Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №161/3875/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/3875/26 Провадження №33/802/362/26 Головуючий у 1 інстанції:Гринь О. М.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – адвоката Філюка В.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 12 лютого 2026 о 14:41 в м. Луцьк по вул. Олега Куцина (Чехова) 2 керував тз Opel Zafira д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме неприродна блідість шкірного покриву обличчя, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у закладі охорони здоров`я відмовився.

Дії ОСОБА_1 , працівниками поліції кваліфіковані як порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник Філюк В.І. вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що судом першої інстанції не доведено допустимими доказами рух транспортного засобу Opel Zafira д.н.з. НОМЕР_1 , тобто і не встановлено факту керування ОСОБА_1 .. Вказує на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі, однак просив, щоб його доставили до закладу охорони здоров`я його автомобілем, він був готовий навіть викликати іншого водія. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримував апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 589673 від 12 лютого 2026 року (а.с.1); копією постанови серії ЕНА № 6655163 від 12 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.6); рапортом (а.с.5); направленнями на огляд водія тз з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.3); відеозаписами з місця події (а.с.7), а також іншими матеріалами справи.

Що стосується доводів захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то вони є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах доказами.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є безпідставними і не заслуговують на увагу, і розцінюється судом як намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Як убачається з відеозапису, який міститься в матеріалах справи, поліцейський виходить зі службового автомобіля, та підходить до автомобіля Opel Zafira д.н.з. НОМЕР_1 , який здає назад та включається лівий поворот. ОСОБА_1 виходить з місця водія. Під час розмови ОСОБА_1 жодним чином не заперечував, що він керував автомобілем та сказав, що він просто виїжджав та чекав піцу з доставки. ОСОБА_1 показав свої документи працівнику поліції та просив його просто відпустити. В ході спілкування із водієм ОСОБА_1 , поліцейським було виявлено у нього ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим було запропоновано йому пройти огляд для виявлення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Також поліцейським було названо водію декілька разів виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння, кілька разів повідомлено щодо процедури проходження огляду та про наслідки відмови від проходження огляду. ОСОБА_1 тривалий час стверджував, що хоче пройти на місці зупинки огляд, що він нікуди не поїде машиною поліцейських, поїде лише своєю машиною, просив привезти лікаря на місце зупинки та тоді він пройде огляд. Йому було повідомлено про обов`язок його пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та про різницю між проходженням огляду на алкогольне сп`яніння та наркотичне. ОСОБА_1 тривалий час пояснювали працівники поліції щодо процедури проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, однак він і надалі стверджував свою позицію щодо проходження на місці. Йому було повідомлено, що такі його дії будуть розцінюватись як відмова від огляду, було складено протокол щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.7).

Таким чином, такі дії ОСОБА_1 були правильно кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.5 ПДР, тобто відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Таким чином, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, не заслуговують на увагу так як спростовуються змістом відеозапису з бодікамери поліцейського (а.с.7).

Більше того, п.2.5 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що у даному випадку ОСОБА_1 відмовився виконувати, у зв`язку з чим і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи сторони захисту про те, що рух транспортного засобу Opel Zafira д.н.з. НОМЕР_1 , тобто і не встановлено факту керування ОСОБА_1 є голослівними та повністю спростовуються відеозаписами наявними у справі, оскільки з відеозапису чітко вбачається як водій ОСОБА_1 здає назад та виходить з місця водія, а також під час тривалого спілкування з працівниками поліції та складання щодо нього протоколу жодним чином не заперечував факту свого керування автомобілем (а.с.7).

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме неприродна блідість шкірного покриву обличчя, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, то поліцейський мав право запропонувати водію пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння.

В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків.

Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.

Також, апеляційний суд звертає увагу на положення ч.4 ст.266 КУпАП, якими визначено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Що стосується тверджень сторони захисту з приводу неправомірних, на їх думку, дій поліцейських, то в суді апеляційної інстанції захисник вказав, що ні він, ні його підзахисний не зверталися з будь-якими заявами до відповідних органів щодо дій поліцейських.

Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі.

Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.

На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Філюка В.І. – залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов