Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №159/9543/25 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/9543/25

Провадження № 2/159/907/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

з участю секретаря

судового засідання Гусар Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача - ОСОБА_3 .

Пережилого подружжя ОСОБА_3 не мав, до дня смерті проживав разом зі своїм сином - ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 .

Позивач вказує, що із сином померлого дядька - ОСОБА_4 та його дружиною - відповідачем у справі ОСОБА_2 родинні та інші відносини не склалися, спілкування між ними повністю припинено.

15.12.2025 року на поштову адресу позивача надійшов лист приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Олєйнікової О.В. від 10.12.2025 № 483/02-14, з якого їй стало відомо, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Про смерть ОСОБА_4 позивачу відомо не було та про вказану обставину її ніхто не повідомляв.

Крім цього, з листа приватного нотаріуса Олейнікової О.В. позивачу також стало відомо, що дядько ОСОБА_3 за життя склав заповіт на її користь.

Після отримання вищевказаного листа, позивач невідкладно звернулась до приватного нотаріуса Олєйнікової О.В. з метою прийняття спадщини за заповітом після смерті дядька ОСОБА_3 , з`ясування самого змісту заповіту, складу спадкового майна, яке позивачу заповів дядько, оскільки про існування даного заповіту раніше нічого не знала та вперше дізналась про його існування з вищевказаного листа нотаріуса.

Однак, на усне звернення позивача, приватний нотаріус Олєйнікова О.В. роз`яснила, що вона веде провадження лише по спадковій справі № 95/2025, відкритій після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , у якій позивач не є спадкоємцем, а тому не має права на отримання жодних копій документів з вказаної спадкової справи, у тому числі копії заповіту, копії свідоцтв про смерть ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Крім цього, приватний нотаріус роз`яснила, що оскільки позивач не проживала зі спадкодавцем ОСОБА_3 на день відкриття спадщини і заяви про прийняття спадщини упродовж шести місяців від дня відкриття спадщини у встановленому порядку не подавала, тому вважається такою, що не прийняла спадщину.

Оскільки, про існування складеного ОСОБА_3 заповіту позивач не була повідомлена та про його існування дізналась лише 15.12.2025 року після отримання листа приватного нотаріуса Олєйнікової О.В. від 10.12.2025 № 483/02-14, за наявності спадкоємця за законом першої черги, позивач вказує, що не мала правових підстав для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого дядька ОСОБА_3 .

З огляду на викладені обставини, позивач вимушена звернутись до суду за за хистом своїх спадкових прав.

Враховуючи викладене, позивач просила суд визнати причини пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини поважними та визначити їй додатковий строк в два місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ОСОБА_2 подала відзив на пред`явлений позов, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказувала на те, що спадщину після смерті ОСОБА_3 в порядку, визначеному ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняв її чоловік - ОСОБА_4 , однак не оформив своїх спадкових прав.

На переконання відповідача, позивач вводить суд в оману щодо необізнаності про існування заповіту, а надані позивачем докази є недопустимими, оскільки здобуті з порушенням порядку їх отримання.

Крім цього, у поданому відзиві на позов відповідач вказує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту може бути поважною причиною пропуску строку лише за наявності об`єктивних, непереборних та істотних обставин, які в даній справі відсутні.

На підставі викладеного, відповідач просила відмовити в позові повністю.

08.04.2026 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій представник позивача виклала свої спростування доводів відповідача, викладених у її відзиві на позов.

Так, представник позивачавказувала на те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту на її користь є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Крім цього, за наявності спадкоємця першої черги та в силу того, що за законом щодо спадкодавця позивач належить до п`ятої черги спадкоємців, позивач не мала правових підстав для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

20.04.2026 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, з якого встановлено, що відповідач позовні вимоги не визнає. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилалась на підстави для відмови в задоволенні на позовні вимоги, викладені у відзиві на позов.

В судове засідання представник позивача - адвокат Золотько І.І. подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та її представника. Позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, однак попередньо подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Заявлені позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на пред`явлений позов, та просила відмовити в задоволенні позову.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку про те, що позов підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого 07.11.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, 06. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки № 528 від 18.03.2025 року, виданої РЖКП № 1 м. Ковеля, встановлено, що ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 з 01.08.2000 року по 06.11.2012 року і був виписаний у зв`язку зі смертю. Крім нього, за вищевказаною адресою були зареєстровані: син ОСОБА_4 з 01.08.2000 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно листа приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Олєйнікової О.В. № 483/02-14 від 10.12.2025 року встановлено, що у вказаного приватного нотаріуса заведено спадкову справу № 95/2025 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 81671851 встановлено, що 27.12.2002 року приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Лобас Л.О. було посвідчено заповіт (№ в реєстрі 4799) від імені ОСОБА_3 .

Відповідно до повідомлення про отримання поштового відправлення № R4 500 8000 4422 встановлено, що ОСОБА_1 отримала 22.12.2025 року лист приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Олєйнікової О.В. № 483/02-14 від 10.12.2025 року.

Згідно вказаного повідомлення, приватний нотаріус повідомила позивача про наявність вказаного вище заповіту.

Згідно заповіту ОСОБА_3 , посвідченого 27.12.2002 року приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Лобас Л.О., який зареєстрований в реєстрі за № 4799, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав в АДРЕСА_2 , на випадок своєї смерті зробив розпорядження, згідно якого належну йому частку квартири АДРЕСА_3 , заповів ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 83823975 від 09.01.2026 року, заповіт від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Лобас Л.О. за № 4799, є чинним.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 25.04.1961 року, ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , а її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 02.10.1982 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , 02.10.1982 року уклали шлюб та після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_9 ».

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 83823967 від 09.01.2026 року встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України, строк для прийняття спадщини встановлений у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно положень пунктів 1.2 та 2.3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства України від 22.02.2012 № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, статусу території, яка є місцем відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Відповідно до положень глави 9 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства України від 22.02.2012 № 296/5, перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вчиняє низку дій, які забезпечують повну охорону цього майна, в тому числі повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 року (справа № 686/5757/23) виснувала правову позицію про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте, це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини.

Таким чином, необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року №6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження №61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі №750/262/20 (провадження №61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі №145/148/20 (провадження №61-16153св20).

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

В даному випадку, судом встановлено, що позивач на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем постійно не проживала, про існування заповіту не була проінформована, до кола спадкоємців першої черги не входила, а тому у визначений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини не звернулась до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини даної справи, суд дійшов висновку про наявність у позивача поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, оскільки позивач на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем постійно не проживала, про існування заповіту не була повідомлена та до кола спадкоємців першої черги не входила, а тому підстав для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не мала.

Таким чином, підстави пропуску позивачем строку для звернення до нотаріального органу про прийняття спадщини суд вважає поважними, а тому їй слід визначити додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .

Доводи відповідача, викладені в її відзиві на позов, не спростовують зазначені висновки суду, а тому відхиляються за безпідствністю.

Надання позивачу двохмісячного додаткового строку буде достатнім для вчинення нею відповідних дій щодо подання заяви про прийняття спадщини.

Зважаючи на обставини справи, а також за відсутності відповідних клопотань, суд залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 12.08.1997 року Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, ІПН НОМЕР_4 ) додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Ковель Волинської області, протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 03 червня 2026 року.

Головуючий П. Ю. БОЙЧУК