Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №644/12284/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Ритов Я. М.

Справа № 644/12284/25

Провадження № 2-о/644/33/26

01.06.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Ритова Я.М.,

присяжних Михайлової Н.М., Полковниченка Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Швайка О.А.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Керімова А.З.,

заінтересованих осіб – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи – ВЧ НОМЕР_1 , Міністерство Оборони України, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про оголошення особи померлою під час захисту Батьківщини,

встановив:

Адвокат Керімов Алік Замірович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_4 ,звернувся до суду з заявою, в якій просив оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті селище міського типу Тьоткіно Глушківського району Курської області Російської Федерації, внаслідок безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, при виконанні обов`язків військової служби за захисту Батьківщини.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця ОСОБА_5 . З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №76 від 08.03.2025 року, сержант ОСОБА_6 призначений на посаду командира 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 4 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , з 08.03.2025 року прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків. Згідно Витягу з бойового розпорядження командира НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 №15дск від 12.05.2025 року, виконання вимог бойових розпоряджень Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.05.2025 № 9649 ДПУ-3, командира військової частини НОМЕР_3 від 02.05.2025 №36/дск, командира БТГр військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2025 №3дск та з метою реагування на зміну обстановки яка склалася, було наказано: командирам 4 штурмової роти, роти вогневої підтримки, роти ударних безпілотних авіаційних комплексів, медичного пункту, враховуючи обстановку, яка склалася та з метою посилення штурмових груп, логістичного забезпечення, евакуації поранених та загиблих, що виконують бойові (спеціальні) завдання з 12.05.2025 направити в район виконання бойових завдань особовий склад у кількості 15 військовослужбовців, серед яких сержант ОСОБА_6 . У журналі ведення бойових дій військової частини НОМЕР_1 №42т/10-04 від 01.05.2025 року вказано, що 15.05.2025 о 05:05-05:15 год. засобами радіозв`язку надійшла інформація, що внаслідок ворожого мінометного обстрілу (120мм. 4 од.) з напрямку н.п. Тьоткіно Курської області РФ по групі «Днепр», командир 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 4 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_6 зник з поля зору та припинив виходити на зв`язок. По факту зникнення безвісти ОСОБА_7 , ВЧ НОМЕР_1 проведено службове розслідування, яке встановило, що 15.05.2025 року о 05:05-05:15 год. надійшла інформація, що внаслідок ворожого мінометного обстрілу (120мм. 4 од.) з напрямку н.п. Тьоткіно Курської області РФ по групі «Днепр», командир 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 4 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_6 зник з поля зору та припинив виходити на зв 'язок. Через активну протидію ворога і близькість до ворожих позицій провести пошукові заходи та евакуацію сержанта ОСОБА_7 вважається неможливим. Під час події сержант ОСОБА_6 перебував у засобах індивідуального захисту бронежилеті та кевларовому шоломі, ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння не виявлено. Свідком події, навідником 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 4 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_8 , було надане пояснення, в якому зазначено, що 15.05.2025 року о 05:05-05:15 год. під час виконання бойового завдання у складі групи «Днепр", вони потрапили під ворожій мінометний обстріл (120 мм. 4 од.), вірогідно з напрямку н.п. Тьоткіно Курської області РФ. У момент обстрілу ОСОБА_9 перебував поруч з іншими військовослужбовцями, серед яких був і сержант ОСОБА_6 . Після першого вибуху почали шукати укриття. Під час розосередження військовослужбовців по укриттям відбувся другий вибух, після якого виявилось, що командир 2 штурмового відділення сержант ОСОБА_6 зник. Спроби встановити радіо-зв`язок чи зоровий контакт з ним були безуспішними. Після завершення атаки, пошукові заходи результату не дали. Через активну протидію ворога, пошуки на місцевості були безуспішними. Місце знаходження сержанта ОСОБА_7 встановити не вдалося. На момент події сержант ОСОБА_6 перебував у засобах індивідуального захисту бронежилеті та кевларовому шоломі, видимих ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння за ним не спостерігалось. Що також підтверджується поясненнями військовослужбовця ОСОБА_10 . У сповіщенні начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 наданого військовою частішою НОМЕР_1 Уа03-19 6038 від 21.05.2025 року вказано, що командир 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 4 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти (за особливих обставин) 15.05.2025 року о 05:05-05:15 год. внаслідок ворожого мінометного обстрілу по групі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в районі околиці н.п. Тьоткіно Курської області РФ. ОСОБА_1 , самостійно встановила контакт із військовослужбовцями, які були очевидцями подій 15,16 травня 2025 року, та отримала від них узгоджені свідчення щодо обставин загибелі її чоловіка з метою належного документального оформлення цих пояснень. Проте, при проведенні службового розслідування не були враховані свідчення інших свідків, які підтвердили зникнення з поля бою ОСОБА_7 . Відповідно до свідчень військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 , позивний « ОСОБА_12 », 15.05.2025 біля 15:00 на групу військовослужбовців був скоєний наліт БПЛА, в результаті якого сержант ОСОБА_13 отримав контузію, середнього ступеню важкості та готувався до евакуації. ІНФОРМАЦІЯ_5 під час активних бойових дій група військовослужбовців серед яких сержант ОСОБА_6 , військовослужбовець ОСОБА_14 та військовослужбовець військової частини НОМЕР_4 спеціалізованого батальйону «ШКВАЛ» з позивним «Драйвер» перебували у лісосмузі. Близько 11:45-11:50 на відстані приблизно трьох метрів від військовослужбовців, які перебували в укритті, прилетів ворожий снаряд невизначеного типу, внаслідок чого, сержант ОСОБА_6 отримав поранення в пахову область із сильною кровотечою з магістральної судини. ОСОБА_14 надав першу медичну допомогу, наклав турнікет, але через 2 години сержант ОСОБА_6 помер. Евакуювати тіло загиблого сержанта ОСОБА_7 не було можливості у зв`язку з активним характером бойових дій. Що також підтвердив військовослужбовець 33 окремого штурмового полку з позивним « ОСОБА_15 ». Свідчення цих осіб були належним чином оформлені, містять узгоджені дані про місце, час, характер поранення, спроби евакуації та смерть сержанта ОСОБА_5 , доказами у справі про визнання його загиблим. Вони підтверджують, що смерть настала під час виконання бойового завдання в зоні активних бойових дій, що відповідає критеріям визнання особи загиблою відповідно до статті 46 Цивільного кодексу України та спеціального законодавства. Військова частина НОМЕР_1 не вжила жодних заходів для перевірки цих свідчень, не забезпечила їх документування, не долучила пояснення до матеріалів справи, що свідчить про формальний характер проведеного розслідування. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в розшук, як зниклу безвісти особу та відомості щодо його розшуку внесено до відповідного обліку інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України». У межах кримінального провадження № 12025221180000734, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2025 року за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, було подано клопотання про допит свідків, які безпосередньо перебували поруч із сержантом ОСОБА_5 у момент його поранення та загибелі. Представником позивачки було подано скаргу до слідчого судді Харківського районного суду. Постановою слідчого судді від 04 вересня 2025 року слідчого зобов`язано провести відповідні слідчі дії, допитати свідків та долучити їхні пояснення до матеріалів кримінального провадження. Таким чином, факт загибелі сержанта ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання отримав додаткове процесуальне підтвердження, що має бути враховано при розгляді справи про визнання його загиблим. На теперішній час проводиться досудове розслідування справи, проте інформації, щодо встановлення місцезнаходження останнього станом на дату подання заяви не отримано. На запит адвоката від 19.09.2025 до Державного підприємства «Український Національний центр розбудови миру», було отримано відповідь за № 08-11/32742 від 01.10.2025р., що відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація відсутня. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №573 від 01.06.2025 року про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти сержанта ОСОБА_7 «Командира 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 4 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_7 вважати зниклим безвісти (за особливих обставин), із урахуванням вимог статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», частини другої статті 3 та частини першої статті 164 Закону У країни «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», неправомірних дій зі сторони командира 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 4 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_7 під час проведення службового розслідування, не встановлено. Вина та порушення нормативно-правових актів, інших актів законодавства У країни з боку вищезазначеної о військовослужбовця відсутні. Причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти (за особливих обставин) сержанта ОСОБА_7 є ведення бойових дій, зокрема виконання бойового завдання (наказу, розпорядження) щодо здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ та не пов`язане з нещасним випадком, професійним захворюванням, аварією, вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, а також не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, не було спричинено шляхом самокалічення чи іншого навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Вина та порушення нормативно правових актів, інших актів законодавства України з боку вищезазначеного військовослужбовця відсутні». Причинами і умовами зникнення безвісти є: інтенсивність бойових дій, порушення противником норм Міжнародного гуманітарного права.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , вимушена звернутися до суду з визнанням військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , загиблим (померлим) під час участі в бойових діях, по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії РФ, дата загибелі (смерті) ІНФОРМАЦІЯ_2 , з визначенням місця загибелі (смерті) в районі н.п. Тьоткіно Курської області РФ. З огляду на те, що з дня зникнення ОСОБА_5 минуло більше ніж шість місяців і будь-які відомості про його місцеперебування відсутні, є підстави вважати його загиблим (померлим). Визнання ОСОБА_16 загиблим (померлим) заявнику потрібно для оформлення права на спадщину відповідно до Цивільного кодексу України, отримання передбачених законодавством соціальних виплат, у тому числі компенсацій і допомоги сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та реєстрації загибелі (смерті) в органах державної реєстрації актів цивільного стан) для отримання свідоцтва про смерть, що є необхідним для виконання вищезазначених правових дій.

Заявник та її представник в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги та просили їх задовольнити, заявник надала пояснення аналогічні викладеним в заяві.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечували проти позовних вимог.

Представники заінтересованих осіб ВЧ НОМЕР_1 , Міністерство Оборони України, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, представник Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просив розглянути справу на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він, разом із ОСОБА_17 та іншими військовослужбовцями отримали наказ командира висуватися на позиції в населений пункт ОСОБА_18 , він та ОСОБА_17 висувалися в різних групах. На околиці населеного пункту, у межах міста Тьоткіно, у лісосмузі, за кладовищем, коли він та ОСОБА_17 були поруч, почався обстріл і ОСОБА_17 було поранено в пах. Він ( ОСОБА_11 ) наклав турнікет, але ОСОБА_17 , приблизно через дві години помер від втрати крові. Тіло ОСОБА_17 разом з тілами інших загиблих перенесли в інше місце і там воно постійно знаходилося. Останній раз тіло ОСОБА_17 він бачив 22 травня 2025 року, перед виходом з позиції. На скільки йому відомо, тіла загиблих ніхто після цього не евакуював. ОСОБА_17 мав позивний « ОСОБА_19 ».

Суд, заслухавши заявника та її представника, заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , свідка, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов до наступного.

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третястатті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України "Про оборону України").

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Основними видами бойових дій є оборона та наступ.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Суд зауважує, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Водночас частиною другою статті 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

За правилами доказування, визначеними статтями 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 від 14.08.2004 р.

ОСОБА_1 отримала Сповіщення сім`ї № 567 від 21.05.2025 року, яким її було зі скорботою сповіщено про те, що її чоловік сержант ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісті (за особливих обставин) 15 травня 2025 року о 05:05-05:15 внаслідок ворожого мінометного обстрілу по групі «ДНЕПР» в районі південної околиці Тьоткіно Курської області РФ, зник з поля зору та перестав виходити на радіо зв`язок.

Актом службового розслідування ВЧ НОМЕР_1 від 01.06.2025 року встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) №76 від 08.03.2025 року, сержант ОСОБА_6 призначений на посаду командира 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 4 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , з 08.03.2025 року прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків. Командира 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 4 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_7 вважати зниклим безвісті (за особливих обставин), причинами та умовами, що сприяло зникненню безвісті (за особливих обставин) є ведення бойових дій, зокрема виконання бойового завдання (наказу, розпорядження) щодо здійснення заходів із забезпечення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ та не пов`язане з нещасним випадком, професійним захворюванням, аварією, вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, а також не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, не було спричинено шляхом самокалічення чи іншого навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Вина та порушення нормативно правових актів, інших актів законодавства України з боку вищезазначеного військовослужбовця відсутні.

Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 04.06.2025 року, військовослужбовець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно в період з 12.05.2025 по 15.05.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в РФ, Курська область, Глушківський район, село Тьоткіно.

Інформація щодо перебування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у полоні держави-агресора, відсутня, що підтверджується витягом ДП «Український національний центр розбудови миру» від 01.10.2025року.

Досудове розслідування розпочате відповідно до ст. 214 КПК України та слідчим внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221180000734 від 22.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. Встановлено, що до чергової частини ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що їй з ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшло сповіщення, що її чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісті (за особливих обставин) 15.05.2025 о 05:05-05:15 внаслідок ворожого мінометного обстрілу по групі «ДНЕПР» в районі південної околиці Тьоткіно Курської області РФ, зник з поля зору та перестав виходити на радіо зв`язок.

З урахуванням приписів статті 46 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що вказані обставини з достатньою вірогідністю підтверджують загибель під час виконання бойового завдання у вказаному районі воєнних (бойових) дій чоловіка заявника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загиблим (померлим) під час виконання військового обов`язку із захисту Батьківщини від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 в районі населеного пункту Тьоткіно Курської області Російської Федерації.

Суд зазначає, що з урахуванням конкретних обставин справи оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня настання відповідної події - загибелі під час виконання бойового завдання, під час виконання якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув, що підтверджується належними та допустимими доказами, неведеними вище.

Згідно п. 13 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим, у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце за певний час та за певних обставин.

Таким чином, докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Тьоткіно Курської області РФ.

З моменту вказаної події 15.05.2025 до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше шести місяців. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії держави-окупанта проти України залежить виникнення та реалізація спадкових прав, а також особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що згідно ст. 309 ЦПК України, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо буде одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 293, 215, 309, 318, 319 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_4 , заінтересовані особи – ВЧ НОМЕР_1 , Міністерство Оборони України, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про оголошення особи померлою під час захисту Батьківщини -задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_8 в селище міського типу Тьоткіно Глушківського району Курської області Російської Федерації під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ проти України.

Після набрання рішення про оголошення фізичної особи померлою законної сили, відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України, направити відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити заявникові, що згідно ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою. Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

заявник ОСОБА_20 , рнокпп НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 );

заінтересовані особи – ВЧ НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_8 );

Міністерство Оборони України (ЄДРПОУ 00034022, м. Київ, пр-т Повітряних Сил, буд.6);

Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 23320813, м. Харків, вул. Сумська, буд.6);

ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_9 , АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_10 , АДРЕСА_4 .

Суддя Я.М. Ритов

Присяжні: Н.М. Михайлова

Ю.О. Полковниченко