Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №454/1368/26 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1368/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю.

за участю секретаря: Кочмар Н.-Г.М.

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в місті Сокалі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову №R445445 від 26.03.2026р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП а провадження у справі закрити.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що згідно вказаної постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності через те, що останній не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці, за що було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00грн. Більше того, позивач здійснив уточнення своїх персональних даних через офіційний електронний сервіс — мобільний застосунок «Резерв+» що підтверджує добросовісну поведінку та відсутність наміру ухилятися від обліку.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки, відсутні докази обставин вчинення адміністративного правопорушення, викладені у постанові обставини не відповідають фактичним обставинам. Протиправної, винної дії чи бездіяльності, вказаної в оскаржуваній постанові, ним не вчинено.

15.04.2026 року ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

У відзиві на позовну заяву представник ІНФОРМАЦІЯ_4 просить суд відмовити у задоволенні позову. В своє обґрунтування зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 є відокремленим підрозділом та суб`єктом владних повноважень тому є належним відповідачем. Зазначає, що позивачу сформована повістка з викликом для уточнення даних у встановлений законом спосіб, проте у визначений час не прибув, внаслідок чого стосовно нього складений протокол про адміністративне правопорушення. Зазначає, що позивач подав заяву у якій визнав факт неприбуття у визначений час за повісткою, що стало підставою складання постанови.

Відповідно до ч. 4ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.03.2026р. т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №R445445 якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000,00грн.

Як слідує зі змісту постанови ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці, чим порушив законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку.

До постанови долучено Повістку №5140095 згідно якою ОСОБА_1 повинен з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Сокаль) 13.10.2025р. о 09.00год.

Однак із відповіді ПАТ «Укрпошта» вбачається, що рекомендованих листів на адресу ОСОБА_1 за період 01.10.2025р. по 01.02.2026р. не надходило.

Із відомостей електронного військово-облікового документу «Резерв+» ОСОБА_1 військовозобов`язаний та має відстрочку – до завершення мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, про що свідчить посвідчення НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.1ст. 210 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Положеннями ч. 3ст. 210 КпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до абз. 7 ч.3ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку.

Відповідно до абз. 5 ч. 10ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний

Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р(далі Порядок №1487) районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до п.п. 10 п. 1 вказаних Правил призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Відповідно до роздруківки військово-облікового документу «Резерв+» ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та уточнив дані, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника. Отже, вказаними правилами чітко визначено порядок вручення поштових відправлень з позначкою «Повістка ТЦК», а також обов`язок працівника відділення поштового зв`язку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повернути такий лист відправнику.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, на особливий період - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що військовозобов`язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час і у встановлений законом строк не повідомив відповідний орган влади про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою.

Як встановлено із матеріалів справи та підтверджується матеріалами справи, що підставою виклику позивача представник відповідача зазначив необхідність уточнення військово-облікових даних.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що повістка ОСОБА_1 не була надіслана рекомендованим поштовим відправленням та не вручена останньому. Отже відповідач не надав суду доказів, що факт неявки позивача зафіксовано відповідним чином отже не доведено, що у позивача виник обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов`язку позивач ухилився.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач станом на дату винесення постанови перебував на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання та не допускав умисного порушення правил військового обліку.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а.

При винесені постанови щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП протокол не складався.

Отже при розгляді справи відносно ОСОБА_1 уповноважена особа спочатку мала скласти протокол по адміністративне правопорушення, надати особі достатньо часу щоб скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП а після цього винести відповідну постанову.

Поряд з цим в постанові чітко зазначається нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, тобто потрібно конкретизувати норму законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яка порушена, однак цього не було зроблено.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17, згідно з якими сама по собі оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду вже зафіксованого правопорушення.

Складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи. Протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є рішенням, що створює правові наслідки і не змінює стан суб`єктивних прав особи, оскільки таким рішенням є постанова, яка приймається на підставі протоколу.

Протокол про адміністративне правопорушення, який є офіційним процесуальним документом, складається уповноваженою особою у встановленій формі і повинен містити відомості, потрібні для розгляду справи по суті, зокрема зазначення характеру адміністративного правопорушення та нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке правопорушення.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позивач дійсно міг не знати про направлення йому повістки з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк зазначений у повістці для уточнення даних, вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку. Враховуючи, що ОСОБА_1 уточнив дані електронного військово-облікового документу «Резерв+» де зазначено його підстави для відстрочки від мобілізації, окрім того позивачем вчасно оновлено свої облікові дані.

За встановлених у справі обставин, у діях позивача не встановлено складу правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

За змістом постанови від 08.07.2020 року у справі 463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що правомірність прийнятого рішення відповідачем не доведено, суд доходить висновку про задоволення позову, визнання протиправною і скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч.1ст.139КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.139 КАС України у зв`язку із задоволенням позову, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 судових витрат по сплаті судового збору у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст.8-9,72-77,241,242-246,250 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову №R445445 від 26.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань призначених для ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот п`ять, 60) гривень.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 адреса: АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Головуючий: Л. Ю. Фарина