Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №755/22282/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 26 травня 2026 р.

Справа: №755/22282/25

Суддя: Вовк О. І.

Справа № 755/22282/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202510004002696 від 14 серпня 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Остриця Чернівецької області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого неофіційно на будівництві різноробочим, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (не житлове приміщення), раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2002-ІХ, Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 21 19-1Х на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, який станом на теперішній час є діючим.

ОСОБА_3 12 серпня 2025 року близько о 17 год. 30 хв. знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" де у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме системного блоку Gigabate С200 Glass (GB-C200G) з комплектуючими всередині, чорного кольору, що належить ОСОБА_5 .

Так, підійшовши ближче до столу на якому знаходився системний блок марки Gigabyte С200 Glass (GB-C200G) з комплектуючими всередині, чорного кольору, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та його дії є таємними для покупців та власника, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, таємно викрав зі столу належний ОСОБА_5 , системний блок марки Gigabyte С200 Glass (GB-C200G) з комплектуючими всередині, чорного кольору та вийшов з магазину разом з викраденим майном. Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_3 завдав ОСОБА_5 , матеріального збитку на загальну суму 56 192 грн. 92 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, визнав повністю та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказане кримінальне правопорушення, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Пояснив суду, що дійсно 12 серпня 2025 року він знаходився в ТЦ «Дарниця», що на пр-ті Соборності в м. Києві, де знаходиться магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2». Біля вказаного магазину стояв виставковий експонат комп`ютера, на якому можна було пограти. Побачивши вказаний комп`ютер, він підійшов до нього, забрав системний блок та пішов по своїх справах, після чого передав системний блок своєму знайомому. В подальшому хотів забрати та повернути в магазин, однак знайомий вже системний блок не віддав. Протиправні діяння, які ставляться йому у провину, він не оспорює, в скоєному щиросердно розкаюється та обіцяє більше такого не вчиняти, це для нього урок.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.

Відповідно до вимог частини третьої статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил частини третьої статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 та тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів та судових витрат.

Крім того, винуватість ОСОБА_3 , який не оспорює фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану тому, знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною четвертою статті 185 КК України.

При ухваленні вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Згідно статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях вказував, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»; досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує відповідно до статей 65-67 КК України та пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи розмір покарання, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали, тощо.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд також враховує, що ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України є тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані, що характеризують особу винного, - раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб його вчинення, стадію, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини четвертої статті 185 КК України у виді позбавлення волі.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог статті 75 КК України, або ж застосування статті 69 КК України, чи норм статті 69-1 КК України до обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог частини другої статті 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати згідно матеріалів кримінального провадження № 12025100040002696 від 14 серпня 2025 року складають: 6239 гривні 80 копійок за проведення судової експертизи (висновок експерта від 28 серпня 2025 року № СЕ-19/111-25/52848-ТВ).

Відповідно до частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 100, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п?яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили та звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного затримання для відбуття покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 6239 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 80 копійок (висновок експерта від 28 серпня 2025 року № СЕ-19/111-25/52848-ТВ).

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази: системний блок Gigabate C200 Glass (GB-C200G) з комплектуючими всередині, чорного кольору, який повернуто потерпілому ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua