Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №396/788/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 червня 2026 року м. Кропивницький

справа № 396/788/26

провадження № 22-ц/4809/1218/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І.,

за участі секретаря – Бойко В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Холоденка Романа Володимировича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2026 року у складі судді Цесельської О. С. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог заяви

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою та просила встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 27 жовтня 2023 року по 22 лютого 2025 року.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 27.10.2023 по 22.02.2025 фактично проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний побут, бюджет, взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю.

Вказані обставини підтверджуються спільним проживанням, фотографіями, грошовими переказами, участю заявниці в організації поховання загиблого, матеріалами кримінального провадження щодо фактів домашнього насильства, а також показаннями свідків.

Після загибелі ОСОБА_2 під час проходження військової служби заявниці необхідно встановити факт проживання однією сім`єю для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги та інших соціальних гарантій як члену сім`ї загиблого військовослужбовця відповідно до вимог законодавства України, як наслідок вона звернулась до суду з відповідною заявою.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2026 року у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що заявниця вже зверталася до суду з вимогою про встановлення факту проживання однією сім`єю зі ОСОБА_2 , а у справі № 396/766/25 наявна постанова апеляційного суду, яка набрала законної сили та якою у задоволенні такої заяви відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що нова заява є тотожною раніше розглянутій, оскільки збігаються сторони, предмет та підстави звернення, тому, застосувавши за аналогією пункт 2 частини 1 статті 186 ЦПК України, відмовив у відкритті провадження через наявність судового рішення, ухваленого між тими самими сторонами, з того самого предмета і з тих самих підстав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Холоденко Р. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2026 року та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково визнав подану заяву тотожною раніше розглянутій справі та безпідставно застосував пункт 2 частини 1 статті 186 ЦПК України. Апелянт зазначає, що

Заявник вважає, що хоча предмет звернення в обох справах є однаковим — встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, підстави звернення відрізняються.

Зокрема, у попередній справі заявниця просила встановити факт проживання однією сім`єю за період з 2017 року до дня смерті ОСОБА_2 , тоді як у новій заяві просить встановити такий факт лише за період з 27.10.2023 по 22.02.2025, тобто після розірвання її шлюбу.

Зміна періоду спільного проживання є новою юридично значимою обставиною, яка змінює предмет доказування та виключає тотожність підстав звернення.

Крім того, заявниця посилається на нові докази та обставини, які не були предметом дослідження у попередній справі, зокрема матеріали кримінального провадження щодо фактів домашнього насильства, які, на її думку, підтверджують існування фактичних сімейних відносин між сторонами.

Суд першої інстанції не провів належного аналізу змісту нової заяви та доданих до неї доказів, обмежившись лише посиланням на наявність попереднього судового рішення.

Відмова у відкритті провадження без належної перевірки тотожності підстав звернення порушує гарантоване статтею 55 Конституції України право заявниці на судовий захист та доступ до правосуддя.

Відзиви на апеляційну скаргу

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду, проведеного в режимі відеоконференції, представник заявника адвокат Холоденко Р. В. підтримав доводи апеляційної скарги, представник Міністерства оборони України Зінченко С. О. заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, які не з`явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення основних прав, наданих конституцією або законом, а також право на доступ до правосуддя та справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом є одними із невід`ємних прав людини, які закріплені в Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року (статті 8, 10).

Ця норма кореспондує з нормою Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), яка міститься в статті 6 «Право на справедливий суд».

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною першою статті 315 ЦПК України регламентовано розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Це можуть бути справи про встановлення фактів: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

У постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 520/18820/19 (провадження № 61-2294св20) Верховний Суд дійшов висновку про те, що критеріями відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України є наявна тотожність спірних правовідносин (спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у різних цивільних справах) та судове рішення у тотожній справі, що набрало законної сили.

При цьому критерій тотожності підлягає оцінці тільки після набрання відповідним рішенням законної сили.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Разом із тим, такі обмеження не розповсюджуються на справи, які вирішуються в порядку окремого провадження, а тому відмова у задоволенні заяви за недостатністю доказів не позбавляє особу, яка вже зверталася з відповідною заявою, права повторно звернутися до суду для вирішення цього питання.

Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09 серпня 2023 року в справі № 494/1239/19 (провадження № 61-13070св22), від 04 жовтня 2023 року в справі № 747/20/23 (провадження № 61-5371св23) та 21 травня 2025 року у справі № 205/5443/24 (провадження № 61-14481св24).

Судом встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 вже зверталась до суду із заявою, в якій просила встановити юридичний факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу її та ОСОБА_2 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період з 2017 року по день його смерті.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2025 року у справі № 396/766/25 заяву ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Кропивницького апеляційного суду вимоги апеляційної скарги Міністерства оборони України задоволено.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 10.07.2025 у справі № 396/766/25 скасовано й ухвалено нове судове рішення, а яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено без задоволення.

За змістом статей 2, 5 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту невизнаних або порушених, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Створення рівних можливостей учасником процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість відкриття провадження, виходячи з наявності постанови Кропивницького апеляційного суду від 02 лютого 2026 року у справі № 396/766/25, якою раніше було відмовлено у встановленні юридичного факту.

Однак такий висновок не відповідає положенням процесуального закону та правовим висновкам Верховного Суду щодо особливостей розгляду справ окремого провадження, оскільки наявність рішення про відмову у встановленні юридичного факту не виключає можливості повторного звернення особи до суду із відповідною заявою в порядку окремого провадження.

Відтак наведені судом обставини не утворювали передбачених законом підстав для відмови у відкритті провадження, а тому висновки суду першої інстанції є передчасними.

Крім того, суд враховує, що відмова у відкритті провадження за формальними підставами є порушенням права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, оскільки кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, а на суд, у свою чергу, покладено обов`язок повного та всебічного розгляду виниклих спорів, що можливо лише під час розгляду заяви по суті.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Із урахуванням зазначеного, висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі не може вважатись законним й обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції в частині, що переглядається, винесена без додержання норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відповідно пункту четвертого частини першої статті 379 ЦПК України ухвала в частині, що переглядається, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно пункту 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу адвоката Холоденка Романа Володимировича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 02.06.2026.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. І. Чельник