Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №462/1863/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Суд: Залізничний районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №462/1863/26

Суддя: Бориславський Ю. Л.

Справа № 462/1863/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Бориславського Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

позивач ЛМКП «Львівводоканал» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просить стягнути солідарно із відповідачів заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (за особовим рахунком НОМЕР_1 ) на загальну суму 18241 грн. 64 коп. та судовий збір у розмірі 3328, 00 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачі користуються наданими позивачем послугами централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, однак не оплачують таких, внаслідок чого за адресою місця реєстрації та проживання відповідачів – АДРЕСА_1 утворилась заборгованість. Відтак, просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03.04.2026 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику сторін/. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи судом, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам, відповідачам двічі – разом із позовною заявою та додатками за місцем реєстрації їх місця проживання, однак поштове відправлення повернуто суду за закінченням терміну зберігання.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 Верховний Суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Зазначене також узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 13.05.2024 по справі №755/4829/23.

У вказаний строк відповідачі не подали суду відзив на позовну заяву, поважних причин такого не повідомили.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 4 визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 , що стверджується копією довідки № 1 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації від 01.11.2025 року, відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру від 06.03.2026 року та відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, отриманої судом 02.04.2026 року.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи відомостей про нарахування та оплату послуги за централізоване постачання холодної води та водовідведення по особовому рахунку НОМЕР_1 відповідачі допустили виникнення заборгованості за період з вересня 2021 р. по лютий 2026 р. за адресою АДРЕСА_1 , розмір якої станом на 01.02.2026 року становить 16175,40 грн.

Згідно долучених до матеріалів справи відомостей про нарахування та оплату за абонентське обслуговування постачання води по особовому рахунку НОМЕР_1 відповідачі допустили виникнення заборгованості за період з березня 2022 р. по лютий 2026 р. за адресою АДРЕСА_1 , розмір якої станом на лютий 2026 року становить 1274,68 грн.

Згідно долучених до матеріалів справи відомостей про нарахування та оплату за абонентське обслуговування відведення води по особовому рахунку НОМЕР_1 відповідачі допустили виникнення заборгованості за період з березня 2022 р. по лютий 2026 р. за адресою АДРЕСА_1 , розмір якої станом на лютий 2026 року становить 791,56 грн.

Позивачем 16.10.2025 року на адресу споживача ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 надіслано претензійний лист з вимогою про оплату боргу за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 16803,41 станом на 01.10.2025 року.

Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому законом порядку тарифами.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання i водовідведення.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 936/15627, встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту користування цими послугами.

При цьому, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Згідно ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Статтею 13 Закону визначено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 14 Закону за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Відповідно до п. 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Згідно висновку Верховного суду України викладеного у постанові від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. А тому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідачів, як споживачів від оплати послуг у повному обсязі.

Відтак, законодавством передбачено обов`язок відповідачів здійснити оплату послуг, які вони фактично отримали як споживачі.

Доказів того, що позивач неналежним чином чи не в повному обсязі надає відповідачам послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, відповідачами суду не надано, так як і не надано доказів відмови відповідачів від отримання вказаних послуг, які постачає позивач.

Відповідачі не надали суду жодних доказів на спростування позовних вимог, як і не представили суду свого розрахунку щодо оплати за отримані послуги.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачі отримали за спірний період послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, надані ЛМКП «Львівводоканал» та мали обов`язок, як споживачі таких послуг, оплатити їх вартість у повному розмірі розрахованому на підставі діючих тарифів, а тому, оскільки відповідачами допущено утворення заборгованості у розмірі 18241,64 грн., а тому позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути порівно понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 /три тисячі триста двадцять вісім/ гривень.

Керуючись ст. 67, 68 ЖК України, ст. 1, 7, 9, 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позовну заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на користь ЛМКП «Львівводоканал», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 64, р/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк» в м. Львові МФО 320478, ЄДРПОУ 03348471 заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (особовий рахунок НОМЕР_1 ) у розмірі 18241 /вісімнадцять тисяч двісті сорок одну/ гривню 64 копійки.

Стягнути порівно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 64, р/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк» в м. Львові МФО 320478, ЄДРПОУ 03348471 - понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 /три тисячі триста двадцять вісім/ гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або у строки та порядку, передбачені ст. 354, 355 ЦПК України.

Судове рішення складено 03.06.2026 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua