Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №216/3394/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №216/3394/26

Суддя: МАЛАНЮК О. Я.

Справа № 216/3394/26

провадження 2/216/3361/26

РІШЕННЯ

іменем України

04 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально - Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Маланюка О.Я.,

за участі секретаря судового засідання Агурейчевої А.М.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

29 квітня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання малолітньої дитини – їх спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з лютого місяця 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 14 березня 2015 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем. Від шлюбу мають двох малолітніх дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають із нею та перебувають на її утриманні. Рішенням Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2020 року шлюб між позивачем і відповідачем розірваний. Стягнуто з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 25 листопада 2019, на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до її повноліття на користь матері дитини ОСОБА_1 . Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем її проживання. ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_3 . Після народження сина відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, крім того, має заборгованість зі сплати аліментів на утримання доньки. Так, з урахуванням обов`язку обох батьків утримувати дитину, тієї обставини, що відповідач має можливість сплачувати аліменти, але у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, позивач і звертається до суду.

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено учасникам справи щодо строків подання письмових заяв по суті справи.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення повідомлялася належним чином, звернулася до суду із заявою про проведення розгляду справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем подано відзив на позов.

Від представника відповідача до суду 04.06.2026 року надійшла заява, в якій зазначає, що позовні вимоги не визнає та прить у їх задоволенні відмовити. Просить врахувати заперечення відповідача викладені у відзиві на позов а також розгляд справи проводити за відсутності відповідача та його представника.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, приходить до таких висновків.

Суд встановив, що 14 березня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у Центрально – Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області зареєстрували шлюб, про що складений відповідний актовий запис № 143, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 . (а. с.6)

Рішенням Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2020 року у справі № 216/7171/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87876156) шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 14 березня 2015 року у Центрально-Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис за №143 – розірваний. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 25 листопада 2019, на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до її повноліття на користь матері дитини ОСОБА_1 . Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем її проживання. (а. с. 4-5)

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , виданого 03 лютого 2021 року Центрально – Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 123 від 03 лютого 2021 року. (а. с. 7)

Згідно Витягів з Реєстру Криворізької територіальної громади №2026/003560565 та №2026/003560937 від 17.03.2026, малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.03.2025 має зареєстроване місце проживання разом із матір`ю – позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . (а. с. 9-10)

У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі – Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з положеннями частин 1-3 статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина друга статті 182 СК України).

Щодо вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання дитини з лютого місяця 2021 року суд вказує.

За прямими нормами, передбаченими статтею 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Так, стягнення аліментів слід розпочати із дня подання позову до суду, а саме з 29 квітня 2026 року.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та обов`язку обох батьків по утриманню дитини, наявності судового рішення про стягнення аліментів з відповідача на утримання старшої дитини, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 29 квітня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, рішення суду, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати в сумі 1331,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 181-183 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 81, 141, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання на утримання малолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 29 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 ; відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 04 червня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua