Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №441/582/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/582/26 2/441/675/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2026 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

з участю секретаря Сороки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городок Львівської області цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Мартин Віри Іванівни до Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

представник ОСОБА_1 - адвокат Мартин В.І. звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , який до дня смерті постійно проживав та був зареєстрований на АДРЕСА_1 . На день смерті разом з ним у вказаному будинку ніхто не проживав і не був зареєстрований. За своє життя ОСОБА_3 розпорядився своїм майном на випадок смерті, зокрема склав заповіт, згідно з яким все майно, яке буде належати йому на час смерті, заповів синові ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за заповітом на майно - житловий будинок на АДРЕСА_1 та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0, 3274 га, яка розташована на території Підзвіринецької сільської ради Городоцького району Львівської області (на даний час Комарнівська ОТГ). Позивач звернувся до державного нотаріуса Городоцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом. Листом нотаріуса Шаравари В.В. від 06 березня 2026 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку посилається на те, що про існування заповіту спадкодавця позивачу не було відомо, про заповіт позивач дізнався у грудні 2025 року і після цього звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 не подавав заяви про відмову від спадщини. Просила позов задовольнити, ухвалити рішення про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком три місяці.

Ухвалою судді від 13 березня 2026 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, представник позивача - адвокат Мартин В.І. подала заяву в якій вимоги підтримала, просила про розгляд справи за її відсутності та за відсутності її довірителя.

Представник відповідача Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області міський голова Черевичник І.І. у клопотанні від 10 квітня 2026 року просив про розгляд справи за відсутності представника, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, у заяві від 06 квітня 2026 року позов не заперечила, зазначила, що на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 не претендує, просила про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши позовну заяву, матеріали справи, суд приходить до переконання про відмову у позові.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Із копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 убачається, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 .

Із довідки старости Підзвіринецького старостинського округу Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області Лопушинської Н.І. № 44 від 26 лютого 2026 року видно, що ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та був зареєстрований на АДРЕСА_1 . На день смерті разом з ним у вказаному будинку ніхто не проживав і не був зареєстрований.

Заповітом, посвідченим 07 серпня 2008 року секретарем виконкому Підзвіринецької сільської ради Курічою Л.Ф. та зареєстрованим в реєстрі за № 150, ОСОБА_3 заповів все своє майно синові ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 при житті належав житловий будинок у АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_3 , виданим 03 грудня 2008 року та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0, 3274 га, розташована на території Підзвіринецької сільської ради Городоцького (Львівського) району Львівської області (Комарнівська ОТГ), що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЛВ № 080682, виданим 15 червня 2001 року.

Із Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 84412472 від 06 березня 2026 року після смерті ОСОБА_3 спадкової справи не заведено.

Із Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 84412503 від 06 березня 2026 року видно, що 07 серпня 2008 року ОСОБА_3 склав заповіт (посвідчений секретарем Підзвіринецької сільської ради Комарнівської міської ради Городоцького (Львівського) району Львівської області Курічою Л.Ф., номер у реєстрі нотаріальних дій 150), яким заповів майно своєму синові ОСОБА_1 .

Із змісту листа-відмови державного нотаріуса Городоцької державної нотаріальної контори Шаравари В.В. № 82/01-16 від 06 березня 2026 року вбачається, що позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_5 відмовлено з підстав пропуску строку для прийняття спадщини.

Таким чином, строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплив 28 вересня 2019 року.

Частина перша статті 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частинами першою, третьою статті 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно положень статті 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пленум Верховного Суду України в пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у справі (ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року) - лише незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини може бути підставою для задоволення таких вимог.

В даному випадку такий часовий проміжок є значним, а саме - понад шість років. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк для прийняття спадщини сплив 28 вересня 2019 року, тоді як до нотаріуса із відповідною заявою позивач звернувся лише у 2026 році.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо незнання про наявність заповіту спадкодавця. Зазначений факт не може бути самостійною та обґрунтованою підставою для поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку для прийняття спадщини.

Позивач є сином спадкодавця і, як спадкоємець першої черги за законом, мав знати про відкриття спадщини після смерті батька у березні 2019 року. Жодних доказів об`єктивних, непереборних перешкод для своєчасного звернення до нотаріуса чи суду впродовж усього зазначеного строку суду не надано.

Твердження позивача щодо незнання про складений на його користь заповіт необґрунтоване, оскільки це не позбавляло позивача права звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом у встановлений строк.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є необґрунтованими, зібрані по справі докази оцінені судом належним чином кожен окремо, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду немає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Керуючись статтями 12, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

у позові ОСОБА_1 до Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Перетятько О.В.