Суд: Кропивницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №394/1244/25
Суддя: Письменний О. А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 червня 2026 року м. Кропивницький
справа № 394/1244/25
провадження № 22-ц/4809/944/26
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Карпенка О.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2026 року (суддя Запорожець О. М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Товариствj з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги позивач аргументує тим, що 19 квітня 2024 року ТОВ "Слон кредит" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №1564530 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу кредит у сумі 3000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Первісний кредитор свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит.
27 червня 2025 року ТОВ "Слон кредит" та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» уклали договір факторингу № 27062025.
У ході передачі прав вимоги за факторинговим договором, право вимоги за кредитним договором №1564530 від 19 квітня 2024 року перейшло до позивача, що свідчить про отримання права грошової вимоги до відповідача.
Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №1564530 від 19 квітня 2024 року, становить 31124,99 грн, яка складається із:
- 2999,99 грн - заборгованість по тілу кредиту;
- 26625 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
1500 грн – штрафні санкції
Позивач зазначає, що на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитом в сумі 31124,99 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 2999,99 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 26625 грн, штрафні санкції 1500 грн, та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені судові витрати, пов`язані з правничою допомогою в сумі 5000 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, вказав, що суд вирішив спір без урахування сталої практики Великої Палати Верховного Суду щодо соціальних гарантій встановлених державою для військовослужбовців.
Зазначив, що позовні вимоги скаржник визнає частково, а саме у розмірі тіла кредиту. Просить винести рішення з врахуванням ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Також, він як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору (п. 9, ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»), а тому покладення на нього судових витрат є безпідставним.
Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та відповідачем укладено Договір № 1564530 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.3. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 3000 грн.
Згідно із п. 1.4. договору строк кредиту 363 днів: з 19.04.2024 по 18.04.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.
Відповідно до реквізитів договору № 1564530 від 19.04.2024, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «K179».
За інформацією в листі ТОВ «Пейтек», відповідно до зазначеного договору № 1564530 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 3000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .
У період з 19.04.2024 по 27.06.2025 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 450,01 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 450 грн.
Згідно розрахунку заборгованості, сформованого первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання договору, а саме: з 19.04.2024 по 27.06.2025, у відповідача перед первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії договору у розмірі 26625 грн.
27 червня 2025 року ТОВ «Слон кредит» на підставі договору факторингу № 27062025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу № 27062025 від 27 червня 2025 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1564530 від 19.04.2024 загальна сума заборгованості склала 31124,99 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 2999,99 грн., заборгованості за процентами 26625 грн, штрафні санкції 1500 грн.
Наявні в матеріалах справи договори факторингу із витягами з реєстрів прав вимог підтверджують належне набуття позивачем права вимоги за укладеним з відповідачем кредитним договором і сумнівів щодо цього не викликають.
При цьому, суд враховує, що укладення кредитного договору та отримання кредиту в розмірі 3000 грн не заперечується ОСОБА_1 .
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач порушив кредитне зобов`язання, і тому позов підлягає задоволенню повністю.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Частиною 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно із ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що кредитний договір № 1564530 від 19.04.2024 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
За змістом ст.526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно із ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як визначається ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Разом з цим, відповідно до п. 15 ч. 3 ст. 14 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", вказано, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Відповідно матеріалів справи ОСОБА_1 мобілізований 09 травня 2024 року (а.с. 205), при цьому, нарахування відсотків за умовами договору здійснювалось кожні 14 днів.
На підставі наведеного, належний період нарахування відсотків за користування даним кредитом становить з 19 квітня 2024 року по 10 травня 2024 року, а саме 22 дні.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2999,99 грн є законним та обґрунтованим.
Разом з тим, суд першої інстанції не врахував наявність підстав для звільнення від нарахування ОСОБА_1 під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафних санкції, пені за невиконання зобов`язань перед кредитодавцем, а також процентів за користування кредитом.
Тому в іншій частині рішення суду підлягає зміні, а сума стягнення відсотків підлягає зменшенню з 26625 грн до 1575 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Оскільки оскаржуване рішення підлягає зміні в частині, апеляційний суд змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України), враховуючи принцип пропорційності (частина 1 статті 141 ЦПК України).
Оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплатити судового збору, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір за подання позовної заяви підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .
Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградскої області від 24 лютого 2026 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення в редакції цієї постанови.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 5 309,99 грн, з яких 2999,99 грн – заборгованість за кредитним договором, 1575 грн – заборгованість за відсотками, 735 грн - компенсація витрат на правничу допомогу.
В іншій частині позову – відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги з врахуванням взаємозаліку - 3 427,70 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Судді:
О.А.Письменний О.Л. Дуковський О.Л. Карпенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua