Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №570/977/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/977/26

Номер провадження 3/570/578/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м.Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , особу встановлено за паспортом серії НОМЕР_1 виданий 21.03.2011 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області,за ч. 1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24.02.2026 року серія ВАД №751236, 24.02.2026 року близько 12 год в АДРЕСА_1 , було встановлено, що ОСОБА_1 неналежно виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання малолітніх дітей ОСОБА_2 , 2010 року народження, та ОСОБА_3 , 2017 року народження, внаслідок чого останні проживають в антисанітарних умовах, чим порушено вимоги ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилася, у передбачений законом спосіб повідомлялась про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи чи будь-які інші заяви до суду не подала.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд вважає, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд встановив наступне.

За приписами ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП України настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю двох малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_2 , 2010 року народження, та ОСОБА_3 , 2017 року народження.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Обставини скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підтверджується письмовими доказами, доданими до матеріалів справи, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 751236 від 24.02.2026 року;

листом начальника служби у справах дітей Шпанівської сільської ради Ольги П`яни за №62/01-18/26 від 23.02.2026, в якому вона зазначила про те, що 23.02.2026 року під час перевірки умов проживання родини ОСОБА_1 , було виявлено, що діти не відвідують навчальні заклади, в квартирі брудно, не має ремонту, ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями та не виконує своїх батьківських обов`язків;

актом обстеження умов проживання від 23.02.2026, зі змісту якого вбачається, що умови проживання сім`ї не задовільні, в квартирі брудно, квартира потребує генерального прибирання і ремонту. Діти не відвідують навчальні заклади. Зазначено про те, що на даний час матір не зловживає алкогольними напоями, працює, виявила бажання пролікуватися від алкогольної залежності і займатися вихованням дітей. Зобов`язалася зробити генеральне прибирання в квартирі;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.02.2026 року, де вона пояснила, що ухилялася від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей, бо зловживала алкогольними напоями. Зобов`язалася пролікуватися від алкогольної залежності та в подальшому доглядати за дітьми.

Наявні матеріали справи є достатнім доказом для визнання вини правопорушниці та призначення їй відповідного стягнення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в бездіяльності ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

З врахуванням даних про особу правопорушниці у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого нею правопорушення, зважаючи на її матеріальний стан, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді попередження.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України "Про судовий збір"в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.184, 247, 256, 276, 278, 280 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати їй адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десятиднів з дня винесення постанови.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Повний текст постанови складено 03 червня 2026 року у зв`язку з надмірним навантаженням та перебуванням судді у відпустці.

Суддя Гладишева Х.В.