Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №727/5225/25 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 727/5225/25

Провадження 2/465/2085/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03.06.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі головуючого судді Ванівського Ю.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в м. Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

встановив:

АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 18.08.2022 року в розмірі 51 198,80 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що АТ «Універсал Банк» запустив проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

18.08.2022 року ОСОБА_1 встанови мобільний додаток monobank та підписав анкету – заяву до Договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 80 000 грн., спеціальними платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), що вбачається з розрахунку заборгованості за договором. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» станом на 08.01.2025 року становить 51 198,80 грн.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 23.06.2025 року позовну заяву прийнято до провадження суддею Ванівським Ю.М. та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачу скеровувалася копія ухвали Франківського районного суду м.Львова від 23.06.2025 року, на адресу його зареєстрованого місця проживання – АДРЕСА_1 , засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610271307619, яке повернулось на адресу суду з конвертом з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Відповідач відзиву, а також будь-яких клопотань на адресу суду не направляв.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав Анкету – заяву до Договору про надання банківських послуг, згідно якої відповідач просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал банк» на ім`я ОСОБА_1 .

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

Як вказує позивач ОСОБА_1 підписав Анкету – заяву 18.08.2022 року. Однак, суд позбавлений можливості перевірити даний факт, так як наявна в матеріалах справи Анкета – заява не містить дати її підписання.

З долучених до позовної заяви документів, а саме форми підтвердження електронного підпису вбачається, що ключова пара ЕП була створена 17.08.2022 року о 18:44:28.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 18.08.2022, укладеного між АТ «Універсал Банк» та клієнтом ОСОБА_1 станом на 08.01.2025 загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем АТ «Універсал Банк» становить 51 198,80 грн.

За правилами ст.ст. 205,207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст. 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч.12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію».

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені тарифи користування кредитною карткою «Monobank», в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обовязки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків, порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобовязань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, надані Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Monobank» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За відсутності в матеріалах справи підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем в електронному вигляді Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку з обслуговування чорної картки monobank, та «Паспорту споживчого кредиту чорної картки monobank, у суду відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту було ознайомлено відповідача.

Окрім цього, до матеріалів справи долучена довідка про розмір встановленого кредитного ліміту, з якого вбачається, що станом на 18.08.2022 року розмір встановленого кредитного ліміту за карткою № НОМЕР_1 становив 2000,00 грн., однак на переконання суду довідка про відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту не можу бути належним доказом користування відповідачем кредитними коштами.

Щодо паспорта споживчого кредиту, який у сукупності з Анкетою-заявою, Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту складає Договір про надання банківських послуг, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, паспорт споживчого кредиту містить відомості щодо процентної ставки, що застосовується в разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту. Однак, дана інформація має загальний характер та є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).

Крім цього, паспорт споживчого кредиту не містить підпису відповідача.

Щодо доданого розрахунку заборгованості за договором № б/н від 18.08.2022 року, суд зазначає наступне. Доданий розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди та відображує стан нарахувань в певні періоди часу.

Верховний Суд в постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17 зазначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 751/861/17 (провадження № 61-28582ск18).

Позивач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів отримання позичальником кредитних коштів та користування ними, а також підтвердження заявленого позивачем розміру заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості та порушення відповідачкою прав позивача, які б підлягали судовому захисту, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

у задоволенні позову Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 червня 2026 року.

Суддя Ванівський Ю.М.