Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №753/2561/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2561/26

провадження № 2/753/6268/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,

У С Т А Н О В И В:

06.02.2026 позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просила суд змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми у розмірі 4 500,00 грн на 1/4 частку від доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачка мотивує свої вимоги наступним.

Син сторін, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з нею та перебуває на її утриманні.

Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 13.09.2022 у справі № 753/7813/22 стягнув аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4 500,00 грн щомісячно, починаючи з 27.07.2022 до досягнення дитиною повноліття.

Дарницький відділ державної виконавчої служби постановою від 23.01.2023 відкрив виконавче провадження № НОМЕР_4 щодо виконання виконавчого листа № 753/7813/22 від 23.12.2022.

Позивачка стверджує, що наявний розмір аліментів є недостатнім. Син пішов до школи, тому витрати на нього значно зросли.

Відповідач був мобілізований 06.10.2024 до Збройних Сил України.

Дохід відповідача істотно збільшився та варіюється від 20 000,00 грн до 30 000,00 грн.

Позивачка вважає, що матеріальне становище відповідача значно покращилося.

Щодо можливості продовжити провадження у справі Суд керується наступним.

Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Водночас, Суд враховує висновок про застосування цієї норми, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі № 513/475/24 (провадження № 14-74цс25) зазначено: «1 з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Суд двічі повідомляв відповідача про розгляд цієї справи судом, а саме - 09.03.2026, та 30.04.2026 Суд направляв ухвалу, копію позову з додатками та листи про повідомлення відповідача щодо розгляду справи на адресу ВЧ НОМЕР_1 , де він проходить військову службу.

Ухвалою від 02.03.2026 суд відкрив провадження у справі, призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Установив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. роз`яснив, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом, 09.03.2026 за вих № 14243/26 Суд скерував поштове відправлення на адресу ВЧ НОМЕР_1 , де проходить військову службу відповідач - з поміткою "для вручення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ", у якому надіслав копію Ухвали від 02.03.2026 та копію позову з усіма додатками.

19.03.2026 до суду повернулося зворотнє повідомлення про отримання ВЧ НОМЕР_1 поштового відправлення 09.03.2026 за вих № 14243/26, з підписом отримувача, дата отримання 16.03.2026.

З метою забезпечення Відповідачу ОСОБА_2 права на подання ним відзиву на позовну заяву, Суд повторно надсилав на адресу ВЧ НОМЕР_1 , де проходить військову службу Відповідач, копію Ухвали від 02.03.2026 та копію позову з усіма додатками.

До суду повернулися зворотні повідомлення з підписом відповідача про вручення йому судових документів. Однак жодних заяв, зокрема відзив, чи заяву про заперечення проти продовження розгляду справи, чи клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач суду не надіслав.

Враховуючи зазначені обставини, Судом встановлено відсутність підстав зупиняти провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у зв`язку з перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, оскільки суд враховує, що від відповідача не надійшло заяв щодо заперечення проти продовження розгляду справи.

Щодо суті справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Суд вивчив доводи позивачки, дослідив матеріали справи, оцінив надані докази та дійшов висновку про задоволення позову повністю з огляду на таке.

Сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою.

Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 13.09.2022 у справі № 753/7813/22 стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 4500,00 грн щомісячно, починаючи з 27.07.2022 до досягнення дитиною повноліття.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про дитину, а аліментні зобов`язання є періодичними платежами, які боржник повинен сплачувати щомісячно.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 Сімейного кодексу України).

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 Сімейного кодексу України).

Таким чином, зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходів є правом позивачки, і підстав для обмеження такого права судом не встановлено.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 182 Сімейного кодексу України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (частина друга статті 182 Сімейного кодексу України).

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 Сімейного кодексу України).

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина друга статті 182 Сімейного кодексу України).

Вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (постанова Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-1434с13).

У своїй сукупності наявні матеріали підтверджують, що щомісячна сплата відповідачем аліментів в розмірі 1/4 частки від доходів на утримання сина не буде непомірним тягарем для відповідача, відповідатиме його майновому стану та забезпечуватиме потреби дитини.

Відтак, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - від дня подання такої заяви (частина перша статті 191 Сімейного кодексу України).

Беручи до уваги те, що аліменти були вже присудженні рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 13.09.2022, а предметом судового розгляду є зміна способу їх стягнення, то в даному випадку, зміна способу їх стягнення повинна відбутися з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення ухвалюється на користь позивачки, а позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому суд відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір у розмірі 1 331,20 грн в дохід держави.

Керуючись нормами 2, 12, 13, 76-83, 141, 142, 206, 259, 263-268, 274-279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 за рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 13.09.2022 у справі № 753/7813/22, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Припинити стягнення аліментів на підставі виконавчого листа № 753/7813/22 від 23.12.2022, виданого Дарницьким районним судом м. Києва.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Маркєлова