Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №953/5708/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5708/26

н/п 3/953/1174/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Дяченко О.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 659/20-40-07-30, гр. ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність без державної реєстрації, як суб`єкт господарювання у порядку визначеному законом, чим порушив ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України. Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковано як адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Захисник Халабурдін С.В. у судовому засіданні ваважав, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, обгрунтовуючи наступним. Обов`язковою ознакою господарської діяльності – підприємницької діяльності є систематичність, а саме не менше ніж три рази протягом одного календарного року. Тобто, для притягнення особи до відповідальності за здійснення господарської діяльності без державної реєстрації необхідно встановити, що особа здійснила відповідну підприємницьку діяльність не менше 3–х разів на календарний рік. У той же час, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ставиться за вину, що він 24.04.2026 взяв передоплату (завдаток) за автомобіль, тобто, на думку контролюючого органу, здійснив продаж автомобіля. ГУ ДПС у Харківській області вказує про факт разового продажу автомобіля. У даному випадку кошти за своєю правовою природою не є доходом, прибутком чи торговельною виручкою від підприємницької діяльності. Вони є виключно компенсацією реальних витрат на транспортування майна між містами. Таким чином, уповноважені особи ГУ ДПС у Харківській області обмежилися лише фіксацією одного факту передання коштів та на власний розсуд, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП, трактували це як «господарську діяльність». В протоколі контролюючий орган вказує про порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України у той час як Господарський кодекс України втратив чинність ще 28.08.2025. Під час перевірки контролюючим органом було порушено встановлену законодавством процедуру.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд встановив наступне.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП, здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що 24.04.2026 ГУ ДПС у Харківській області Державної податкової служби України було проведено фактичну перевірку господарської одиниці – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за результатами якої було складено акт № 16727/20/30/РРО/ НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 3.1. розділу 3 (Висновок перевірки), встановлено порушення: ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України від 16.01.2023 № 436-ІV.

Інших доказів скоєння адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП України матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчить акт перевірки № 16727/20/30/РРО/2612114419 від 24.04.2026, який складено ГУ ДПС у Харківській області Державної податкової служби України, ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України від 16.01.2023 № 436-ІV.

Водночас, судом встановлено, Господарський кодекс України втратив чинність 28.08.2025 на підставі Закону № 4196-IX від 09.01.2025.

Отже, за вказаних обставин, будь-які припущення контролюючого органу щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак господарської діяльності відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Виходячи з вищезазначеного, беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП матеріали справи не містять.

Сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірної дії, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 164, 221, 247, 251, 276-280, 283-285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Київський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.М. Дяченко