Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №135/701/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/701/26

Провадження № 1-кп/135/129/26

ВИРОК

Іменем України

02.06.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025020240000124, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Часів Яр Артемівського району Донецької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовозобов`язаного, з повною загальною середньою освітою, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно наказу ГУНП у Вінницькій області №167 о/с від 12.11.2024, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, а також відповідно до наказу ГУНП у Вінницькій області №39 о/с від 18.03.2025, лейтенанта поліції ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.

Відповідно до ч. 1 примітки до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 та інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 , відповідно до ч. 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою за ознакою постійного здійснення функції представника влади.

Встановлено, що 29.06.2025 поліцейські ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно до графіку чергування на червень 2025 року заступили на добове чергування по обслуговуванню Ладижинської ОТГ Гайсинського району Вінницької області, з метою забезпечення публічної безпеки та здійснення контролю за дотриманням правил дорожнього руху в складі екіпажу «Ладижин-51» на службовому автомобілі марки «Mitsubishi Outlander» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В ході здійснення патрулювання, 30.06.2025 о 01 год 20 хв на автомобільній стоянці біля відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», що розташована в м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області по вул. Наконечного буд. 173, співробітниками екіпажу «Ладижин-51» зупинено автомобіль марки «BMW» моделі «318» синього кольору реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 .

Під час перевірки документів та спілкування працівників поліції з водієм ОСОБА_4 в останнього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, a саме: різкий запах з ротової порожнини, порушення мови та порушення координації рухів, а тому йому було запропоновано пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на що водій ОСОБА_4 відмовився.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на вчинення пропозиції неправомірної вигоди поліцейським ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за невчинення ними в інтересах ОСОБА_4 дії з використанням наданої їм влади, а саме за не складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, запропонував поліцейським ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надати їм неправомірну вигоду за невчинення ними вказаних дій. Продовжуючи реалізацію свого умислу, ігноруючи відмову поліцейських ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від неправомірної вигоди та здійснене попередження останніми про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку та надання неправомірної вигоди службовій особі за ст. 369 КК України, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, запропонував поліцейським неправомірну вигоду у сумі 200 доларів США, за невчинення ними в інтересах ОСОБА_4 дії з використанням наданої їм влади, а саме за не складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, та уникнення від адміністративної відповідальності.

Після вказаних дій ОСОБА_4 , на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції», інспектор ОСОБА_5 , відмовившись від пропозиції неправомірної вигоди, здійснив виклик на лінію оператора «102» та повідомив про вчинення ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України, з метою документування його протиправних дій.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винність у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю. Суду показав, що ввечері 30 червня 2025 року на стоянці біля Ладижинської ТЕС він мав розмову з патрульними поліцейськими, які мали складати адміністративний протокол за те, що він їздить на автомобілі в стані сп`яніння. В ході розмови, він пропонував гроші поліцейським в сумі 200 доларів США за те, щоб не було складання протоколу. Поліцейські гроші не взяли, попереджали його за те, що існує кримінальна відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди. Він це не усвідомив на той час, що навіть пропозиція є кримінальним правопорушенням. І знову пропонував поліцейським гроші. На даний час розкаюється у вчиненому, вважає, що це буде його уроком на все життя, більше так ніколи не чинитиме.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними, за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин, із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.369 КК України, а саме – пропозиція службовій особі надати неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, те, що за місцем проживання зарекомендував себе посередньо, у побуті, з сусідами не конфліктує, громадський порядок не порушував. Обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення і те, що обвинувачений беззастережно визнав свою провину тазасудив свої дії, враховуючи наявні відомості про його матеріальний стан, сімейний стан та перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.1 ст. 369 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя