Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №746/105/26 — Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/105/26

2/746/86/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2026 р.

Срібнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Нагорної Н.Г.,

при секретарі судового засідання Сакун Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності заповіту, -

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності заповіту.

На обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новопокрівка Сергіївського району Сєвєро-Казахстанської області, Республіка Казахстан. Її матір`ю була ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі на земельну ділянку площею 0,44 га, належну спадкодавиці на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЧН № 134661, кадастровий номер 7425182000:02:001:0423, яка розташована за адресою: с. Васьківці Срібнянського (на даний час Прилуцького) району Чернігівської області, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, та земельну ділянку, площею 2,45 га, належну спадкодавиці на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЧН №134633, кадастровий номер 7425182000:02:001:0423, яка розташована за адресою: с. Васьківці Срібнянського (на даний час Прилуцького) району Чернігівської області, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства.

За життя, 27 березня 2018 року, її мати склала заповіт, який посвідчив секретар виконавчого комітету Васьковецької сільської ради Срібнянського району Чернігівської області за реєстровим № 10.

Почивач вказала, що крім неї спадкоємцями першої черги за законом є її сестри: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також їхній батько ОСОБА_5

02 жовтня 2025 року батько ОСОБА_5 звернувся до Бобровицької державної нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини, в тому числі від обов`язкової частки у спадщині.

27 лютого 2026 року вона звернулась до державного нотаріуса Бобровицької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна, але 28 лютого 2026 року отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки в складеному матір`ю заповіті допущена помилка в написанні її прізвища, а саме: зазначено « ОСОБА_6 » а не « ОСОБА_6 », як належно, у зв`язку з чим неможливо ідентифікувати особу спадкоємця за заповітом та рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вважає, що саме їй належить заповіт, складений 27 березня 2018 року та посвідчений секретарем виконавчого комітету Васьковецької сільської ради Срібнянського району Чернігівської області за реєстровим № 10, складений на її ім`я.

Просить встановити факт належності заповіту, оскільки це їй необхідно для оформлення спадщини. Смерть спадкодавиці позбавляє її можливості вирішити це питання у позасудовому порядку, виправивши прізвище спадкоємця у заповіті.

Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2026 року відкрито провадження у цій справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовчий розгляд справи призначено на 12 год. 30 хв 16 квітня 2026 року. Цією ж ухвалою сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

13 квітня 2026 року до суду надійшли заяви позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи без їх участі.

У поданій до суду заяві позивач ОСОБА_1 також вказала, що підтримує позов у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 зазначила, що позовні вимоги визнає та підтверджує, що заповіт, встановлення факту належності якого є предметом у справі, яка розглядається, складений її матір`ю ОСОБА_4 на користь її рідної сестри ОСОБА_1

16 квітня 2026 року підготовчий розгляд справи відкладено до 12 год. 00 хв. 07 травня 2026 року у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін і відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою від 07 травня 2026 року підготовче засідання закрито і справу призначено до судового розгляду на 14 год. 00 хв. 03 червня 2026 року.

Сторони в судове засідання не з`явились, від позивача та відповідача ОСОБА_1 раніше надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про причину неявки суду не повідомила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась засобами поштового зв`язку (поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»), а також шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада України» в мережі Інтернет https://sr.cn.court.gov.ua/sud2521/gromadyanam/vukdocourt/.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішення спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архіві тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальним вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо) ; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право. При цьому, у разі неможливості спадкоємця оформити свої спадкові права у позасудовий спосіб, цей спадкоємець вправі звернутися до суду з відповідним позовом, обґрунтувавши свої вимоги, зокрема, й фактом складення спадкодавцем заповіту з помилкою, яка потребує виправлення.

Зміст позовної заяви ОСОБА_1 свідчить про те, що встановлення факту належності заповіту необхідне їй для реалізації спадкових прав. Однак, слід зауважити, що захист цивільних прав та інтересів не досягається виключно встановленням юридичних фактів й позивач з метою реалізації своїх спадкових прав не позбавлена можливості звернутися до суду з відповідним позовом. Встановлення факту належності позивачу заповіту, складеного ОСОБА_4 , є елементом оцінки обставин справи й обґрунтованості вимог при пред`явленні позову, спрямованого на захист та реалізацію спадкових прав позивача. Тобто, факт належності заповіту може бути встановлений судом під час розгляду відповідних позовних вимог ОСОБА_1 .

Як встановлено у судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08 серпня 2025 року Бобровицькою міською радою Чернігівської області.

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 27 березня 2018 року секретарем виконавчого комітету Васьковецької сільської ради Срібнянського (зараз Прилуцького) району Чернігівської області Бульбою Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 10, в якому заповідала належну їй земельну ділянку площею 0,44 га, належну їй згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЧН №134661, кадастровий номер земельної ділянки 7425182000:02:001:0423, розташовану у селі Васьківці Васьковецької сільської ради Срібнянського району (зараз Прилуцького) району Чернігівської області, цільове призначення – ведення особистого селянського господарства, та земельну ділянку площею 2,45 га, належну їй згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЧН № 134633, кадастровий номер земельної ділянки 7425182000:02:001:0393, яка розташована у селі Васьківці Васьковецької сільської ради Срібнянського (зараз Прилуцького) району Чернігівської області, цільове призначення – ведення особистого селянського господарства.

У зазначеному документі прізвище позивача написано з помилкою як « ОСОБА_6 », тоді як правильно « ОСОБА_6 ». Факт належності заповіту саме позивачу підтверджується наступними доказами.

У свідоцтві про народження позивача cерії НОМЕР_2 , її прізвище зазначено правильно – ОСОБА_6 . Матір`ю позивача є ОСОБА_4 .

У паспорті позивача прізвище вказане « ОСОБА_6 », що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 , виданого 28 листопада 2003 року Срібнянським РВ УМВС України в Чернігівській області на ім`я ОСОБА_1 .

У картці платника податків, виданій Срібнянською державною податковою інспекцією Головного управління ДПС у Чернігівській області, зазначено прізвище « ОСОБА_6 ».

Суд вважає, що позивач довела обставини, на які посилається у позовній заяві, а тому вважає за необхідне задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 та встановити факт належності заповіту, складеного на ім`я ОСОБА_1 27 березня 2018 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Васьковецької сільської ради Срібнянського району Чернігівської області за реєстровим № 10.

На підставі викладеного, керуючись статтями 60, 130, 131, 174, 209, 212, 214, 256 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності заповіту задовольнити.

Встановити факт належності заповіту, а саме встановити, що заповіт від 27 березня 2018 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Васьковецької сільської ради Срібнянського району Чернігівської області за реєстровим № 10, складений ОСОБА_4 , складено на ім`я спадкоємця – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки села Новопокрівка Сергіївського району Сєвєро-Казахстанської області, Республіка Казахстан, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Н.Г. Нагорна