Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №752/24451/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24451/25

Провадження № 2/752/5750/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Пулинець Л.Ю.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Кузьменко Інна Петрівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

У вересні 2025 року адвокат Пирожок М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, в якому, з урахуванням уточнень, просив поновити позивачу ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати поважною причину пропуску строку - тяжкий стан здоров`я, зокрема хвороба серця та професійну діяльність в сфері вантажних перевезень для забезпечення гуманітарною допомогою, продуктами харчування прифронтових верств населення та збройних сил. Зобов`язати відповідного нотаріуса вчинити нотаріальну дію щодо видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на кв. АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_3 відмовився від свого права на спадщину на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , на користь матері та брата. За законом спадкоємцями в рівних долях стали його дружина - матір позивача ОСОБА_2 та його син - брат позивача ОСОБА_4 .

Після смерті брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач став спадкоємцем за законом. Місце відкриття спадщини - останнє місце проживання померлих: АДРЕСА_3 , які в свою чергу були постійно зареєстровані за цією адресою.

Після смерті спадкодавців позивач не подавав заяву про прийняття спадщини у встановлений 6-місячний строк, передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України.

Для відкриття спадкової справи 08 серпня 2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Кузьменко І.П., яка у зв`язку із пропущеним терміном на відкриття спадкової справи, постановою від 15 серпня 2025 року відмовила у вчиненні нотаріальної дії.

Повідомляє, що причиною пропуску строку стала тяжка хвороба серця, якою позивач страждав у цей період, яка особливо загострилася після смерті близьких родичів спадкодавців. Зокрема, хвороба серця із зазначеним вище діагнозом потребувала миттєвої госпіталізації (гострий період) з 29 січня 2025 року на стаціонар до 14 лютого 2025 року та подальшого довготривалого лікування. Період лікування після загострення за рекомендаціями та висновками лікарів складає не менше як чотири-сім місяців та включає в себе комплекс заходів які складаються із стаціонарного лікування, денного стаціонару та реабілітаційного лікування.

Ранній післяінфарктний період для нормалізації організму в працездатний стан, включив в себе денний стаціонар який тривав із 14 лютого 2025 року до 16 травня 2025 року з подальшою реабілітацією під наглядом фахівців з 16 травня 2025 року до 01 серпня 2025 року, що в сумі перевищує пропущений термін 6-ти місяців.

У зв`язку зі станом здоров`я позивач не міг вчасно звернутися до нотаріуса з відповідною заявою, оскільки в сім`ї, окрім позивача, спадкоємців немає та закон передбачає особисте звернення для відкриття спадкової справи у нотаріуса. Після проходження реабілітації для підтримки обороноздатності нашої країни в особливий період, не зважаючи на те, що позивач є людиною пенсійного віку, він здійснює свою професійну діяльність в сфері міжрегіональних перевезень по Україні, вантажів особливого призначення для забезпечення населення в прифронтових зонах та збройних сил всім необхідним.

На підставі наведеного просить визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та поновити позивачу вказаний строк.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В. від 10 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В. від 03 листопада 2025 року у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано у приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Кузьменко І.П. копії матеріалів спадкової справи № 9/2025.

16 грудня 2025 року до суду надійшла завірена копія спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 .

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника позивача адвоката Пиріжка М.Ю. надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі та участі позивача.

Відповідач Київська міська рада у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко І.П. у заяві від 05 грудня 2025 рок просила справу розглянути без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідно до положення ч.2 с.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 13 вересня 2025 року Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 42, ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 .

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 23 січня 2025 року Київським відділом державної реєстрації актів смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1343, ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач ОСОБА_1 08 серпня 2025 року звернувся із заявою № 23 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко І.В. про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 82145702 від 08 серпня 2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко І.В. 08 серпня 2025 року заведено спадкову справу № 9/2025, спадкодавець: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, у заяві від 15 серпня 2025 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко І.В. позивач ОСОБА_1 просив видати йому Свідоцтво про право на спадщину за законом на кв. АДРЕСА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко І.В. від 15 серпня 2025 року відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на кв. АДРЕСА_1 . Підставою відмови приватним нотаріусом вказано пропуск позивачем строку для прийняття спадщини у строки, встановлені ст.1270 Цивільного Кодексу України (через 6 місяців 16 днів). Повідомлено, що документи, які підтверджують факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, відсутні.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2).

Ст.1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтями 1261-1266 ЦК України визначено п`ять черг спадкування за законом, та спадкування за правом представлення.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином ОСОБА_1 , як син покійної ОСОБА_2 , відносився до першої черги спадкування за законом та мав право на спадкування після своєї матері, проте, за матеріалами справи, спадщину не прийняв.

Так, відповідно до частини 1 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємством визнається перехід майна спадкодавця в разі його смерті до іншої особи - спадкоємцю у порядку передбаченому законодавством. Спадкоємець може прийняти спадщину за заповітом або за законом. У випадку, коли спадкодавець склав заповіт, - до спадщини закликаються спадкоємці за заповітом.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Предметом даного спору є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивачеві, оскільки останній після смерті матері ОСОБА_2 , будучи її спадкоємцем, пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки страждав тяжкою хворобою серця, що потребувало довгострокового лікування, яке включало в себе комплекс заходів, які складаються із стаціонарного лікування, денного стаціонару та реабілітаційного лікування.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17 правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Встановлено, що відповідно до виписки № 7700739 із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 05 лютого 2025 року 13 лютого 2025 року з діагнозом: грип А середньої важкості, Гострий лімфобічний фронтит, Гострий Q інфаркт міокарда задньої стінки лівого шлуночка (29 січня 2025 року), стенозуючий атеросклероз коронарних артерій.

Також позивач відповідно до виписки № 7101122 із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» перебував на стаціонарному лікуванні з 13 лютого 2025 року 18 лютого 2025 року з діагнозом: ІХС: Гострий Q- інфаркт міокарда в області задньої стінки ЛІШ від 29 січня 2025 року; стенозуючий атеросклероз коронарних артерій за даними КАГ (29 січня 2025 року): Хронічна оклюзія проксимальної третини ПКА -100%, Стеноз середньої третини ПМШГ ЛКА -70%; Ангіопластика ПКА (14 лютого 2025 року); Повторна КАГ (14 лютого 2025 року): Спроба реканалізації ПКА не вдала; Гіпертонічна хвороба III стадії, 2 ступеня, ризик 4 (дуже високий); СН ПА зі зниженою фракцією віку ЛШ (ФВ-41%).

Окрім того, за даними інформаційних довідок КНП «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району м. Києва, позивачу ОСОБА_1 , лікарем-кардіологом видавались електронні листки непрацездатності, що підтверджували його тимчасову непрацездатность загалом за період з 20 лютого 2025 року по 16 травня 2025 року.

Крім того, позивач повідомив, що внаслідок перенесеної тяжкої хвороби серця, протягом кількох місяців він вимушений був проходити комплекс реабілітаційного лікування.

Таким чином, судом встановлено, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки тривалий час перебував на лікуванні з подальшою реабілітацію, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами.

Разом з тим, не знайшли свого підтвердження доводи сторони позивача про те, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини у зв`язку з професійною діяльністю в сфері вантажних перевезень для забезпечення гуманітарною допомогою, продуктами харчування прифронтових верств населення та збройних сил, оскільки жодного доказу на підтвердження даних фактів представником позивача не надано.

Судом також враховується, що відповідно до матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , позивач подав заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса з незначним пропуском строку - 16 днів після завершення шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на викладені обставини та, беручи до уваги те, що позивач захистити своє порушене право в інший спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, не може, враховуючи поважність причин пропуску встановленого строку для прийняття спадщини, суд вважає за необхідне позов задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на три місяці з моменту набрання рішення законної сили.

Щодо вимог позивача про зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво на право на спадщину за законом на кв. АДРЕСА_1 , суд вказує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що слід розмежовувати оскарження: нотаріальної дії; відмови у вчиненні нотаріальної дії; нотаріального акта.

У постанові Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 754/16825/15-ц (провадження № 61-3156св18) викладено правовий висновок про те, що суд не може зобов`язати нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат».

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 161/9939/17 (провадження № 61-40053св18) Верховний Суд зазначив, що суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта.

Тобто, суд не може зобов`язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції.

Вказані висновки зазначені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 473/1878/19 (провадження № 61-20469сво19).

Таким чином, суд доходить до висновку, що вимога позивача про зобов`язання приватного нотаріуса вчинити нотаріальну дію щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно спадкодавця, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 1223, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.4, 5, 12, 13, 76, 81, 95, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Кузьменко Інна Петрівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який рахувати з дня набрання даним рішенням суду законної сили.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Слободянюк