Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 03 червня 2026 р.
Справа: №145/577/26
Суддя: Копилова Л. В.
Справа № 145/577/26
Провадження №2-а/145/7/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" червня 2026 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Копилової Л. В. ,
з участю секретаря судових засідань Мигдальської Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, обгрунтовуючи яку посилався на те, що постановою інспектора ВП № 5 міста Немирів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Чорного Н.М. від 25 березня 2026 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 грн. Постанова мотивована тим, що він цього ж дня о 22 год. 10 хв. в селищі Вороновиця по вулиці Я.Гальчевського, керував автомобілем – «Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI» номерний знак НОМЕР_1 м, що має несправності зовнішніх світлових приладів, а саме: в темну пору доби не працював задній правий габарит.
Вважає оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню, так як він не порушував ПДР України, бо не мав умислу на вчинення адміністративного правопорушення. Перед виїздом з місця роботи він перевірив справність габаритів, виїздив зі справними світловими приладами, несправність відбулася фактично під час руху, а сигналізація на панелі не відображала поломки, тому він їхав до місця зупинки додому, про що повідомив інспектора, однак той відповів, що це його проблема. Окрім цього, інспектором кваліфіковано його дії за порушення п.п.«в» п.31.4.3 ПДР України, хоча фактично таке порушення передбачено п.п.«б» вказаного пункту.
У зв`язку з наведеним просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 6906790 винесену інспектором ВП № 5 міста Немирів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Чорним Н.М. від 25 березня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 грн., а провадження у справі закрити.
Ухвалою судді Тиврівського районного суду Вінницької області відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з повідомленням сторін.
Не погоджуючись із позовними вимогами 15 квітня 2026 року представник відповідача Герман І.В. надала суду відзив, в якому заперечувала проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачу було достовірно відомо про те, що в нього не працює світловий прибор, заїхавши на АЗС він не усунув несправність та здійснив подальший рух із непрацюючим світловим прибором. Після зупинки транспортного засобу працівниками поліції позивач увімкнув аварійну сигналізацію і під час розгляду справи та винесення постанови несправність ним усунуто не було. Просить відмовити у позові.
При розгляді справи позивач ОСОБА_1 та його представник Лісниченко С.В. підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, наведених у заяві.
Позивач ОСОБА_1 також пояснив, що вказана подія відбувалася увечері близько початку комендантської години, тому по дорозі їх руху вже були зачинені всі СТО і він не мав іншого вибору ніж доїхати додому та усунути несправність. Крім цього, на місці зупинки він заявляв про надання йому правової допомоги адвоката, на що отримав відмову.
Представник відповідача на розгляд справи до суду не з`явився, про час та місце її розгляду повідомлений в установленому законом порядку.
Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка та дослідивши письмові докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наведених нижче підстав.
Встановлено, що постановою інспектора ВП № 5 міста Немирів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Чорного Н.М. від 25 березня 2026 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 грн.
Постанова мотивована тим, що позивач цього ж дня о 22 год. 10 хв. в селищі Вороновиця по вулиці Я.Гальчевського, керував автомобілем – «Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI» номерний знак НОМЕР_1 м, що має несправності зовнішніх світлових приладів, а саме: в темну пору доби не працював задній правий габарит, з яким відповідно до встановлених правил експлуатація його заборонена.
Як вбачається із цієї ж постанови позивача притягнуто до відповідальності за порушення ним п.31.4.3 Правил дорожнього руху України.
До постанови додано відеозапис 796878, на якому зафіксовано розгляд справи та винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
Допитаний судом свідок ОСОБА_2 пояснив суду, що він разом з позивачем увечері їхали додому, перед виїздом з місця роботи саме його просив позивач перевірити справність габаритів, що він і зробив. Виїздили вони зі справними світловими приладами, несправність відбулася під час руху і вони позбавлені були можливості її усунути так як це відбулося пізно увечері.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо (ст.2 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
У ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.121 КУпАП.
Пунктом 31.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема:
31.4.3. Зовнішні світлові прилади:
а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
б) порушено регулювання фар;
в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;
г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;
ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Відповідно до ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У той же час, Великою Палатою Верховного Суду у п. 47 постанови від 25.06.20 у справі № 520/2261/19 зроблено висновок, що обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 02.10.2024 у справі № 120/12494/23 зазначив, що судовий розгляд відповідно до положень КАС України охоплює собою більшість гарантій учасників публічно-правових відносин, зокрема, в аспекті змагальності, рівності та офіційного з`ясування обставин справи, а тому формальні недоліки фіксації правопорушення, за загальним правилом, не можуть бути підставою для скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень та звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом та спрямованої на захист важливого суспільного інтересу, а тому формальні недоліки під час фіксації правопорушення, за загальним правилом, не можуть бути підставою для скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень та звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом та спрямованої на захист важливого суспільного інтересу.
Відповідно до ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Водночас в оскаржуваній постанові не зазначено підпункту п. 31.4.3 ПДР, який порушив позивач, а посилання лише на сам пункт є неповним, оскільки такий пункт визначає перелік п`яти несправностей та невідповідностей, за наявності яких експлуатація транспортного засобу заборонена.
Окрім цього, суд приймає до уваги п.31.5 ПДР України, яким визначено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 ПДР, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту.
Зважаючи на встановлені обставини, оскаржувана постанова є протиправною, оскільки не містить коректного зазначення норми, порушення якої ставиться у провину, під час розгляду справи не було забезпечено право на захист особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також зважаючи на неврахування пояснень позивача про виконання ним п.31.5 ПДР.
Відтак постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
При задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Приймаючи до уваги те, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем понесено судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 665,60 грн, а понесення витрат на професійну правничу допомогу не доведено, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань судових витрат по вказаних витрат по оплаті судового збору в повному обсязі.
Керуючись ст.121 КУпАП, ст.ст.77, 257-262 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ЕНА № 6906790 винесену інспектором ВП № 5 міста Немирів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Чорним Н.М. від 25 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 грн., а провадження у справі закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 665,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 04 червня 2026 року.
Суддя Л. В. Копилова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua