Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №387/1086/22 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 387/1086/22

Провадження № 2/487/57/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участі секретаря Радченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

25.11.2022 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 927291,51 грн. та судового збору, посилаючись на те, що внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, позивачу нанесені матеріальні збитки. Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19.01.2023 року справу передано для розгляду по підсудності до Заводського районного суду м. Миколаєва. 29.03.2023 року матеріали зазначеної справи надійшли до Заводського районного суду м. Миколаєва. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023 року визначено суддю Гаврасієнко В.О.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 03.04.2019 року укладено кредитний договір №NKBWGA0040310001, згідно якого АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 1016468,00 грн на термін до 03.09.2024 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку встановлених кредитним договором. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Разом з тим, відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тобто в порушення умов договору відповідач зобов`язання за договором не виконала. У зв`язку з порушенням зобов`язання за кредитним договором відповідач станом на 07.11.2022 року має заборгованість 927291,51 грн яка складається із 713977,50 грн - заборгованість за тілом кредиту, 213314,01 грн - заборгованість за відсотками. На підставі викладеного, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 927291,51 грн. за кредитним договором №NKBWGA0040310001 від 03.04.2019 року та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 03.04.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 03.10.2023 року провадження по справі було зупинено в зв`язку із призначенням у справі судової економічної експертизи.

17.11.2023 року до канцелярії Заводського районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для складання висновку експерта за результатами судово-економічної експертизи.

Ухвалою суду від 23.11.2023 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 14.05.2024 року витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» документи.

Ухвалою суду від 13 січня 2026 року також витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» документи.

19 лютого 2026 року до суду надійшли витребувані документи.

Представник позивача Шевченко А.О. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просив проводити розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів. Щодо розміру заборгованості звертав увагу суду, що на момент подання позову заборгованість становила 927291,51 грн, проте згідно наданими суду виписками після відкриття провадження у справі відповідачем було здійснено часткове добровільне погашення боргу на загальну суму 484777,19 грн. Таким чином, фактична непогашена частина боргу складає 442514,32 грн, просив суд врахувати факт вказаних платежів під час ухвалення рішення. просив стягнути з відповідача на користь банку судовий збір у повному обсязі13909,37 грн, наголошував, що часткове погашення боргу відбулось вже після звернення банку до суду та відкриття провадження, а отже відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України судові витрати мають бути покладені на відповідача.

Представник відповідача адвокат Мотельчук Ю.І. до судового засідання з`явилася, надала до суду заяву про визнання позову, у якій зазначила що на час розгляду справи відповідачем на користь банку в рахунок часткового погашення заборгованості сплачено суму у загальному розмірі 484777,19 грн та станом на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем складає 442514,32 грн у зв`язку з чим відповідач визнає що на теперішній час загальна сума боргу за договором №NKBWGA0040310001 від 03.04.2019 року складає 442514,32 грн. у зв`язку з чим визнає позов в цій частині та просить суд задовольнити позову частково на суму 442514,32 грн. Також надала до суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача та її представника.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 03.04.2019 року договір про іпотечний кредит №NKBWGA0040310001.

Згідно п.1.1. договору кредитор зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 1000000 грн у формі строкового кредиту на ціль – споживчий кредит під заставу нерухомості та 16468 грн у формі відновлювальної кредитної лінії на ціль – сплата страхових платежів.

Згідно п.п.1.1.1. договору 20,0 % річних – розмір річної відсоткової ставки за користування кредитом, 26,24 % річних розмір річної відсоткової ставки за користування кредитом. Позичальник сплачує винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 1,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту.

Згідно п.1.2 договору, позичальник зобов`язується повернути кредитору відповідно до умов цього договору кредит не пізніше 03 квітня 2024 року. Кредит надається під заставу нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором про іпотечний кредит виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором.

Проте відповідач не належним чином виконувала умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі (ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, в судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що під час розгляду справи в суді відповідачем ОСОБА_1 на користь банку в рахунок часткового погашення заборгованості сплачено суму у загальному розмірі 484777,19 грн. Таким чином, станом на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем складає 442514,32 грн. (927291,51 - 484777,19). Зазначені обставини також підтверджуються наданими представником відповідача квитанціями.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті в повному обсязі, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути заборгованість за договором про іпотечний кредит №NKBWGA0040310001 від 03.04.2019 року у розмірі 442514,32 грн.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.3 ч.1 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 6637,55 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч.1 ст. 598, 599, 610, ч.2 ст.615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 206, 258 259, 265, 268, 279, 280-283 Цивільного Процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №NKBWGA0040310001 від 03.04.2019 року в сумі 442514,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 6637,55 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, адреса для листування: м. Миколаїв, вул. Набережна перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570 (рахунок отримувача для погашення заборгованості та судових витрат 29092829003111); МФО № 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 01 червня 2026 року.

Суддя : Гаврасієнко В.О.