Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №163/1211/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1211/26

Провадження № 1-кп/163/188/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12026030560000067 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Володимир-Волинський Володимир-Волинського району Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, невійськовозобов`язаного, згідно зі ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 постановою Володимирського міського суду Волинської області у справі №154/2604/25 від 02.09.2025 року, яка набрала законної сили 13.09.2025 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 1 (один) рік. Крім того, постановою Володимирського міського суду Волинської області у справі №154/2656/25 від 12.11.2025 року, яка набрала законної сили 25.11.2025 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді 17000 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

В подальшому, ОСОБА_4 , маючи реальну можливість виконувати вказані постанови суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду та будучи ознайомленим з ними, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, ухилився від виконання постанов суду, що набрали законної сили, та продовжував керувати транспортними засобами.

Так, 13 березня 2026 року о 18 год. 46 хв. ОСОБА_4 , в порушення п.2.1.г Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, керував автомобілем марки «Volkswagen LT», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , по автодорозі Т-03-02 на 48 км між с. Вишнів та с.Радехів Ковельського району Волинської області, де був зупинений на підставі п. 1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» службовими особами відділення поліції № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, чим допустив невиконання постанови Володимирського міського суду Волинської області у справі №154/2604/25 від 02.09.2025 року, яка набрала законної сили 13.09.2025 року, та у справі №154/2656/25 від 12.11.2025 року, яка набрала законної сили 25.11.2025 року.

Таким чином, ОСОБА_4 умисно невиконував постанови суду, що набрали законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та підтвердив обізнаність із постановами Володимирського міського суду Волинської області про позбавлення його права керування транспортними засобами. Показав, що займається волонтерською діяльністю від благодійного фонду та допомагає доставляти гуманітарну допомогу, продукти харчування для військових, інвалідів, внутрішньо переміщеним особам, дітям сиротам, і в той день – 13.03.2026 року не було водія, щоб забрати продукти харчування, тому сів за кермо автомобіля та був зупинений працівниками поліції. У вчиненому розкаявся, обіцяв в майбутньому правопорушень не вчиняти, просив суворо його не карати та призначити мінімальний штраф, який зобов`язався сплатити.

За таких обставин, при згоді сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і дійшов висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_4 у невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Також судом враховується те, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоча судимість погашена, свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, за яким скарг на його поведінку не надходило, одружений, позитивно характеризується благодійним фондом «Допомога для України», де займається волонтерською діяльністю, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

З врахуванням викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання, передбачений санкцією ч.1 ст. 382 КК України, на думку суду, зможе виправити обвинуваченого та попередити вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовано, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.

Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Долю речових доказів і документів вирішити таким чином:

-оптичний носій інформації - DVD-R диск «Verbatim», який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження;

-справи, розглянуті Володимирським міським судом Волинської області, №154/2656/25 (на 7 арк.) та №154/2604/25 (на 5 арк.) відносно ОСОБА_4 про вчинення ним адміністративних правопорушень, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча: суддя ОСОБА_1