Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №455/554/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/554/26

Провадження № 1-кп/455/156/2026

ВИРОК

Іменем України

03 червня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141320000089 від 17.03.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця с. Велика Лінина Старосамбірського району Львівської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 246 КК України,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілої особи ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , 16 березня 2026 року, приблизно об 11:00 год., перебуваючи в лісовому масиві, поблизу с. Велика Лінина Самбірського району Львівської області, а саме в кварталі № 14 виділ № 3 Старосамбірсько-Дністрянського лісництва Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», на території якого розташований Національний природний парк «Королівські Бескиди», що відноситься до природно-заповідного фонду, виявив зрізані дерева породи «Граб» в кількості 19 штук, «Осика» в кількості 1 штука, «Черешня» в кількості 1 штука та «Груша» в кількості 1 штука, загальною кубомасою 1,367 м. куб., які були заготовлені внаслідок вчинення невстановленою слідством особою незаконної порубки у вищевказаному лісництві, матеріали якої виділені в окреме провадження, яка заподіяла матеріальну шкоду державі в особі Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області на суму 330683,88 грн.

В подальшому, цього ж дня, 16 березня 2026 року, приблизно о 14:00 год., ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне перевезення незаконно зрубаних дерев, за допомогою бензопили, порізав виявлені ним стовбури дерев на дров`яні колодки довжинами по 30-50 см., після чого завантаживши їх на причіп, та з використанням трактора марки «НORST» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , перевозив дану деревину по лісовому масиві кварталу 14 виділ 3 Старосамбірсько-Дністрянського лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» в напрямку свого житлового будинку, що знаходиться за адресою с. Велика Лінина, вул. Шевченка, 3, Самбірського району Львівської області, де був виявлений працівниками НПП «Королівські Бескиди».

Такими своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 246 КК України, тобтонезаконне перевезення незаконно зрубаних дерев, вчинене на території природно-заповідного фонду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за частиною 3 статті 246 КК України, всі докази, зібрані на досудовому слідстві, вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні недоцільним. Щиро розкаявся у вчиненому та просив суворо не карати.

Представник потерпілої особи Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив обставини, вказані у обвинувальному акті, щодо визначення міри покарання обвинуваченому підтримав думку прокурора.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення частини 3 статті 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд за згодою учасників судового розгляду обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, та щодо речових доказів, та визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння ними змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.

За таких обставин, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення доведеною поза розумним сумнівом та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за частиною 3 статті 246 КК України якнезаконне перевезення незаконно зрубаних дерев, вчинене на території природно-заповідного фонду.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до вимог статті 66 КК України, судом визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керується загальними засадами, які визначені у статті 65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд також виходить із положень статті 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно роз`яснень пункту 3, із змінами та доповненнями, «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Так, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом враховується, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у статті 12 КК України, є нетяжким злочином.

Також судом враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , зокрема, те, що він раніше не судимий, добре характеризується за місцем проживання, у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на обліку не перебуває.

Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_3 , то суд враховує те, що поведінка обвинуваченого в судовому засіданні була адекватною, свої показання він надавав послідовно та змістовно, а тому на стійке переконання суду обвинувачений є осудною особою.

Крім того, суд враховує обставини, які, відповідно до статті 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та відсутність обставин, які, відповідно до статті 67 КК України, обтяжують покарання.

Також, при призначені покарання суд враховує позицію прокурора, який в судовому засіданні просив призначити покарання для обвинуваченого у виді штрафу та позицію представника потерпілої особи, який в судовому засіданні щодо визначення міри покарання підтримав думку прокурора.

Таким чином, беручи до уваги наведені обставини в сукупності, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе шляхом застосування до нього покарання у виді штрафу, в межах санкції частини 3 статті 246 КК України, що на думку суду є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуванням статті 69 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не заподіяно.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.

Разом з тим, частиною 9 статті 100 КПК України встановлено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Пунктом 1 частини 9 статті 100 КПК України передбачено, що гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертається власнику (законному володільцю).

Згідно пункту 5 частини 9 статті 100 КПК України встановлено, що гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено – переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до вимог частини 10 статті 100 КПК України під час вирішення питання щодо спеціальної конфіскації, насамперед має бути вирішене питання про повернення грошей, цінностей та іншого майна власнику (законному володільцю) та/або про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Частиною 1 статті 96-1 КК України визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані, як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Враховуючи вищенаведені положення, суд вважає, що речові докази, а саме: трактор марки «НORST» д.н.з. НОМЕР_2 з причепом, який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці с. Велика Лінина Самбірського району Львівської області (відповідно до довідки №259 від 23.03.2026, виданої старостою Великолінинського старостинського округу Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_7 , являється дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 ), який використовувався в якості знаряддя вчиненого злочину і містить на собі сліди вчинення злочину, а також лісопродукцію, яка була завантажена на причеп, оскільки здобута незаконним шляхом і містить на собі сліди вчинення злочину, – слід конфіскувати в дохід держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 100, 174, 349, 368-371, 373-376 КПК України суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 246 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Речові докази, а саме: трактор марки «НORST» д.н.з. НОМЕР_2 з причепом, який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці с. Велика Лінина Самбірського району Львівської області, який використовувався в якості знаряддя вчиненого злочину і містить на собі сліди вчинення злочину; лісопродукцію, яка була завантажена на причеп, оскільки здобута незаконним шляхом і містить на собі сліди вчинення злочину, – конфіскувати в дохід держави.

Речовий доказ, а саме: оптичний диск білого кольору з написом Verbatim CD-R 700 mb 52 X, 80 min, на якому розміщені відеозаписи, –який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12026141320000089, залишити в матеріалах кримінального провадження №12026141320000089.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1