6 завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 14000 гривень.

Також, у червні 2025 року, діючи повторно, умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та переслідуючи мету власної наживи, маючи на меті заволодіння чужим майном, невстановлена досудовим розслідуванням особа, використовуючи соціальну мережу інтернет на онлайн платформі «OLX» розмістила оголошення про те, що здається однокімнатна квартира по АДРЕСА_5 . При цьому, в оголошенні зазначено ім`я ОСОБА_7 та контактний телефон НОМЕР_6 .

27 червня 2025 року ОСОБА_10 , використовуючи соціальну мережу інтернет, на онлайн платформі «OLX» знайшла оголошення, про надання в оренду приватної однокімнатної житлової квартири розташованої по АДРЕСА_5 . Зателефонувавши за м.н.т. НОМЕР_6 невідомій особі, яка представилась нібито власником квартири, ОСОБА_10 обговорила умови оренди житла, шляхом здійснення передоплати у розмірі 3 тисяч гривень на банківську картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Довівши до відома ОСОБА_10 у сукупності недостовірну інформацію, невстановлена досудовим розслідуванням особа переконала останню у реальності своїх намірів виконати обумовлені домовленістю зобов`язання, щодо передачі їй квартири розташованої по АДРЕСА_5 для проживання на певний строк за плату, тобто ввів останню в оману.

Будучи введеною в оману, щодо дійсних намірів невстановленої досудовим розслідуванням особи, 28 червня 2025 року ОСОБА_10 , з власної банківської картки № НОМЕР_7 емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснила переказ на картковий рахунок ОСОБА_6 № НОМЕР_1 емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошових коштів о 13 годині 30 хвилин у розмірі 3 тисяч гривень. Також, 27 червня 2025 року ОСОБА_10 , під приводом додаткової орендної плати за допомогою терміналу самообслуговування здійснила переказ грошових коштів у сумі 500 гривень на невстановлений картковий рахунок. Після здійснення усіх розрахункових операцій, невідомі особи перестали виходити на зв`язок з ОСОБА_10 , зобов`язання щодо надання в оренду приватної житлової квартири розташованої по АДРЕСА_5 не виконали, отримані грошові кошти не повернули.

В подальшому, ОСОБА_6 використовуючи банкомат № CLKG3025 розташований за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, Світловодська міська територіальна громада, селища Власівка, вулиця Молодіжна, 15, здійснив зняття отриманих від ОСОБА_10 грошових коштів з належної йому банківської картки № НОМЕР_1 емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», якими ОСОБА_6 у вказаний спосіб заволодів та у подальшому розпорядився на власний розсуд, перерахувавши частину грошових коштів на невстановлені карткові рахунки інших членів злочинної групи.

Своїми протиправними діями ОСОБА_6 завдав потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 3500 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , як і під час досудового розслідування, в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся, та пояснив про обставини вчинення кримінальних правопорушень, як зазначено у вироці. Показав, що дійсно у червні 2025 року його знайомий ОСОБА_11 по телефону запропонував йому роботу, та повідомив, що на його банківську картку будуть надходити грошові кошти, які він має готівкою знімати в банкоматі, та перераховувати кошти на іншу банківську картку. Він погодився на таку роботу. Від отриманих готівкою грошових коштів він собі залишав 20% готівки як оплату за вказану роботу. Проте, коли йому треба було знімати грошові кошти у банкоматі та їх перераховувати на іншу картку, йому повідомляв по телефону його знайомий ОСОБА_12 . Фактично його банківську картку його знайомі використовували для перекидування грошей. Він дійсно з допомогою банкомата 15, 16 та 27 червня 2025 року знімав грошові кошти, які надходили від невідомих осіб, з них 20% залишав собі, а 80% - перераховував на іншу банківську картку, яку називав ОСОБА_12 . Після викриття вказаного злочину, він добровільно повернув потерпілому ОСОБА_9 на відшкодування шкоди 14 000 грн., потерпілій ОСОБА_8 він відшкодував 7 000 грн. У вчиненому щиро кається, обіцяв не вчиняти нових кримінальних правопорушень, та просив суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_8 про місце час та дату судового засідання повідомлена у встановленому порядку, подала до суду письмову заяву про те, що обвинувачений ОСОБА_6 відшкодував їй завдану майнову шкоду в розмірі 7000 грн., тому вона відмовляється від позову та не має до нього претензій. Просить про розгляд справи за її відсутності.

Потерпілий ОСОБА_9 про місце час та дату судового засідання повідомлений у встановленому порядку, подав до суду письмову заяву про те, що обвинувачений ОСОБА_6 відшкодував йому завдану майнову шкоду в розмірі 14000 грн., тому він відмовляється від позову та не має до нього претензій. Просить про розгляд справи за його відсутності.

Потерпіла ОСОБА_10 про місце час та дату судового засідання повідомлена у встановленому порядку, подала до суду письмову заяву та просить про розгляд справи за її відсутності.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї провини у вчинені кримінальних правопорушень, його винуватість в інкримінованих кримінальних правопорушеннях повністю підтверджується зібраними у справі доказами.

Суд враховує, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повідомив, що не оспорює надані під час досудового розслідування показання потерпілих і свідків, з ними повністю згоден, та відмовляється у їх допиті у судовому засіданні.

В зв`язку з визнанням обвинуваченим обставин про які під час досудового розслідування повідомили потерпілі і свідки, суд за згодою сторони захисту, прийняв відмову прокурора від допиту в судовому засіданні потерпілих і свідків.

Проаналізувавши викладене, враховуючи, що учасниками процесу фактичні обставини справи не оспорювалися, зібрані досудовим розслідуванням докази під сумнів не ставилися, суд в силу ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно не оспорюваних фактичних обставин справи, які є належними, достовірними, допустимими і достатніми для визнання обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Даючи оцінку результатам судового розгляду справи суд визнає, що винуватість ОСОБА_6 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях доведена повністю, дії обвинуваченого суд кваліфікує по епізоду заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8 , як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч.2 ст.190 КК України; по епізодам заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_10 , як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч.2 ст.190 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченим, суд враховує, що відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

За змістом ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

При цьому, відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно доположень ст.65 КК Українита постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», - особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів; більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів; у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», - відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Судом зважується, крім того, на висновки з приводу пропорційності покарання тяжкості правопорушення, висловлені ЄСПЛ в своїх рішеннях, зокрема, у рішеннях по справах Souring v. UK, Shvydka v. Ukraine, Tammer v. Estonia, - за змістом яких захід, що застосовується до порушника має бути пропорційним переслідуваній меті, засудження та покарання порушника не мають бути непропорційними законній меті і підстави, якими керуються національні суди, мають були відповідними і достатніми для виправдання такого втручання.

Суд також зазначає, що дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі N 523/12810/15-к.

Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, обвинуваченим ОСОБА_6 вчинено три епізоди умисного нетяжкого корисливого кримінального правопорушення проти власності. На час вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень ОСОБА_6 в силу ст.89 КК України не мав судимості, не працював, за місцем мешкання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

До пом`якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття обвинуваченого у скоєних кримінальних правопорушеннях, та відшкодування завданої майнової шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання органом обвинувачення не виявлено, судом не встановлено.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, з урахуванням особи винуватого, суд вважає, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, ОСОБА_6 слід призначити покарання, передбачене ч.2 ст.190 КК України у виді обмеження волі на певний строк.

Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд враховує, що прокурор в судових дебатах просив остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі на три роки, та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому мінімальний іспитовий строк.

При цьому, суд враховує інформацію, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_6 , яка міститься у досудовій доповіді уповноваженого органу пробації, відповідно до якої орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе.

На підставі викладеного, суд бере до уваги характер вчинених кримінальних правопорушень, ступінь їх суспільної небезпеки, те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, дав в суді обіцянку не порушувати закон та працевлаштуватися, повністю відшкодувати потерпілим майнову шкоду, суд визнає, що виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства, і його можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням на визначений іспитовий строк з покладанням на нього, передбачених ст.76 КК України обов`язків.

Вирішуючи справу в частині цивільних позовів потерпілої ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням, суд виходить з таких положень чинного законодавства.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуальногокодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які у справі є цивільними позивачами, подали до суду письмові заяви про відмову від позову у зв`язку з повним відшкодуванням ОСОБА_6 завданої майнової шкоди.

Враховуючи, що КПК України не врегульований порядок вирішення питання про залишення позову без розгляду, суд при вирішенні зазначеного питання застосовує норми ЦПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи, що цивільні позивачі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відмовилися від своїх позовів до ОСОБА_6 у зв`язку з повним відшкодуванням ОСОБА_6 завданої майнової шкоди, суд вважає за необхідне прийняти відмову цивільних позивачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від позовів до ОСОБА_6 , та закрити провадження у справі в частині вирішення позовів.

Судові витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує, керуючись правилами ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.

В силу ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 обов`язки: - періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Прийняти відмову потерпілої ОСОБА_8 від позову до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди.

Прийняти відмову потерпілого ОСОБА_9 від позову до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди.

Провадження у справі в частині позовів потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди закрити.

Відповідно до ст.96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію - конфіскувати в дохід держави предмет, знаряддя і засоби вчинення кримінального правопорушення: 1) Мобільний телефон марки «Apple», модель iPhone 7 Plus, номер моделі НОМЕР_27, серійний номер НОМЕР_8 , НОМЕР_24, із передньою панеллю білого кольору та задньою панеллю золотого кольору, який знаходився у чохлі чорного кольору, з наявною всередині SIM-карту з номером НОМЕР_9 , який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1(м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області; 2) Кнопковий мобільний телефон марки «Sigma», модель X-Style 18 Track, серійний номер НОМЕР_10 , ІМЕ НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , з наявними встановленими двома SIM-картами з номерами НОМЕР_13 та НОМЕР_14 , який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1(м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- Пластикова основа від SIM-карти мобільного оператора, з якої зчитуються такі дані: штрих-код НОМЕР_28, надрукований номер НОМЕР_15 , PIN2 НОМЕР_29 та PUK2 НОМЕР_30;

- Картонна поліграфічна упаковка від стартового пакета мобільного оператора, що містить сліди розриву та фрагменти інформаційної вкладки, а також картонну упаковку оператора Vodafone із надрукованим номером НОМЕР_16 , ??пластикову основу від SIM-карти мобільного оператора, на якій нанесено надрукований номер НОМЕР_17 , а також інші стандартні поліграфічні елементи, що відповідають основі SIM-карти;

- ?Жорсткий диск марки Western Digital, модель WD3200AKX, обсяг 320 GB, серійний номер WCAYUX059964;

- Твердотільний накопичувач (SSD) марки Kingston, серія НурегХ Savage, модель SHSS37A/240G, обсяг 240 GB, із маркувальними даними, що читаються на заводській етикетці;

- ??Картонна упаковка від стартового пакета мобільного оператора, на якій нанесено номер НОМЕР_18 та штрих-кодові позначення;

- Пластикову основу SIM-карти, на якій нанесено дані PIN1, PIN2, PUK1, PUK2 та інші маркувальні елементи, що читаються на заводській етикетці;

- ?SIM-карта білого кольору, без зовнішньої пластикової основи, з нанесеними цифровими позначеннями: « НОМЕР_19 » (фабричне маркування);

- SIM-карта синього кольору, із заводським ICCID-маркуванням: НОМЕР_20 » (збережена у вигляді окремого SIM- елемента/вкладки);

- Пластикова основа від SIM-карти мобільного оператора Vodafone, на якій зазначено: мобільний номер: НОМЕР_21 , PINI: НОМЕР_25, PUK1: НОМЕР_22 , PIN2: НОМЕР_26, PUK2: НОМЕР_23 , маркування «4G / LTE», які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1(м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області;

- Оптичний диск формату CD-R с/н: LH3186DЕ18044558 D3 з написом 13605912-ВБ; який долучено до матеріалів кримінального провадження;

- Оптичний диск формату CD-R с/н: LH3186DЕ18050209 D2 написом 14769468-ВБ, який долучено до матеріалів кримінального провадження;

- Оптичний диск формату CD-R с/н: LH3173ЕВ19212300 D2 знаписом 624-ВБ, який долучено до матеріалів кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Світловодським міськрайонний суд упродовж 30 днів з дня його проголошення, а засудженим - у той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду ОСОБА_1

Згідно з оригіналом