Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №699/491/26 — Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Суд: Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №699/491/26

Суддя: Літвінова Г. М.

Справа № 699/491/26

Номер провадження № 3/699/184/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвінова Г.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інші дані суду не відомі,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з Відділення поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 22.03.2026 серії ЕПР1 № 621222 (далі – протокол № 621222).

З протоколу № 621222 вбачається, що 22.03.2026 о 10.10 год на 120 км траси Н-01 Київ – Знам`янка водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Vivaro н.з. НОМЕР_2 , при здійсненні обгону не надав переваги у русі автомобілю, який рухався у зустрічному напрямку, чим спричинив створення аварійної обстановки, а саме: примусив водія даного автомобіля різко змінити швидкість, напрямок руху. ОСОБА_1 порушено вимоги п.п. 2.3.д, 16.6 ПДР України.

Указані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Адміністративний матеріал крім протоколу містить бланк письмових пояснень ОСОБА_1 ; роздруківку з додатку Дія щодо посвідчення водія ОСОБА_1 ; рапорт старшого інспектора СРПП ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області Задорожнього В. від 22.03.2026; диски із відеозаписами подій, що передували складенню протоколу.

Крім того, від Відділення поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 22.03.2026 серії ЕПР1 № 621215 (далі – протокол № 621215).

З протоколу № 621215 вбачається, що 22.03.2026 о 10.10 год. на 120 км траси Н-01 Київ – Знам`янка водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Vivaro н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольорів, а також спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п.п. 2.4, 8.9.б ПДР України.

Указані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Адміністративний матеріал крім протоколу містить копію бланку письмових пояснень ОСОБА_1 ; роздруківку з додатку Дія щодо посвідчення водія ОСОБА_1 ; копію рапорту старшого інспектора СРПП ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області Задорожнього В. від 22.03.2026; диски із відеозаписами подій, що передували складенню протоколу.

Під час складення протоколів у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалося.

За змістом наявного у справах рапорту старшого інспектора Задорожнього В. 22.03.2026 відновідно до доручення керівництва ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області він, спільно з інспектором СРПП старшим лейтенантом поліції Дубенцем Д.І. на відпрацюванні щодо проведення мобілізаційних заходів із працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . На 142 км траси Н-01 Київ – Знам`янка було встановлено тимчасовий блок пост, де о 07:45 год було зупинено автомобіль Опель Віваро н.з. НОМЕР_2 під керування гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідно до результату перевірки по планшетному пристрої в ІПНП перебував в статусі «ухилянт». У ході спілкування з ОСОБА_1 , його було запрошено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але він різко почав тікати на автомобілі в напрямку м. Київ. Відповідно до п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було подано звуковий та світловий сигнал про зупинку, але останній вказанні законні вимоги проігнорував та збільшив швидкість руху. Використовуючи гучномовець водія було попереджено про відповідальність за неправомірні дії.

Під час переслідування ОСОБА_1 створював аварійні обстановки, які змушували інших учасників руху різко гальмувати та змінювати напрямок руху. Вказаний автомобіль було зупинено по вул. Елеваторна, 1 у м. Миронівка, де відносно ОСОБА_1 було застосовано фізичну силу та спеціальні засоби відповідно до ст.ст. 43, 45 Закону України «Про Національну поліцію». Під час затримання особі було роз`яснено ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 повідомив, що правової допомоги не потребує, тому центр безоплатної допомоги не повідомлявся. Зовнішніх тілесних ушкоджень особі завдано не було, зі слів затриманого, допомоги не потребує. Всі дії фіксувались на нагрудну камеру поліцейського. Складено протокол про адміністративне затримання та протоколи з адміністративне правопорушення за ч. 5 ст.122 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Зазначені у рапорті обставини відповідають змісту наявних у справі відеозаписів.

Справи призначалися до розгляду неодноразово. Засідання 07.04.2026 відкладено на 22.04.2026 у зв`язку із надходженням заяв захисника Мельник О.В. про необхідність ознайомлення з матеріалами справ. Фактично адвокат ознайомилася зі справами 20.04.2026, а 21.04.2026 звернулася до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи через її зайнятість у іншому засіданні та необхідністю підготувати позицію захисту після ознайомлення з матеріалами справ.

Наступне засідання було призначене на 04.05.2026.

30.04.2026 до матеріалів справи надійшли письмові пояснення захисника Мельник О.В., за змістом яких ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушень визнає та просить суворо його не карати, зокрема не позбавляти права керування.

При цьому сторона захисту просила під час розгляду справи врахувати, що ОСОБА_1 на теперішній час перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, та маючи великий досвід у керуванні транспортними засобами, може забезпечувати надання допомоги у логістиці на лініях оборони нашої держави.

Закож захист зазначає, що на утриманні ОСОБА_1 перебувають двоє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також мати, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є пенсіонеркою та потребує постійної підтримки свого сина.

Захист зазначає, що позбавлення права керувати транспортними засобами ОСОБА_1 може вплинути на можливість у необхідних життєвих ситуаціях надати допомогу своїм рідним та близьким, адже військову службу ОСОБА_1 проходить досить віддалено від місця проживання дітей та матері, а також можливість виконати розпорядження під час несення військової служби.

Судове засідання 04.05.2026 не відбулося через перебування судді на лікарняному.

У наступне засідання 01.06.2026 ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не з`явився, причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань від нього не надходило.

Таким чином, ужиті заходи попри їх об`ємність не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, захисник Мельник О.В. звернулася до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з її зайнятістю в інших справах.

Участь належним чином повідомленої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у розгляді цієї справи не є обов`язковою. Тому з огляду на тривалість розгляду справи, наявність у матеріалах письмової позиції сторони захисту, судом прийнято рішення провести судове засідання без участі ОСОБА_1 та його захисниці.

Суд, дослідивши матеріали справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п.п. д п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 16.6 Правил дорожнього руху передбачено, що повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Крім того, під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху (п. 13.3 ПДР).

Відповідно до п. 13.4 Правил дорожнього руху якщо зустрічний роз`їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу.

Положеннями частин 1-5 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за таке:

- частина 1 – перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- частина 2 – порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- частина 3 – ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- частина 4 – перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- частина 5 – порушення, передбачені частинами першою – четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

З наявного у справі відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не надав дорогу зустрічному транспортному засобу, тобто порушив правила зустрічного роз`їзду, що спричинило створення аварійної обстановки, а саме: примусило інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Разом з тим, згідно з вимогами п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:

а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;

б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;

в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до положень п. 8.9. Правил дорожнього руху вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:

а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;

б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;

в) гучномовного пристрою;

г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.

Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів – вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме протоколами, рапортом поліції та відеозаписами.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що 22.03.2026 о 10.10 год. на 120 км траси Н-01 Київ – Знам`янка водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Vivaro н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольорів, а також спеціального звукового сигналу. Указаними діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.4, 8.9.б ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП за обставин, викладених в адміністративному матеріалі.

Крім того судом установлено, що 22.03.2026 о 10.10 год на 120 км траси Н-01 Київ – Знам`янка водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Vivaro н.з. НОМЕР_2 , при здійсненні обгону не надав переваги у русі автомобілю, який рухався у зустрічному напрямку, чим спричинив створення аварійної обстановки, а саме: примусив водія даного автомобіля різко змінити швидкість, напрямок руху. Указаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3.д ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП за обставин, викладених в адміністративному матеріалі.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 122, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Отже ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Обставини, які обтяжують та пом`якшують відповідальність порушника за скоєні ним адміністративні правопорушення, судом не встановлені.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання новим правопорушенням.

З`ясувавши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, суд дійшов висновку, що за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП на правопорушника має бути накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 1 445,00.

За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП на правопорушника має бути накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153,00 грн.

При цьому відповідно до приписів ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність об`єднання справ № 699/491/26 та № 699/492/26 в одне провадження з метою дотримання порядку накладення стягнення відповідно до вимог ст. 36 КУпАП.

Положеннями п. 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 передбачено, що у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

З урахуванням указаного об`єднаному провадженню слід присвоїти № 699/491/26 (провадження № 3/699/184/26).

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, його відношення до вчиненого, беручи до уваги відсутність обставин, які обтяжують та пом`якшують покарання, суд призначає ОСОБА_1 покарання у виді штрафу у розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 1 445,00.

Накладання такого стягнення у цій справі відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.

Крім того, з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 36, 122, 122-2, 266, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження адміністративні матеріали за справами № 699/491/26 (провадження № 3/699/184/26) та № 699/492/26 (провадження № 3/699/185/26).

Присвоїти об`єднаному провадженню № 699/491/26 (провадження № 3/699/184/26).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інші дані суду не відомі – визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 1 445,00 (одна тисяча чотириста сорок п`ять) грн.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, штраф підлягає стягненню в примусовому порядку в подвійному розмірі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять 60 коп.) грн.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дати набрання нею законної сили.

Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Літвінова Г.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua