Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №387/353/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/353/26

Номер провадження по справі 3/387/128/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року селище Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1

розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з ВП № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гнатівка Добровеличківського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній,

за ч.ч. 1,2 ст. 173-2 КпАП України

У С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №840196 від 07.03.2026, ОСОБА_1 07.03.2026 о 17 годині 00 хвилин вчинив домашнє насильство щодо своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме виражався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував завдати каліцтва та завдав декілька ударів шнуром від телефону по лівій руці.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №840194 від 07.03.2026, ОСОБА_1 07.03.2026 о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_3 , що полягало у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдав психологічного та фізичного болю останній.

ОСОБА_1 у судовому засіданні від 17 березня 2026 року вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав та пояснив, що його колишня дружина ОСОБА_3 разом зі своїм співмешканцем перебувала у нього в гостях, у ході чого між ними виник конфлікт, який переріс у бійку. Після цього ОСОБА_3 викликала працівників поліції з метою забрати дітей. Також зазначив, що ОСОБА_3 , на його думку, налаштовувала дітей проти нього з метою отримання соціальних виплат на дітей.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні від 06 квітня 2026 зазначила, що ОСОБА_1 застосовував до неї фізичне насильство, а саме наносив тілесні ушкодження, зокрема синець під оком та удари по ребрах, а також не надає їй доступу до дітей. Крім того, вказала, що ОСОБА_1 нібито підговорив дітей надавати неправдиві пояснення у суді.

Допитані у судовому засіданні діти : ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в присутності представника служби у справах дітей Піщанобрідської сільської ради - Тарасенко Н.В., класних керівників- ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , пояснили, що мати, приїхавши разом зі своїм чоловіком, говорила їм повідомити працівникам поліції, що батько їх б`є та ображає, хоча фактично, зі слів дітей, такого не було.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно та повно з`ясував обставини та дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 1 КпАП України завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Стаття 7 КпАП України ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Диспозиція частини 1 статті 173-2 КпАП України передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Диспозиція частини 2 ст. 173-2 КпАП України передбачає діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до статті 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають важливе значення для правильного вирішення справи, оскільки саме на основі доказів ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим.

Необхідно зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, в розумінні статті 251 КпАП України, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумнівів у суду.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , які він надав у судовому засіданні, жодних протиправних дій щодо своєї доньки ОСОБА_2 він не вчиняв. На його думку, дружина безпідставно викликала працівників поліції, щоб забрати дітей з корисливих мотивів, зокрема через отримання грошових коштів.

Разом з тим, допитані у судовому засіданні діти пояснили, що бажають проживати разом із батьком та підтримують його позицію. Діти зазначили, що мати, приїхавши разом зі своїм чоловіком, говорила їм повідомити працівникам поліції, що батько їх б`є та ображає, хоча фактично, зі слів дітей, такого не було. Водночас неповнолітня ОСОБА_2 висловила бажання проживати разом з обома батьками, тоді як інші діти повідомили суду про своє бажання проживати разом із батьком.

Також у судовому засіданні досліджувались обставини щодо наявності синця на руці у ОСОБА_2 .. Потерпіла ОСОБА_3 стверджувала, що тілесне ушкодження дитині спричинив ОСОБА_1 , однак самі діти ОСОБА_4 та ОСОБА_4 пояснили, що подряпини та ушкодження були спричинені кішкою.

Допитані викладачі дітей у судовому засіданні зазначили, що, на їх думку, для дітей є кращим проживання разом із батьком — ОСОБА_1 , при цьому будь-яких ознак неналежного ставлення батька до дітей або фактів домашнього насильства ними не встановлено.

Судом встановлено, що належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.

Пояснення потерпілої ОСОБА_3 щодо вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства спростовуються показаннями дітей, які були безпосередньо допитані судом у присутності представника служби у справах дітей та педагогічних працівників в режимі відеоконференції в окремій кімнаті за умов коли діти не бачили як батька ОСОБА_1 так і матір ОСОБА_3 . Діти пояснювали суду, що батько щодо них фізичного чи психологічного насильства не вчиняв, а також повідомили суду обставини виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 , які, за їх словами, були спричинені домашньою твариною.

Допитані в судовому засіданні педагогічні працівники будь-яких відомостей про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо дітей не повідомили, ознак неналежного виконання ним батьківських обов`язків не встановили.

При цьому сам по собі факт наявності конфліктних відносин між колишнім подружжям та виникнення сімейної сварки не свідчить про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КпАП України.

Інших належних та допустимих доказів, які б об`єктивно підтверджували факт умисного вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства фізичного чи психологічного характеру, внаслідок якого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілих, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КпАП України, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КпАП України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 173-2, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КпАП України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати справи про адміністративні правопорушення за № 387/353/26, №387/354/26 в єдине провадження та присвоїти їм єдиний номер №387/353/26.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КпАП України, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І. П. Майстер