Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №636/7191/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/7191/25 Провадження № 2/636/826/26

Дата

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на дітей,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Зінченко С. А. звернулась до суду з позовом (який пізніше уточнила 15.12.2025 року) до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на неповнолітніх дітей за період з 23.03.2024 року по 30.10.2025 року у розмірі 11316,09 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно судового наказу № 636/1956/24, виданого Чугуївським міським судом Харківської області 15.04.2024 року, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку/доходу щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 23 березня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття. У Чугуївському відділі державної виконавчої служби Чугуївського району Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції 16.04.2024 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_6 щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 . Позивачка зазначає, що станом на 31.05.2025 року заборгованість відповідача за аліментами складала 11915,57 грн. У зв`язку зі сплатою відповідачем заборгованості за аліментами в розмірі 13337,50 грн., заборгованість ОСОБА_2 по аліментам за уточненою довідкою державного виконавця складає станом на 30.11.2025 року 4124,07 грн. В результаті систематичної несплати відповідачем аліментів позивачка звертається до суду за стягненням пені, яка за її розрахунками, зазначеними у позовній заяві, станом на 30.11.2025 року складає 11316,09 грн. за період з 23.03.2024 по 30.10.2025.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 22.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 22.09.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Учасники справи до суду не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Від представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Зінченко С. А. надійшла заява про розгляд справи за відсутністю сторони позивача, у якій позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився повторно, причини своєї неявки суду не повідомив. 27.11.2025 року від ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку зі зверненням за юридичною допомогою, однак відзиву на позовну заяву із наданням заперечень та доказів на підтвердження своєї позиції до суду від ОСОБА_2 не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Враховуючи, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст.223 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

У Сімейному кодексі України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто відповідач ОСОБА_2 зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 12.12.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 01.05.2024 року.

Від цього шлюбу сторони мають трьох дітей, двоє з яких на час звернення з цим позовом до суду є неповнолітніми, а саме: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.12.2008, виданого Есхарівською селищною радою Чугуївського району Харківської області, та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.03.2013, виданого Виконавчим комітетом Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області.

Постановою старшого державного виконавця Чугуївського відділу державної виконавчої служби в Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції Завалій Е.Т. 16.04. 2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_7 на підставі судового наказу № 636/1956/24, виданого 15.04.2024 року Чугуївським міським судом Харківської області, за яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу)щомісяця, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 23 березня 2024 року, і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно наданих до суду розрахунків Чугуївського ВДВС заборгованості по аліментах, стягнутих на підставі судового наказу № 636/1956/24, виданого 15.04.2024 Чугуївським міським судом Харківської області, заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 складає: за період з 23-31.03.2024 по 31.07.2025 станом на 31.07.2025 10564,23 грн., а за період з 23-31.03.2024 по 31.11.2025 з урахуванням сплаченої відповідачем у листопаді 2025 року заборгованості в сумі 13337,50 грн. станом на 31.11.2025року заборгованість складає 4124,07 грн. Тобто, з наданих державним виконавцем розрахунків заборгованості аліменти за цей період відповідачем сплачувалися нестабільно.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Згідно з частинами першою, другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане (тобто до останнього числа поточного місяця), та з урахуванням установленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Такий висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження №14- 37цс18), відступивши від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 року у справі № 6-94цс15. Такий підхід Верховного Суду до розрахунку пені застосований також Касаційним цивільним судом в постановах від 12.09.2018 року у справі № 759/9457/15-ц, від 17.10.2018 року у справі № 359/9950/16-ц, від 05.12.2018 року у справі № 372/264/15-ц.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року по справі № 333/6020/16-ц розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, розраховується за такою формулою: заборгованість за місяць х кількість днів прострочення х 1 % - і так розраховується окремо за кожен місяць, за який аліменти сплачені невчасно.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

Пеня=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%*Qn), де:

Пеня - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1- нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1- кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2- нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 196 ЦПК України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Вищенаведені правила для обрахунку пені зі сплати аліментів використані стороною позивача, виходячи з наданих розрахунків державного виконавця заборгованості відповідача за аліментами, та перевірені судом.

Між тим повністю погодитись з таким розрахунком пені суд не вбачає можливим, виходячи з наступного.

Так, частиною першою статті 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Судовим наказом Чугуївського міського суду Харківської області у справі №636/1956/24 від 15.04. 2024 року визначено, що аліменти з ОСОБА_2 стягуються з 23 березня 2024 року, тобто з дня подання ОСОБА_1 до суду заяви про видачу судового наказу.

Разом із цим, для стягнення відповідно до ч.1 ст. 196 СК України неустойки з платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Суд виходить із відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів за період з 23 березня 2024 року до 15 квітня 2024 року (день винесення судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів), оскільки відповідачеві стало відомо про необхідність негайної сплати аліментів на користь позивачки лише цього самого дня, а до видачі судом цього судового наказу у відповідача був відсутній законодавчий обов`язок сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Суд вважає, що загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з 15 квітня 2024 року по 30 жовтня 2025 року (включно) становить 10219,01 грн. (1038,49+852,82 +885,96 +720,18+ 439,42+ 12,21 +299,85 +277,90+2776,30+ 1113,57+1196,06+682,70+1278,54+286,54 +286,54 =10219,01). Саме цей розмір пені зі сплати аліментів суд вважає обґрунтованими та належним, оскільки здійснений за правилами, які наведені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року №333/6020/16, а також, враховуючи часткову сплату аліментів відповідачем та період розрахунку пені з 15 квітня 2024 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 874,25 грн (10210,01 грн х 968,96 грн / 11316,09 грн=874,25).

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на дітей - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , неустойку (пеня) за прострочення сплати аліментів на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 15.04.2024 по 31.10.2025 включно в розмірі 10210( десять тисяч двісті десять) гривень 01 копійка.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 874 (вісімсот сімдесят чотири) гривні 25 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивачки: адвокат Зінченко Світлана Анатоліївна, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Карімов