Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №175/8718/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3021/26 Справа № 175/8718/25 Суддя у 1-й інстанції - Краснокутська Н. С. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Петешенкової М.Ю.,

суддів – Городничої В.С., Макарова М.О.,

при секретарі - Карпенко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра

на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року про залишення позову без розгляду, у складі судді Краснокутської Н.С.

у справі за позовом Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року позов Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, скасування державної реєстрації земельної ділянки, залишено без розгляду, з підстав, передбачених пунктом 8 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не виконанні вимоги ухвали про залишення позову без руху від 19 листопада 2025 року через ненадання доказів на підтвердження внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.

Не погодившись з такою ухвалою суду, Правобережна окружна прокуратура міста Дніпра звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд не мав правових підстав для залишення позову без руху та в подальшому залишення його без розгляду, оскільки механізм компенсації вартості майна, яке незаконно вибуло з володіння держави або територіальної громади, застосовується виключно у випадках, якщо відповідачем за позовом є добросовісний набувач, однак позов про усунення перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, скасування державної реєстрації земельної ділянки пред`явлений до ОСОБА_1 як недобросовісного набувача права на земельну ділянку, а тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1,2,5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, скасування державної реєстрації земельної ділянки та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року позов Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації було залишено без руху для надання доказів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.

24 листопада 2025 року прокурор подав до суду заяву, в якій детально обґрунтовано зазначив, що позов у даній справі пред`явлено до недобросовісного набувача майна, а тому положення частини четвертої статті 177 ЦК України не підлягають застосуванню у даній справі, оскільки вказане положення може бути застосовано тільки до добросовісного набувача, який у даному випадку відсутній, що є достатньою підставою для продовження розгляду справи.

Оскільки, позивачем не виконанні вимоги ухвали суду про залишення позову без руху, суд вважав, що позов підлягає залишенню без розгляду.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з огляду на таке.

Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статті 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі положень частини 11,13 статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позов залишається без розгляду.

09 квітня 2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року (Закон України № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року), яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.

Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (частина 5 статті 390 ЦК України, в редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).

У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (абзац другий частини 4 статті 177 ЦПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму (абзац третій частини 2 статті 185 ЦПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).

У пункті 2 Розділу ІІ Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року зазначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

Колегія суддів звертає увагу, що обов`язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення частини п`ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини 5 статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.

У випадку, якщо позивач обґрунтовує позов про витребування нерухомого майна недобросовісністю набувача, то положення частини 5 статті 390 ЦК України не застосовуються.

Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини 5 статті 390 ЦК України. Натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 5 статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.

У справі, що переглядається, при зверненні із позовом до суду, позивач вказував про наявність підстав для усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, саме шляхом скасування державної реєстрації приватної власності на земельну ділянку.

Суд першої інстанції не врахував, що справа не стосується питання про зворотну дію закону в часі. За змістом пункту 2 Розділу ІІ Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що обов`язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду встановлений у нормах матеріального права, зокрема у частині п`ятій статті 390 ЦК України. Положення частини п`ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини п`ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.

Звертаючись з позовом до суду, прокурор посилався на недобросовісність набувача спірної земельної ділянки. Оскільки прокурор обґрунтовує позов недобросовісністю набувача, то положення частини п`ятої статті 390 ЦК України до спірних відносин не застосовуються. Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив помилковий висновок суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Відповідно до положень частини шостої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, наявні підстави для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра - задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 26 травня 2026 року

Повний текст судового рішення складено 03 червня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

М.О. Макаров