Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №186/1294/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2083/26 Справа № 186/1294/25 Суддя у 1-й інстанції - Янжула С. А. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Петешенкової М.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення кредитором спадкодавця інфляційних витрат та 3% річних,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Шахтарськoго міського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

12.06.2025 року до Шахтарськoго міського суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення кредитором спадкодавця інфляційних витрат та 3% річних, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три відсотки річних за період з 17 грудня 2023 року по 19 травня 2025 року в розмірі 59680,60 гривень та 14766,36 гривень відповідно, всього - 74446,96 гривень та судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначав, що на виконанні у Петропавлівському ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває зведене виконавче провадження №47922780, до складу якого входять 15 виконавчих проваджень, де боржником був ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день його смерті загальний залишок боргу по зведеному ВП №47922780 склав 679234,07 гривень щодо стягувача - ОСОБА_1

15 лютого 2024 року син померлого боржника - ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого батька. 12 березня 2024 року до приватного нотаріуса надійшла претензія кредитора - ОСОБА_1 .

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року №186/1828/24 було замінено сторону виконавчого провадження: боржника - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виконавчих провадженнях, де стягувачем є ОСОБА_1 , загальний залишок боргу по вказаних виконавчих провадженнях, станом на 07 грудня 2023 року, становить 679234,07 гривень, на його правонаступника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в межах вартості майна, одержаного ним в спадщину, частка у спадщині якого становить - 1/2 частку. ОСОБА_2 зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, його обов`язок не є солідарним.

Права та обов`язки відповідача щодо спадкового майна виникають з моменту прийняття спадщини, яка належить спадкодавцю з часу відкриття спадщини, відповідач зобов`язаний був сплатити спадковий борг ОСОБА_1 ще у грудні 2023 року.

Погашення 1/2 частки боргу спадкодавця в сумі 339 617,04 гривень відповідачем відбулося в травні 2025 року. Таким чином, з відповідача слід стягнути інфляційні втрати та три відсотки річних за період з 17 грудня 2023 року по 19 травня 2025 року в розмірі 59680,60 гривень та 14766,36 гривень відповідно, всього - 74446,96 гривень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Шахтарськoго міського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , в інтересах якої діє її законний представник - ОСОБА_5 , про стягнення кредитором спадкодавця інфляційних втрат та трьох відсотків річних - відмовлено.

Судові витрати по справі залишено за позивачем - ОСОБА_1 .

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

10.11.2025 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Шахтарськoго міського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положеня» ЦК України не містить звільнення від відповідальності, за порушення всіх видів грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12.01.2026 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області 07 жовтня 2025 року залишити без змін.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції було зроблено вірний висновок, про те оскільки інфляційні втрати та три відсотки річних, передбачені ст. 625 ЦК України, нараховані позивачем за період з 07 грудня 2023 року по 19 травня 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то відповідач, як спадкоємець позичальника ОСОБА_4 , на підставі п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку сплати на користь позивача, як позикодавця, суми інфляційних втрат та три відсотки річних за прострочення зобов`язання, визначених статтею 625 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 74446,96 грн, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

На виконанні у Петропавлівському відділі державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває зведене виконавче провадження № 47922780, до складу якого входять виконавчі провадження номер:

- 47295104 з примусового виконання виконавчого листа № 186/1064/14-ц від 18 грудня 2014 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 30300 грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 24740,33 грн;

- 47295620 з примусового виконання виконавчого листа № 186/1329/14-ц від 22 грудня 2014 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 232300 грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 221565,32 грн;

- 48106576 з примусового виконання виконавчого листа № 186/928/14-ц від 21 січня 2015 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 50 750 грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 46 697,80 грн;

- 51884505 з примусового виконання виконавчого листа № 186/86/15-ц від 16 грудня 2015 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 50621,80 грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 46291,56 грн;

- 51884732 з примусового виконання виконавчого листа № 186/1409/15-ц від 03 листопада 2015 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 90900 грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 87685,69 грн;

- 51884992 з примусового виконання виконавчого листа № 186/430/16-ц від 19 травня 2016 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 52747 грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 52439,38 грн;

- 51885978 з примусового виконання виконавчого листа № 186/195/15-ц від 16 грудня 2015 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 18722,60 грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 12811,09 грн;

- 66287817 з примусового виконання виконавчого листа № 186/81/20 від 26 липня 2021 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 7860,09 грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 7363,94 грн;

- 66287027 з примусового виконання виконавчого листа № 186/106/21 від 26 липня 2021 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 5428,45 грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 4877,30 грн;

- 65823674 з примусового виконання виконавчого листа № 186/928/14-ц від 17 червня 2015 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 50750 грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 50322,85 грн;

- 65561481 з примусового виконання виконавчого листа № 186/1711/20 від 25 травня 2021 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 41369,49 грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 40873,34 грн;

- 64993314 з примусового виконання виконавчого листа № 186/932/19 від 22 березня 2021 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 71739,04 грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 71040,58 грн;

- 64993183 з примусового виконання виконавчого листа № 186/932/19 від 22 березня 2021 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 771,81 грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 73,30 грн;

- 63867625 з примусового виконання виконавчого листа № 186/159/18 від 08 грудня 2020 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 4500 грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 3801,54 грн;

- 62194087 з примусового виконання виконавчого листа № 186/858/19 від 12 травня 2020 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 10355,26грн. Залишок нестягнутого боргу складає – 8650,05 грн.

Копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 13 грудня 2023 року підтверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Першотравенську, Синельниківського району, Дніпропетровської області.

На день смерті боржника, загальний залишок боргу по зазначених виконавчих провадженнях (стягувач ОСОБА_1 ) складав - 679234,07 гривень.

15 лютого 2024 року до приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Мирної А.М. звернувся син померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його батька.

За життя, ОСОБА_4 , заповіту не залишив.

12 березня 2024 року до нотаріуса надійшла претензія кредитора - ОСОБА_1 .

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року №186/1828/24 було задоволено заяву Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження; замінено сторону виконавчого провадження: боржника - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вищеперелічених виконавчих провадженнях, загальний залишок боргу по вказаних виконавчих провадженнях, станом на 07 грудня 2023 року, становить 679234,07 гривень, на його правонаступника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах вартості майна, одержаного ним в спадщину, частка у спадщині якого становить - 1/2 частку.

ОСОБА_2 зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, його обов`язок не є солідарним.

21 квітня 2025 року Петропавлівський ВДВС направив ОСОБА_2 вимогу виконавця про задоволення вимог кредитора - ОСОБА_1 .

Інформацією Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за вих. №46385 від 22 травня 2025 року підтверджується, що ОСОБА_2 19 травня 2025 року погасив 1/2 частину спадкового боргу в сумі 339617,03 гривень, які були перераховані ОСОБА_1 19 травня 2025 року.

Так, предметом позову у цій справі є стягнення на підставі статті 625 ЦК України 3% річних та інфляційних утрат, нарахованих за період з 07 грудня 2023 року (дата смерті боржника) по ІНФОРМАЦІЯ_4 (виплата боргу спадкоємцем) за невиконання грошових зобов`язань, підтверджених рішеннями суду. При цьому, сам період часу та розрахунок сум відповідачем не спростовані.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилась з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Як видно з матеріалів справи, відповідач, як спадкоємець та правонаступник померлого боржника, мав грошове зобов`язання перед позивачем, а з огляду на те, що він його порушив, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення згідно з вимогами ст.625 ЦК України.

Між тим, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки інфляційні втрати та три відсотки річних, передбачені ст.625 ЦК України, нараховані позивачем за період з 07 грудня 2023 року по 19 травня 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то відповідач, як спадкоємець позичальника ОСОБА_4 , на підставі п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в будь-якому випадку звільняється від обов`язку сплати на користь позивача, як позикодавця, суму інфляційних втрат та три відсотки річних за прострочення зобов`язання, визначених статтею 625 цього Кодексу.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 12 лютого 2025 року в справі № 758/5318/23 Верховний суд дійшов наступних висновків:

«За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

З огляду на вказане можна зробити висновок, що з набранням чинності рішення суду про стягнення заборгованості у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір шкоди, однак саме зобов`язання виникло між сторонами на підставі кредитного договору.

Отже між сторонами виникли грошові зобов`язання не на підставі рішення суду. Це зобов`язання випливає з кредитного договору, в якому рішенням суду визначено конкретний розмір заборгованості та констатовано про наявність зобов`язання між сторонами.

Такий висновок узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 червня 2019 року у справі №703/2718/16.»

Доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються тим, що у цій справі зобов`язання між сторонами виникло на підставі договорів позики, а рішеннями суду визначено конкретний розмір заборгованості та констатовано про наявність зобов`язання між сторонами, отже до цих правовідносин має бути застосовано п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.

При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шахтарськoго міського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: