Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №635/1522/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 635/1522/26

н/п 2-а/953/96/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Губської Я.В., при секретарі Мисниченко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі опікуна ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м.Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в особі опікуна ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №2990 від 20.10.2025 року та закриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.10.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 склав постанову №№2990 від 20.10.2025 по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП України, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. за тих підстав, що він змінивши своє місце проживання не став протягом 7 днів на військовий облік.

На переконання сторони позивача, вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки представник позивача зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складався 19.10.2025, розгляд матеріалів справи про адміністративне правопорушення носив формальний характер, позивач з матеріалами справи не знайомився і така можливість йому не надавалась, не надавав свої пояснення. Його мати - ОСОБА_2 , яка за рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 30.12.2013 у справі №628/3220/13-ц, є опікуном пояснила начальнику ТЦК, що син її визнаний недієздатним внаслідок хронічного психічного захворювання, є інвалідом 2 групи з дитинства, не підлягає призову, повісток від ТЦК та СП не отримували, від явки да органів ТЦК та СП не ухилялися, в ІНФОРМАЦІЯ_2 знятий з військового обліку за психічним захворюванням.

Недієздатні особи не підлягають військовому обліку та не мобілізуються, оскільки вони визнані непридатними до військової служби за станом здоров`я. Для виключення з військового обліку опікун позивача за місцем проживання подавала документи до ТЦК та СП, що її син є недієздатним. На адресу його місця проживання та місця мешкання як ВПО, а також в інший спосіб жодних повідомлень або повісток про виклик до ТЦК не надходило, на номер мобільного телефону ніхто не телефонував і не запрошував до ТЦК, його зупинили на вулиці та доставили до ІНФОРМАЦІЯ_3 примусово.

Вважає, що відповідач грубо порушив вимоги статей 278, 279 КУпАП оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення не надав позивачу можливість скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та такі права та обов`язки йому не роз`яснювалися; не були з`ясовані всі обставини щодо перебування на військовому обліку, направлення повістки, належності способу оповіщення про явку до ТЦК, поважності причин неявки за викликом; жодні докази на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення в постанові не зазначено та до постанови не додано; позивач лише отримав копію постанови.. Отже, постанова від 20.10.2025 є протиправною.В оскаржуваній постанові взагалі не вказано підстави, що позивач повинен був з`явитися саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не в інше відділення, не врахувано, що він не повинен перебувати на військовому обліку у зв`язку із недієздатністю.

Дану постанову вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки працівники ТЦК та СП, перш ніж винести постанову про притягнення до адміністративної відповідальності повинні були перевірити та встановити усю інформацію щодо особи, яку доставили до центру комплектування, враховуючи викладене, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв`язку з недоведеністю вини позивача, а також просила поновити строк на оскарження даної постанови оскільки про її існування позивач дізнався лише, коли отримав її разом зі своїм опікуном у відділі виконавчої служби 06.02.2026. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 березня 2026 року відкрито провадження по справі з повідомленням сторін.

Представик позивача надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за їх відсутності, адміністративний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 у судове засідання не з`явився про час дату та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, через систему «Електронний суд» подав відзив, в якому адміністративний позов не визнає, а позовні вимоги ОСОБА_1 в особі опікуна ОСОБА_2 вважає безпідставними і незаконними та такими, які не підлягають задоволенню. Станом на 19.10.2025 року. Відповідно до даних з АІКС «ОБЕРІГ» Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.07.2009 року. Так, 19.10.2025 року працівником поліції Левченко (номер жетону працівника 0180968) гр. ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , як порушника військового обліку. Гр. ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_3 . Позивач оформив довідку ВПО вд 03.04.2025 року №6327-5003649843 за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, Позивач змінив фактичне місце проживання, про що був зобов`язаний повідомити ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи вищевказане, Позивач своїми діями не виконує військовий обов`язок щодо виконання правил військового обліку, перешкоджає виконання мобілізаційних заходів, оскільки у зв`язку з відсутністю інформації щодо його місця проживання відсутня можливість надіслати повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, у тому числі для проходження медичного огляду з метою визначення придатності до призову на військову службу за мобілізацією та провести інші дії пов`язані з мобілізацією під час дії воєнного стану. Тому постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена на законних підставах.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 20.10.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 склав постанову № 2990 від 20 жовтня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП України, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_6 від 15.12.2005 призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби. Призовною комісією куп`янського району Харківсьої області ОСОБА_1 25 березня 2005 року зарахований у запас на підставі ст.15а наказу Мо У №2-94р; №207-99р. гр.1.

Згідно запису довідки (взамін військового квитка) ОСОБА_1 15.12.2005 знято з військового обліку.

Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 30.12.2013 у справі №628/3220/13-ц ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 визнано недієздатним та призначено опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є інвалідом 2 групи з дитинства з довічним правом отримання пенсії.

Відповідно до довідки МСЕК серії 10ААБ №709763 від 18.02.2015 ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з дитинства безстроково.

Постанова не містить посилання на докази вчинення адміністративного правопорушення, пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис, на підставі яких суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Приписами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За змістом ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Як встановлено ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Положеннями ст. 235 КУпАП України встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами не підтверджено, що ОСОБА_1 було порушено ч.3 ст.210 КУпАП, а також, що для його виклику були законні підстави. До того ж, наданими позивачем до суду доказами підтверджено, що ОСОБА_1 знятий з військового обліку за психічним захворюванням, на підставі рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 30.12.2013 ОСОБА_1 визнано недієздатним та призначено опікуном його матір ОСОБА_2 , однак відповідачем не надано доказів, що протокол було складено в присутності законного опікуна ОСОБА_1 .

Згідно положень ст. 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану. Відповідачу на момент складення протоколу було відомо, що ОСОБА_3 визнаний недієздатним за рішенням суду, і всупереч цьому його притягнуто до адміністративної відповідальності.

На підставі п.7 ст.247 КУпАП Провадження в справі про адміністративне правопорушення не

може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.

Суд зауважує, що Примітка до ст. 210 КУпАП встановлює, що положення статей 210, 210- 1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційнокомунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Крім того, посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, в оскаржуваній постанові відсутні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необхідність поновлення пропущеного строку на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №2990 від 20.10.2025 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000 гривень, оскільки представником позивача доведено поважність пропуску строку на оскарження даної постанови.

Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Відповідач в оскаржуваній постанові не вказав, які саме відомості не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії, в тому числі між органами ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того відповідачем в оскаржуваній постанові не зазначено про те, що ОСОБА_1 є недієздатним та його виключено з військового обліку, крім того протокол про адміністративне правопорушення складено без присутності опікуна ОСОБА_1 , не роз`ясено права та обов`язки. ОСОБА_1 , не може бути притягнутий до відповідальності, оскільки він не усвідомлює свої дії та не може ними керувати, визнаний рішенням суду недієздатним та є інвалідом 2 групи з дитинства та безстроково.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що постанова підлягає скасуванню та відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України провадження у справі за ст. 210 ч.3 КУпАП підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 139, 160, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Поновити строк ОСОБА_1 в особі опікуна Урденко Олени Олексіївни на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №2990 від 20.10.2025.

Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі опікуна ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови– задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №2990 від 20.10.2025 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000 гривень, а провадження у справі - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь держави 655 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суддя - Я.В. Губська