Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №636/485/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/485/26

Провадження 1-кп/636/1082/26

ВИРОК

Іменем України

03.06.2026 м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області кримінальне провадження № 12025221250000811 від 22.11.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макарівка, Каланчацького району Херсонської області, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, неодружений, неповнолітніх дітей не має, військовослужбовець, проходив військову службу на посаді стрільця 3 мотопіхотного спеціалізованого відділення 2 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 07.03.2014 Дарницьким районним судом міста Києва за ч. 1 ст.115 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, 11.09.2018 звільнений за ухвалою Харківського районного суду Харківської області умовно-достроково на невідбуту частину покарання 8 місяців 16 днів;

- 14.05.2020 Дзержинським районним судом міста Харкова за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений в зв`язку із відбуттям покарання;

- 25.12.2024 Орджонікідзевським районним судом міста Харкова за ч. 4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі,

- 08.04.2025 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі (відповідно до ухвали Індустріального районного суду м. Харкова від 27.08.2025 звільнений умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом на підставі ст. 81-1 КК України на не відбутий строк, фактично звільнений з ДУ «Харківська виправна колонія (№43)» 04.09.2025,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 5 ст. 407 КК України,

в с т а н о в и в :

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця 3 мотопіхотного спеціалізованого відділення 2 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 .

Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов`язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захитати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.

Однак, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів, 15.09.2025 вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану без дозволу командування та поважних причин тимчасово, вирішив незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.

Реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин 15.09.2025 самовільно залишив тимчасове місце дислокації підрозділу (місця розташування військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 ).

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, солдат ОСОБА_4 , в період з 15.09.2025 до 24.11.2025, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами місця несення служби, а саме місця розташування військової частини НОМЕР_1 , проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та без поважних причин.

За час відсутності на службі солдат ОСОБА_4 обов`язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд до 24.11.2025, а саме до моменту затримання солдата ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України, за вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

У період часу з 21.11.2025 по 22.11.2025, точний час органом досудового розслідування не встановлено, в період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, строк дії якого було продовжено Указом Президента України від 14 травня 2024 року №271/2024 на 90 діб та діє на теперішній час, ОСОБА_4 , перебуваючи у житловому будинку, що розташовується на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , що на праві власності належить потерпілому ОСОБА_6 , де у приміщенні прихожої побачив різноманітні електронні інструменти, що стало причиною виникнення суспільно небезпечного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна.

В подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні житлового будинку за вищевказаною адресою, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у тому, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, діючи умисно та протиправно, таємно, в період дії воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою збагачення за рахунок злочинної діяльності, вчинив крадіжку, виявленого ним майна, а саме: перфоратора Graphite Mlotowiertarka 58G509 в корпусі чорного кольору, коронки Werk по бетону SDS - Piuse-110 мм, буру Dnipro-M SDS+S4L (14 мм) 1000 мм, вартість яких, відповідно до висновка експерта № 2989/25 від 24.11.2025, становить: 3242,71 грн, 748,50 гри, 412,20 гри, після чого місце вчинення злочину залишив, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4439,41 грн.

Також, 24.11.2025, приблизно о 09:45 год, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , перебував у с. Зарічне Чугуївського району, а саме поблизу продуктового магазину, що розташовується у АДРЕСА_5 , де в останнього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння майном ОСОБА_7 , а саме продовольчих товарів. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_8 , увійшовши до приміщення продуктового магазину під приводом придбання продуктів харчування, замовив продовольчі товари, а саме: упаковку з милом TM «Grand Sharm», ковбасу TM «Шинка філейна», пачку соку ТМ «Sandora» об`ємом 1 л, пачку розчинної кави ТМ «Чорна карта» об`ємом 500 гр, 2 пачки насіння ТМ «Баба Шура», колоду гральних карт, упаковку батарейок ТМ «Plus minus», напій ТМ «Живчик» об`ємом 2 л, пляшку води ТМ «Моршинська» об`ємом 1,5 л, на загальну суму 1518,00 грн. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, усвідомлюючи, що його дії є явними та відкрити для продавчині ОСОБА_9 , взяв з прилавку у торгівельному залі магазину продовольчі товари, тим самим заволодів ними.

Надалі, рухаючись у бік виходу з приміщення магазину, утримуючи майно при собі, па законні вимоги продавчині припинити свої протиправні дії, ОСОБА_4 жодним чином не відреагував, з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_7 відповідно до висновка експерта від 25.11.2025 № 3004/25 матеріальних збитків на загальну суму 1338,25 грн.

Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 5 ст. 407 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 15.09.2025 самовільно залишив тимчасове місце дислокації підрозділу розташування військової частини НОМЕР_1 в Чугуївському районі Харківської області та до затримання знаходився у м. Харкові за адресою проживання співмешканки. Наприкінці листопада 2025, коли перебував в гостях в с. Молодова Чугуївського району Харківської області, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, власник майна в той час спав, з корисливих мотивів здійснив крадіжку будівельного інструменту у житловому будинку. Також, пояснив, що дійсно 24.11.2025 в приміщенні продуктового магазину у с. Зарічне Чугуївського району, взяв з прилавку у торгівельному залі магазину продовольчі товари, розумів, що його дії є відкритими для продавчині магазину. Пішов в бік виходу з приміщення магазину з товаром, не відреагував на вимоги продавчині припинити незаконні дії. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд

Об`єм викраденого визнає, у вчиненому щиро кається, виражає осуд своєї поведінки, зробив відповідні висновк, обіцяє виправитись та у майбутньому не вчиняти кримінальних правопорушень, зазначає, що у разі можливості, має намір проходити військову службу, просить суд суворо не карати.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звернулися до суду із заявами про розгляд кримінального провадження без їх участі, в судове засідання не з`явилися, цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність та істинність їх позиції не викликає сумнівів. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів, судових витрат та заходів забезпечення кримінального провадження. Судом також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає повністю доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії:

- за ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, строком понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану;

- за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану;

- за ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно,в умовах воєнного стану.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, відповідно до ухвали Індустріального районного суду м. Харкова від 27.08.2025 звільнений умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом на підставі ст. 81-1 КК України, є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , інвалідності не має, на обліку у лікаря – психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Слід зазначити, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, відбував покарання у місцях позбавлення, звільнений 04.09.2025 з ДУ «Харківська виправна колонія (№43)» умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом на підставі ст. 81-1 КК України та через декілька місяців, в умовах воєнного стану, вчинив тяжкі злочини, передбачені ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 5 ст. 407 КК України, тобто його поведінка явно свідчить про стійку антисоціальну та кримінальну направленість і намагання забезпечити себе шляхом злочинної діяльності.

Після умовно - дострокового звільнення не відбулось позитивних змін в його особистості й не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки він знову скоїв кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_4 , з дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості скоєних злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, відношення обвинуваченого до вчиненого, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, та обставини, що обтяжує покарання, та поряд з цим, враховує схильність ОСОБА_4 на вчинення злочинів та небажання стати на шлях виправлення, приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Як вбачається з положень п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7, при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

Встановлено, що ОСОБА_4 вироком Комінтернівським районним судом м. Харкова від 08.04.2025 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ухвали Індустріального районного суду м. Харкова від 27.08.2025 звільнений умовно-достроково від відбування покарання з вироком Комінтернівським районним судом м. Харкова від 08.04.2025 для проходження військової служби за контрактом на підставі ст. 81-1 КК України на не відбутий строк, фактично звільнений з ДУ «Харківська виправна колонія (№43)» 04.09.2025.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК України до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку. Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати, зокрема, частину покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково (статті 81, 107 КК).

Згідно ч.3 ст. 81-1 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Так, суд призначає ОСОБА_10 покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення та за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, призначає обвинуваченому покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК України.

Оскільки злочин вчинений обвинуваченим в період умовно-дострокового звільнення від покарання у виді позбавлення волі, призначеного за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.04.2025, суд призначає ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів, із застосування положень ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком суду, невідбутої частини покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.04.2025.

Також слід зазначити, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком 60 днів, до 22.01.2026, визначено суму застави у розмірі 242240,00 грн. (ухвала слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 26.11.2025).

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено, останній раз ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 23.04.2026 до 21.06.2026 включно.

Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України, підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні у строк відбування покарання із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з 24 листопада 2025 року, з моменту його фактичного затримання (протокол затримання особи від 24.11.2025).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування – підлягають стягненню з обвинуваченого на користь судового експерта ОСОБА_11 .

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання.

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років;

- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років;

- за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2025 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 24 листопада 2025 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 24 листопада 2025 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави на на відшкодування процесуальних витрат за проведення за проведення судово-товарознавчих експертиз: № 3004/25 від 25.11.2025 у розмірі 440,00 грн., № 2989/25 від 24.11.2025 у розмірі 440,00 грн., а всього стягнути 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 04.12.2025 (справа № 636/10158/25, провадження № 1-кс/636/1435/25) на майно: упаковку з милом ТМ «Grand Sharm», ковбасу ТМ «Шинка філейна» 1 упаковка нарізну, пачку соку ТМ «Sandora» - виноградний об`ємом 1 л, пачку розчинної карти ТМ «Чорна карта» об`ємом 500 гр, 2 пачки насіння ТМ «Баба Шура», колоду гральних карт, упаковку батарейок ТМ «Plus minus» 4 одиниці, напій ТМ «Живчик» об`ємом 2 л, пляшку води ТМ «Моршинська» сильногазовану об`ємом 1,5 л.

Речові докази по справі: упаковку з милом ТМ «Grand Sharm», ковбасу ТМ «Шинка філейна» 1 упаковка нарізну, пачку соку ТМ «Sandora» - виноградний об`ємом 1 л, пачку розчинної карти ТМ «Чорна карта» об`ємом 500 гр, 2 пачки насіння ТМ «Баба Шура», колоду гральних карт, упаковку батарейок ТМ «Plus minus» 4 одиниці, напій ТМ «Живчик» об`ємом 2 л, пляшку води ТМ «Моршинська» сильногазовану об`ємом 1,5 л - вважати повернутим за належністю законному власнику ОСОБА_7 (розписка потерпілої ОСОБА_7 від 12.12.2025).

Речові докази по справі: перфоратор Graphite Mlotowiertarka 58G509, коронку Werk по бетону SDS - Piuse-110 мм, бур Dnipro-M SDS+S4L (14 мм) 1000 мм - вважати повернутим за належністю законному власнику ОСОБА_6 (розписка потерпілого ОСОБА_6 від 24.11.2025).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Головуючий: суддя ОСОБА_1