Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №129/2080/26 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Суд: Гайсинський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 01 червня 2026 р.

Справа: №129/2080/26

Суддя: Дєдов С. М.

Справа № 129/2080/26

Провадження по справі № 1-кп/129/573/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді – ОСОБА_1 ,

розглянувши у приміщенні суду у м. Гайсин у спрощеному провадженні (порядку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження - обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026025090000046 від 09.05.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Львів, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженої, непрацюючої, раніше несудимої, - у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -

Встановив:

16.01.2023 близько 19:40 год. ОСОБА_2 , проходячи тротуаром поблизу приміщення по АДРЕСА_2 , побачивши раніше знайому їй ОСОБА_3 , з якою перебувала в неприязних відносинах, підійшла до неї та, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, правою рукою схопила ОСОБА_3 за волосся та тримаючи за нього, нанесла їй кулаком лівої руки один удар в ділянку обличчя справа та один удар в ділянку тулуба справа. Після цього, ОСОБА_2 лівою рукою взяла ОСОБА_3 за праву руку та з силою стиснула її.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинила ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин та синця в потиличній ділянці, синців в ділянці обличчя справа, правого плеча, грудної клітки справа, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я, та закритої черепно-мозкової травми, яка проявилася струсом головного мозку, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 кваліфікуються за ч.2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Обвинувачена ОСОБА_2 , захист якого здійснював захисник-адвокат ОСОБА_4 , звернувся до суду із заявою, згідно із якою він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Потерпіла ОСОБА_3 також звернулася до суду з заявою, в якій вона зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

За таких обставин, відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України суд визнає встановленими обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та підтверджують винуватість ОСОБА_2 у скоєнні поставленого йому за вину кримінального правопорушення.

Цивільний позов не заявлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

При цьому суд бере до уваги визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і законну за нього санкцію, особу винного та визначені ст. 66 КК України пом`якшуючі його обставини; вид і розмір призначеного покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення винної у скоєнні злочину особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи покарання ОСОБА_2 , суд за відсутності обтяжуючих, пом`якшуючими покарання обвинуваченої обставинами враховує її щире каяття.

Окрім зазначеного, суд при призначенні покарання ОСОБА_2 враховує її особу, яка є осудною, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, є раніше несудимою, за місцем проживання характеризується позитивно, з вищою освітою, одружена, непрацевлаштована.

За таких встановлених обставин у їх сукупності, враховуючи характер скоєного кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком стосовно ст. 12 КК України, з урахуванням особи обвинуваченої, яка є осудною, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, є раніше несудимою, за місцем проживання характеризується позитивно, з вищою освітою, одружена, непрацевлаштована, беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, – суд визнає, що виправити ОСОБА_2 і запобігти скоєнню нею нових кримінальних правопорушень можливо, призначивши їй покарання у виді штрафу у межах, установлених санкцією ч.2 ст. 125 КК України, яке буде достатнім для виправлення особи обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та при цьому не порушить справедливий баланс між вказаними інтересами суспільства та правами ОСОБА_2 .

До набуття вироком законної сили суд визнає за можливе відносно обвинуваченої запобіжного заходу не обирати.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

До набуття вироком законної сили запобіжний захід відносно засудженої ОСОБА_2 не обирати.

Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Гайсинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua