Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №613/760/26 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/760/26 Провадження №-3/613/321/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Богодухів

Суддя Богодухівського районного суду Сеник О.С., розглянувши матеріали, що надійшли від Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 202811 від 02.04.2026, ОСОБА_1 02.04.2026 близько 13 год. 00 хв. за місцем проживання : АДРЕСА_1 , вчинив відносно домашнє насильство психологічного характеру стосовно батька ОСОБА_2 , а саме : висловлював на його адресу образи та принизливі слова, залякував, чим викликав у ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість та нездатність захистити себе, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю останнього.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у письмовій заяві просив розглядати справу за його відсутності, вказав, що з правопорушенням згоден, факти, викладені у протоколі, підтверджує, в скоєному щиро розкаюється.

Враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання повторно не прибув, беручи до уваги, що згідно з вимогами ст.268 КУпАП адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, не відносяться до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи обов`язковою, суддя вважає, що розгляд справи слід провести за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В силу ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 статті 1 цього Закону передбачено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм законодавства, під домашнім насильством (умисним вчиненням діянь психологічного характеру), які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, розуміють словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, і інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, за умови, якщо такі дії завдали шкоди фізичному або психічному здоров`ю особи.

Як зазначено у протоколі серії ВБА № 202811 від 02.04.2026, ОСОБА_1 вчинив відносно батька ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлював образи, принизливі слова, залякував, чим спричинив побоювання останнього за свою безпеку та внаслідок чого було завдано шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 ..

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, надано:

протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.04.2026, в якому ОСОБА_2 просив прийняти міри реагування до ОСОБА_1 , який 02.04.2026 о 13 год. 00 хв. вчинив домашнє насильство психологічного характеру за адресою : АДРЕСА_1 ;

письмові пояснення ОСОБА_2 , який зазначив, що проживає за адресою : АДРЕСА_1 , із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. 02.04.2026 близько 13:00 год. ОСОБА_2 перебував вдома та син почав виражатися брутальною лайкою в його бік, принижувати його гідність, чим вчинив домашнє насильство. Таку сварку ОСОБА_1 вчиняє неодноразово, тому ОСОБА_2 попрохав товариша викликати поліцію для фіксування правопорушення;

письмові пояснення ОСОБА_1 , який зазначив, що проживає за адресою : АДРЕСА_1 із батьком ОСОБА_2 , з яким склалися неприязні відносини. 02.04.2026 близько 13:00 год, перебуваючи за місцем проживання він вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався брутальною лайкою в бік батька, принижував його людську гідність;

відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, якими зафіксовано приїзд працівників поліції на місце події, з`ясування обставин та подальше спілкування працівників поліції з учасниками події, складання адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;

довідку про результати розгляду повідомлення про факт вчинення домашнього насильства від 10.04.2026, згідно з якою 02.04.2026 до Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області надійшло звернення від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою : АДРЕСА_1 , про те, що його син ОСОБА_1 , з яким вони мешкають разом, вчинив домашнє насильство психологічного характеру. В ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 за місцем проживання : АДРЕСА_1 , 02.04.2026 близько 13:00 год. вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався на адресу свого батька нецензурною лайкою та образливими словами, чим викликав у ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість та нездатність захистити себе, внаслідок чого була завдана психічному здоров`ю останнього. З ОСОБА_1 проведена бесіда профілактичного характеру про неприпустимість вчинення домашнього насильства.

В той же час жодного доказу, який би підтверджував, що внаслідок дій ОСОБА_1 дійсно була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого ОСОБА_2 , до адміністративного матеріалу не додано.

Відеозаписом від 02.04.2026 зафіксовано усні пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , надані працівникам поліції, з яких вбачається, що між батьком та сином виникла обапільна сварка на побутовому грунті.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєва проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Частиною третьою ст. 62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.7, 9, 245, п. 1 ч. 1 ст.247, ст.ст. 251, 252, 268, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя О.С. Сеник