Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №757/62222/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62222/25-ц

пр. 2-6854/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Козлова Р.Ю.,

при секретарі судового засідання - Іваненку С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на повнолітню дитину,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення додаткових витрат на повнолітню дитину та просила ухвалити рішення яким стягнути з відповідача на її користь 60 000 грн. додаткових витрат на навчання.

В обґрунтування позову зазначила, що вона та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року розірвано.

За час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 у останніх народився син ОСОБА_3 .

У 2025 році син вступив і навчається у закладі вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» на платній денній формі навчання згідно Договору №09490-пп про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 20 серпня 2025 року, який є невід`ємним додатком до Попереднього договору №09490 від 20 серпня 2023 року про навчання в закладі вищої освіти.

Посилаючись на вищевикладене, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь половину вартості навчання сина.

У судове засідання позивачка не з`явилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, направила суду заяву про розгляд справи за її відсутності, пред`явлені вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності та заяву про часткове визнання позову на суму 42 500 грн.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлений позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що сторони даної справи перебували у зареєстрованому шлюбі, який Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року розірвано.

За час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 .

У 2025 році син вступив і навчається у закладі вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» на платній денній формі навчання згідно Договору №09490-пп про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 20 серпня 2025 року, який є невід`ємним додатком до Попереднього договору №09490 від 20 серпня 2023 року про навчання в закладі вищої освіти.

Згідно умов вказаного Договору, вартість навчання за 1 рік становить 30 000 грн.

Договір на навчання укладено на 4 роки.

Як зазначила позивачка, оплату за навчання сина вона здійснюю щомісячно.

Таким чином встановлено, вартість навчання за 4 роки становить 120 000,00 грн., про що вказано у п.1 у розділі III «Оплата надання платної освітньої послуги та порядок розрахунків» Договору.

Позивачка вважає, що з відповідача підлягає стягненню на її користь половина вартості додаткових витрат вже понесених та тих, які будуть понесені нею розмірі 60 000,00 грн. (120 000,00 : 2 = 60 000,00 грн.) у зв`язку з навчанням сина.

Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання обов`язку утримувати дитину, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

Згідно з ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, виходячи з аналізу ст. 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Відповідно до статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання або у разі досягнення дочкою, сином віку двадцяти трьох років; право на звернення до суду із позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину, правовідносини обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, враховується вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем знаходження навчального закладу тощо.

Положення цієї глави 16 Сімейного кодексу України не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

У випадку, коли повнолітні дочка, син потребують матеріальної допомоги у зв`язку із навчанням до досягнення ними двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України щодо додаткових витрат на дитину, не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 СК України утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі № 766/12242/16-ц (провадження № 61-35731св18).

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить стягнути додаткові витрати на навчання сина, який на момент подання позову до суду досяг повноліття.

Отже, не дивлячись на часткове визнання позову та враховуючи вищенаведені вимоги Закону, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки додаткових витрат на навчання слід відмовити з огляду на те, що обов`язок батьків брати участь у додаткових витратах на повнолітніх дітей, не передбачений нормами Глави 16 СК України

Керуючись ст. 141, 180, 181, 185 Сімейного кодексу України, ст. 12, 81, 133, 141, 247, 263-265, 280-282, 352, 354, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на повнолітню дитину, залишити без задоволення.

Повне рішення суду складено 23 березня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Суддя