Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №761/1660/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1660/26

Провадження № 2-о/761/212/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря: Сідого В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скоробогатько Олександр Володимирович, про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про:

-встановлення факту родинних відносин, а саме: що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є троюрідною сестрою ОСОБА_5 .

Заяву мотивує тим, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_8 . 22.02.1978 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 було укладено шлюб, після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ». У вказаному шлюбі у ОСОБА_3 та ОСОБА_11 народилась донька - ОСОБА_11 , прізвище якої було змінено в подальшому на « ОСОБА_12 » при реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 - помер. Заявник у справі - ОСОБА_1 - є донькою ОСОБА_13 . Всі свідоцтва, видані на підставі вчинених органами РАЦС актових записів - заповнені російською мовою. Батьком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - є ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_15 . Свідоцтво про народження ОСОБА_14 також заповнено російською мовою. У всіх інших документах, які стосуються особи ОСОБА_4 - його прізвище зазначається як « ОСОБА_10 ». У ОСОБА_14 народилась донька - ОСОБА_16 . ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Враховуючи реєстрацію шлюбу між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 прізвище ОСОБА_16 було змінено на « ОСОБА_18 ». У шлюбі у ОСОБА_19 та ОСОБА_17 народилась донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . З огляду на той факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - є рідними братами (по батьку - ОСОБА_6 ), ОСОБА_20 та ОСОБА_21 - є двоюрідними сестрами, відповідно - ОСОБА_5 та заявник у справі - ОСОБА_1 - є троюрідними сестрами. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Враховуючи відсутність спадкоємців першої-четвертої черги за законом, які б звернулись до нотаріального органу із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , або ж прийняли спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України; відсутність заповітів/спадкових договорів які укладала за життя ОСОБА_5 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є спадкоємцями п`ятої черги за законом після смерті ОСОБА_5 . В перебігу встановленого ст. 1270 ЦК України строку ОСОБА_1 звернулась до нотаріального органу - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скоробогатька О.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_2 у встановлений ст. 1270 ЦК України строк звернулась до приватного нотаріуса КМНО Скоробогатька О.В. із заявою про відмову від спадщини, яка відкрилась за фактом смерті ОСОБА_5 на користь своєї доньки - ОСОБА_1 . Наразі нотаріальний орган не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , оскільки наданими нотаріусу документами не підтверджено факт родинних відносин між спадкодавцем - ОСОБА_5 та спадкоємцем - ОСОБА_1 , зокрема, через різне зазначення прізвищ у свідоцтві про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при цьому такі факти мають юридичне значення для заявника, оскільки породжують для ОСОБА_1 право на спадкування, як спадкоємця п`ятої черги за законом після смерті ОСОБА_5 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026 матеріали заяви передані на розгляд судді Саадулаєва А.І.

27.01.2026 ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Саадулаєва А.І. відкрито провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 03.03.2026 задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скоробогатька Олександра Володимировича копію спадкової справи, яка була відкрита 17.07.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скоробогатьком О.В. за фактом смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (номер у спадковому реєстрі 74349246, номер у нотаріуса 7/2025).

21.04.2026, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, залучив до участі в справі в якості заінтересованої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скоробогатька Олександра Володимировича.

В судове засідання, яке відбулося 27.05.2026, заявник та її представник не з`явилися, проте надали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, наполягали на задоволенні заяви з правових підстав, наведених у заяві.

В судове засідання, яке відбулося 27.05.2026, заінтересована особа не з`явився, проте надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.10.1967 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_7 . Вказане свідоцтво про народження заповнено російською мовою.

Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 22.02.1978 між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 09.11.1945 було укладено шлюб, про що 09.11.1945 здійснено актовий запис за № 159, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ». Свідоцтво про укладення шлюбу заповнено російською мовою.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 31.08.1956 батьком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_22 . Свідоцтво про народження ОСОБА_11 заповнено російською мовою.

Згідно із витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00009376309 від 25.08.2011 - 11.02.1978 між ОСОБА_11 та ОСОБА_23 було укладено шлюб (актовий запис № 107 від 11.02.1978) після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_12 ». Вказаний шлюб було розірвано 20.04.1993 (актовий запис про розірвання шлюбу № 212).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_23 , матір`ю - ОСОБА_2 . Вказане свідоцтво про народження ОСОБА_1 заповнено російською мовою.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про смерть від 14.03.1989.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_14 серії НОМЕР_5 від 19.08.1953, батьком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_15 . Вказане свідоцтво про народження заповнено російською мовою.

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 20.02.1995 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьком ОСОБА_16 є ОСОБА_14 , матір`ю - ОСОБА_24 . Вказане свідоцтво про народження складено російською мовою. Аналогічна інформація викладена у архівному свідоцтві про народження ОСОБА_16 серії НОМЕР_7 .

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_8 від 09.04.1970: між ОСОБА_17 та ОСОБА_16 09.04.1970 було укладено шлюб, після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_18 ». Вказане свідоцтво про одруження заповнено російською мовою.

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9 від 15.06.1971 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_17 , матір`ю - ОСОБА_25 . Вказане свідоцтво про народження заповнено російською мовою.

Згідно із інших документів ОСОБА_14 , які були отримані ним за життя та долучені до заяви ОСОБА_1 - підтверджується правильність написання його прізвища як « ОСОБА_10 », а саме: військовим квитком серії НОМЕР_10 , посвідченням учасника Великої Вітчизняної війни серії НОМЕР_11 .

ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_12 від 12.01.1995.

Згідно роз`яснень, викладених у пунктах 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що суд може встановити факт родинних відносин, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при заповненні свідоцтва про народження ОСОБА_14 серії НОМЕР_5 від 19.08.1953 було допущено описки, внаслідок яких було невірно зазначено прізвища як безпосередньо ОСОБА_14 , так і його батьків. До таких висновків суд дійшов, враховуючи всі інші свідоцтва, видані органами РАЦС ОСОБА_14 - де у всіх випадках його прізвище зазначалось як « ОСОБА_10 » (свідоцтво про народження ОСОБА_16 , свідоцтво про смерть ОСОБА_14 тощо). Отже, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - є рідними братами, оскільки мали одного батька - ОСОБА_6 .

Враховуючи відсутність у заявника можливості ініціювати внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_14 (№ 49 від 15.02.1915 року) та, відповідно, до свідоцтва про народження ОСОБА_14 , та ту обставину, що встановлення факту родинних відносин між померлим ОСОБА_3 та померлим ОСОБА_14 породжує для заявника юридичні наслідки - можливість оформлення її спадкових прав як спадкоємця п`ятої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , суд вважає, що вказані вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до спадкової справи № 74349246, заведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скоробогатьком О.В., яку було витребувано на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03.03.2026 - після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 08.09.2022, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сєровою О.В.

Відповідно до витягу із Спадкового реєстру (щодо складених заповітів/спадкових договорів) № 81776620 від 07.07.2025 - у Спадковому реєстрі відсутня інформація про складені за життя ОСОБА_5 заповіти, укладені ОСОБА_5 спадкові договори.

З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулась ОСОБА_1 .

Інший спадкоємець - ОСОБА_2 - звернулась до нотаріального органу із заявою про відмову від спадщини, яка відкрилась за фактом смерті ОСОБА_5 - на користь іншого спадкоємця - ОСОБА_1 .

Свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 нікому із спадкоємців не видавалось.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої - п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 643/1216/15-ц (провадження № 61-6924св18) зазначено, що в основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення. Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої-п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини. Тлумачення абзацу 2 частини першої статті 1265 ЦК України дозволяє зробити висновок, що ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Ступінь є свого роду одиницею вимірювання споріднення поміж родичами за походженням. Він надає можливість встановити «відстань» між спорідненими особами (родичами за походженням). Причому така «відстань» може характеризувати як більш близьке споріднення, так і віддалене. Як наслідок чим далі біологічно особи знаходяться одна від одної, тим більший порядковий ступінь споріднення їх пов`язує.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є спадкоємцями п`ятої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_2 - є двоюрідною тіткою ОСОБА_26 , а ОСОБА_1 - є її троюрідною сестрою. Отже ОСОБА_2 є родичем ОСОБА_5 п`ятого ступеня споріднення, а ОСОБА_1 - родичем ОСОБА_5 шостого ступеня споріднення.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 522/9011/19 суд касаційної інстанції, зокрема, зробив висновок про належність та ефективність обраного позивачем у справі способу захисту порушеного спадкового права - у частині встановлення факту, що має юридичне значення (у вказаній справі - встановлення факту родинних відносин та визнання сторін у справі - двоюрідними братами спадкодавця), оскільки у такому разі особи мають право на спадкування як спадкоємці п`ятої черги за законом.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами заявника, викладеними у заяві про встановлення факту родинних відносин, що для подальшої реалізації у нотаріальному порядку права заявника - ОСОБА_1 - на здійснення спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 як спадкоємця п`ятої черги за законом - заявнику необхідно встановити факт родинних відносин між нею та померлим спадкодавцем, а саме, що ОСОБА_1 є троюрідною сестрою ОСОБА_5 , враховуючи недостатність документів, які надані ОСОБА_1 до нотаріального органу, які підтверджують ступінь спорідненості ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_5 , зокрема, через різне зазначення прізвищ прадідуся ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та прадідуся ОСОБА_26 - ОСОБА_4 .

З огляду на той факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є рідними братами (по батьку - ОСОБА_6 ); донька ОСОБА_14 - ОСОБА_20 та донька ОСОБА_3 - ОСОБА_21 - є двоюрідними сестрами, - відповідно, донька ОСОБА_19 - ОСОБА_5 та донька ОСОБА_13 - ОСОБА_1 - є троюрідними сестрами.

Враховуючи, що встановлення даного факту породжує для ОСОБА_1 юридичні наслідки - можливість реалізації її права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 як спадкоємця п`ятої черги за законом - суд дійшов висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 в цій частині.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 1216, 1218, 1258, 1259, 1265 ЦК України, ст. 3, 4, 10, 17, 18, 264, 265, 273, 293-294, 315-319, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скоробогатько Олександр Володимирович про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 є рідним братом ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_16 , а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 є троюрідною сестрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Саадулаєв А.І.