Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №599/531/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

н.п.2/599/391/2026

Справа № 599/531/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2026 р.

Зборівський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого суду судді Іваницького О.Р.

при секретарі Сеньківській З.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зборові справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та зустрічним позовом ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно за законом. Позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_5 . За життя брат заповіту не складав тому спадщина відкрилася за законом. Батьки спадкодавця померли до відкриття спадщини. У зареєстрованому шлюбі на день смерті покійний брат не перебував. Дітей у нього не було. 13 серпня 2024 року приватним нотаріусом Тернопільського районного Тернопільської області нотаріального округу заведено спадкову справу № 99\2024 після смерті брата.

Спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину є я, ОСОБА_3 та відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Спадкоємці, які мали право на прийняття спадщини, однак відмовилися від її прийняття в мою користь є сестра та брат ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_8 .

Після смерті батька ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , мій брат ОСОБА_5 та я успадкували в рівних частках житловий будинок з відповідними частками надвірних будівель та споруд в АДРЕСА_1 про що видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 07 березня 2000 року.

На підставі рішення про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність, серія та номер:1993, виданий 23.08.2023 року Озерянською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0.25 га вид цільового призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), по адресу АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 6122686700:02:003:0631 за ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Отже, за життя спадкоємець ОСОБА_5 був власником 1\2 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд в АДРЕСА_1 та відповідно, 1\2 частки земельної ділянки площею 0.25 га для будівництва і обслуговування зазначеного житлового будинку кадастровий номер - 6122686700:02:003:0631. Іншим співвласником житлового будинку та земельної ділянки є я,

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 березня 2026 року 1\2 частку житлового будинку, яка належала ОСОБА_5 успадковано сторонами по справі:

- ОСОБА_3 , 6\8 часток від 1\2 частки;

- ОСОБА_2 , 1\8 від 1\2 частки;

- ОСОБА_4 , 1\8 від 1\2 частки.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 березня 2026 року, нотаріусом визначені частки житлового будинку між спадкоємцями, а відтак видано свідоцтво.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав що земельна ділянка набута спадкодавцем ОСОБА_5 та мною перебуває у спільній сумісній власності, без виділення часток.

Для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 6\8 часток від належної спадкодавцю частки (1\2) у праві власності земельної ділянки площею 0.25 га вид цільового призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка),за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 6122686700:02:003:0631 подала нотаріусу відповідну заяву. Постановою від 02.03.2026 року № 77\02-31 мені відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 6\8 часток від належної спадкодавцю частки у праві власності на земельну ділянку, оскільки, відповідно до правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, частки у спільній власності між її співвласниками не визначені у встановленому законом порядку і нотаріус не може встановити спадкову масу, визначити конкретний розмір спадкового майна, а отже, видати свідоцтво про право на спадщину. Одночасно нотаріусом роз`яснено право звернутися до суду.

З аналогічних підстав із зустрічним позовом звернувся ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, а саме на 1/16 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 та 1/16 частину земельної ділянки площею 0.25 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер - 6122686700:02:003:0631.

Представник позивачки позовні вимоги підтримала, про що подала відповідну заяву. Також нею не заперечується право ОСОБА_4 на 1/16 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 в судове засідання не з?явився.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст. 1218, 1268 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю і не припинилися із його смертю. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї

Згідно ст. 1217,1258 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Частиною 1ст. 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до положень ст. 89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: подружжя; членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; співвласників жилого будинку; співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Згідно частин 45 ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

У ч. 1ст. 355 ЦК України наведено загальне визначення поняття права спільної власності, яке стосується тих випадків, коли майно належить на праві власності не одній, а кільком особам (суб`єктам права власності) одночасно. У такому разі між вказаними суб`єктами виникає спільна власність. Право спільної власності це право двох чи більше осіб на один об`єкт (на одну річ або сукупність речей).

При цьому, відповідно до положень ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Головною ознакою сумісної власності як різновиду права спільної власності є факт відсутності існування в об`єкті власності ідеальних часток кожного із співвласників, які б давали можливість виявити обсяг їх прав за наявності бажання одержати конкретну частину у спільному майні та розпорядитися нею.

У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцеві, учасник спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою частки визначаються рівними.

Крім того, статтею 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна, як це передбачає ст. 392 ЦК України, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадщину прийняли, а також, що нотаріусом відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину, суд вважає, що за ними слід визнати право власності на спадкове майно в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 12, 81,259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1268 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право спільної часткової власності на 14\16 частини земельної ділянки площею 0.25 га вид цільового призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_1 . кадастровий номер - 6122686700:02:003:0631, з яких:

6\16 часток в порядку спадкування за законом після брата ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

8\16 в порядку визначення частки з спільної сумісної власності, набутої на підставі рішення про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність, серія та номер:1993, виданого 23.08.2023 року Озерянською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області.

Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 1/16 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за аресою АДРЕСА_1 після брата ОСОБА_5 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Визнати за ОСОБА_4 право спільної часткової власності на 1\16 частину земельної ділянки площею 0.25 га вид цільового призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_1 . кадастровий номер - 6122686700:02:003:0631.

Рішення може бути оскаржено до Тернопільської апеляційного суду через Зборівський районний суд протягом 30 днів.

Повний текст рішення виготовлено 04 червня 2026 року.

Суддя Зборівського

районного суду Іваницький О.Р.