Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №690/377/26 — Багачевський міський суд Черкаської області

Суд: Багачевський міський суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №690/377/26

Суддя: Вахнова Л. А.

Справа №690/377/26

Провадження №3/690/102/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року суддя Багачевського міського суду Черкаської області Вахнова Л.А., розглянувши матеріали, які надійшли із Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , не працює, одружений,

-до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Багачевського міського суду Черкаської області 18.05.2026 р. надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Судом встановлено, що 12.05.2026 о 22.30 год. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 умисні дії психологічного характеру, чим було завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілої та наніс тілесні ушкодження, а саме душив (домашнє насильство), що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 сою вину визнав, проте зазначив, що є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок психіатричного захворювання, а тому чітко не пам`ятає події того дня.

Потерпіла, ОСОБА_2 , у судовому засіданні зазначила, що її чоловік вперше вчинив зазначені дії, натомість він дійсно страждає на психіатричні розлади з 2017 року, постійно п`є ліки, вважає що він перебував в стані сильного душевного хвилювання та не міг контролювати свої дії.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254- 256 КУпАП.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого настає адмінвідповідальність.

Під домашнім насильством, зокрема і психологічного характеру, яке утворює склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких зазначених у диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Разом з тим, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією), що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно ст. 10 КУпАП, адмінправопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання фізичної або психологічної шкоди.

Відповідно до інформації, викладеної в рапорті прийняття заяви від 13.05.2026 р. (а.с. 2) на лінію «102» о 22.32 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_2 за яким зафіксовано, що за адресою спільного проживання з дружиною, чоловік з неадекватною та неконтрольованою поведінкою.

Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 12.05.2026 р. (а.с.3) ОСОБА_2 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, зазначив, що 12.05.2026 р. о 22.30 год. за місцем проживання, ОСОБА_1 , ображав її нецензурними словами та принижувала, чим вчинила психологічне насильство та завдав фізичного болю, зокрема душив.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 (а.с. 5) вона спільно проживає зі своїм чоловіком ОСОБА_1 , близко 22.00 год. до неї прийшла подруга ОСОБА_3 з якою спільно відпочивали та вживали спиртні напої (пиво) підійшов чоловік ОСОБА_1 та почав ображати ОСОБА_3 та її чоловіка. Після чого почав бити та душити ОСОБА_2 , залишивши сліди на шиї (синці) Також наніс удари в обличчя ОСОБА_3 , на ґрунті вживання алкогольних напоїв, виникають постійні сварки. Під час яких чоловік ображає її нецензурними словами та принижує.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 (а.с.4) разом зі своєю дружиною ввечері 12.05.2026 р. почали сварку, яка почалася з словесного конфлікту з власною тіткою ОСОБА_3 , які з дружиною розпивали алкогольні напої (пиво).

Зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.

Оцінюючи у сукупності надані суду письмові докази приходжу до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, й об`єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 245, ст. 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно довідки МСЕК черія 12 ААВ №351454, виданої 25.05.2021 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи безтерміново внаслідок психіатричного захворювання, якому протипоказана важка праця та психоемоційні навантаження.

Відповідно до положень ст. 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Таким чином, зазначена та доведена належними доказами обставина виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , а тому адміністративне провадження підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 17, 20, ч.1 ст.173-2, 247, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Вахнова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua