Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №273/1818/25 — Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1818/25

Провадження № 1-кп/273/55/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року Баранівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025065550000005 від 21.06.2025 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кам`яний Брід Баранівського району, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України

ВСТАНОВИВ:

05.10.2024 близько 18 год. 10 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах, шляхом приниження її честі та гідності, переслідуючи при цьому прямий умисел на заподіяння психологічного насильства, що проявилось у словесних образах нецензурними словами, які принижують честь і гідність потерпілої, залякуванні та погрозами фізичною розправою, вчинив психологічне насильство над потерпілою ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань, погіршення якості життя, емоційної невпевненості та нездатності захистити себе.

Продовжуючи свої умисні дії 20.04.2025 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах, шляхом приниження її честі та гідності, переслідуючи при цьому прямий умисел на заподіяння психологічного насильства, що проявилось у словесних образах нецензурними словами, які принижують честь і гідність потерпілої, погрозами фізичною розправою, вчинив психологічне насильство, а також в даний момент у ОСОБА_4 виник протиправний умисел щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілій.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у той же час та місці, діючи умисно, протиправно, наблизився до ОСОБА_5 , наніс один удар правою рукою в область обличчя, чим вчинив фізичне насильство.

Продовжуючи свої умисні дії 10.06.2025 близько 21 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах, шляхом приниження її честі та гідності, переслідуючи при цьому прямий умисел на заподіяння психологічного насильства, що проявилось у словесних образах нецензурними словами, які принижують честь і гідність потерпілої, залякуванні та погрозами фізичною розправою, вчинив психологічне насильство, а також в даний момент у ОСОБА_4 виник протиправний умисел щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілій.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у присутності малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у той же час та місці, діючи умисно, протиправно, наблизився до ОСОБА_5 , наніс один удар правою рукою в область обличчя зліва, після чого наніс ще декілька ударів в область правої сторони тулуба, чим вчинив фізичне насильство.

Внаслідок указаних протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій навколо очній ділянці з переходом у виличну ділянку зліва, ліву щоку, губи зліва, підборіддя зліва, рана на фоні синця на червоній каймі нижньої губи зліва, садна на слизовій оболонці нижньої губи зліва в проекції рани, ранки на фоні синця по нижньому краю лівої очної ямки, синця на задньо-боковій поверхні грудної клітини справа на рівні 7-8 ребер, вони утворились від дії тупого предмета за механізмом удару (стискання, тертя).

Продовжуючи свої умисні дії 11.06.2025 близько 22 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах, шляхом приниження її честі та гідності, переслідуючи при цьому прямий умисел на заподіяння психологічного насильства, що проявилось у словесних образах нецензурними словами, які принижують честь і гідність потерпілої,залякуванні та погрозами фізичною розправою, вчинив психологічне насильство, а також в даний момент у ОСОБА_4 виник протиправний умисел щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілій.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у той же час та місці, діючи умисно, протиправно, наблизився до ОСОБА_5 , при цьому взявши дерев`яну палицю наніс один удар в область лівого стегна, чим вчинив фізичне насильство.

Внаслідок указаних протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця на передньо-зовнішній поверхні лівого стегна у середній частині, вони утворились від однократної дії тупого предмета за механізмом удару (стискання).

Отже, своїми діями, які виразились у систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, визнає усі обставини, викладені у обвинувальному акті. Пояснив, що проживає разом з співмешканкою ОСОБА_5 , з якою мають п`ять дітей, троє з яких проживають разом з ними. Сварки з співмешканкою ОСОБА_5 виникали часто з причини того, що вона зловживає алкогольними напоями, під час вказаних сварок наносив удари співмешканці. Діти під час сварок були вдома та чули конфлікти між ними. На даний час налагодили відносини, конфліктних ситуацій більше не виникають. Розкаюється у вчиненому, вказав що зробив для себе належні висновки, просив суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

У судовому засіданні прокурор, враховуючи, що обвинувачений визнає свою вину та всі встановлені обставини справи, просив суд визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений не заперечував щодо визнання судом недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи думку учасників судового провадження, які не заперечували щодо застосування ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд дійшов переконливого висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст.65 Кримінального кодексу України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та зокрема те, що відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 Кримінального кодексу України, кваліфікується як нетяжкий злочин.

Щодо особи обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на обліку в органах пробації не перебуває, не перебуває на обліку як отримувач будь-яких соціальних допомог, його ставлення до вчиненого - вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення в присутності дітей.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ст.126-1 КК України, у виді громадських робіт.

Зазначене покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останнього за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Визначене обвинуваченому покарання відповідатиме принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Також суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальні заходи, передбачені ст. 91-1 КК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Керуючись ст. 2,7, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394,395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на 1 (один) місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1