Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №554/2299/26
Суддя: Чуванова А. М.
Дата документу 01.06.2026Справа № 554/2299/26
Провадження № 2/554/2537/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді Чуванової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Єсліковської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням; третя особа: ОСОБА_3 ,-
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 03.07.1986 року виконавчим комітетом Октябрської ради народних депутатів м. Полтави ОСОБА_4 виданий ордер на житлове приміщення № 1280, який надавав їй право на зайняття сім`єю із двох осіб житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_2 . Підставою для видачі вищевказаного ордера є рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів № 288 від 09.06.1986 року, яким задоволено клопотання адміністрації і комітету профспілки РСУ-3 «Облремстройтреста» про тимчасове покращення житлових умов сім`ї ОСОБА_5 .
На момент видачі вищевказаного ордера сім`я із двох осіб складалась із: ОСОБА_4 (мати), ОСОБА_2 (син).
Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної Ради народних депутатів № 156 від 21.04.1992 року дозволено районному відділу внутрішніх справ прописати ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 до чоловіка ОСОБА_2 на житлову площу його матері ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів № 140 від 27.04.1994 року, звільнену ОСОБА_6 квартиру, житловою площею 13,6 кв.м., на першому поверсі ветхого будинку по АДРЕСА_3 , передано під розширення житлової площі сім`ї ОСОБА_4 , яка мешкає в суміжній квартирі.
Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації № 207 від 20.05.2016 року перейменовано, залишивши попередню нумерацію за об`єктами нерухомого майна, сквери, бульвари, вулиці, провулки, проїзди, проспекти, площі, майдани та інші об`єкти топоніміки у місті Полтаві, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, зокрема, назва, яка підлягає перейменуванню: вулиця Паризької Комуни, нова назва: вулиця Пилипа Орлика.
22.04.2005 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Приблизно у 2014 році ОСОБА_2 виїхав до Російської Федерації на постійне місце проживання. Станом на дату звернення з відповідним позовом відповідач за адресою: АДРЕСА_1 не з`являється та не проживає. Точне місцезнаходження відповідача позивачу невідомо.
Рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради № 96 від 23.04.2019 року на підставі звернення та наданих документів, погоджено з виконанням перепланування та дозволено гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 , користувачам квартири АДРЕСА_4 , зареєструвати як об`єкт нерухомості кв. АДРЕСА_4 , в складі приміщень: кімната (3) площею 15 кв.м., кімната (4) площею 9,1 кв.м., коридор (1) площею 3,6 кв.м., кухня (5) площею 7,7 кв.м., санвузол (2) площею 8,0 кв.м., тамбур (6) площею 3,1 кв.м., коридор (7) площею 3,5 кв.м., сіни (8) площею 11,8 кв.м.
Вбачається, що на дату вищевказаного рішення гр. ОСОБА_2 вже не значився як користувач квартири АДРЕСА_4 .
13.08.2021 року ОСОБА_4 знята з реєстрації за місцем проживання: АДРЕСА_1 , та зареєстрована за новою адресою місця проживання: АДРЕСА_5 . Станом на дату подання позову квартира не приватизована. Таким чином, станом на дату звернення з даним позовом, фактично проживають та здійснюють господарство в квартирі АДРЕСА_4 , дві особи: ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_3 (третя особа).
Таким чином, враховуючи те, що відповідач вже досить тривалий час не виконує своїх обов`язків по утриманню та збереженню житла, по оплаті квартирної плати, по оплаті комунальних послуг, а також зважаючи на факт відсутності відповідача більш як шість місяців за місцем реєстрації
без поважних причин, позивач вважає, що ОСОБА_2 втратив право на користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та підлягає зняттю з реєстрації місця проживання.
Ухвалою суду від 19.03.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача адвокат Терзі О.С. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, згідно якої просив розглядати справу без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності від відповідача не надходило. Відповідач не подав відзив.
Третя особа ОСОБА_3 повторно у судове засідання не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 01 червня 2026 року постановлено про заочний розгляд справи за відсутності відповідача, що відповідає вимогам ст. ст. 280,281 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 47 Конституції України гарантовано, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно зі ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
За змістом наведених вище норм закону, особа може бути визнана судом такою, що втратила право користування жилим приміщенням у випадку її відсутності понад шість місяців без поважних на це причин та за умови, що вона повністю втратила інтерес до займаного нею житла.
Судом встановлено, що 03.07.1986 року виконавчим комітетом Октябрської ради народних депутатів м. Полтави ОСОБА_4 виданий ордер на житлове приміщення № 1280, який надавав їй право на зайняття сім`єю із двох осіб житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_2 (а.с.30-31).
Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної Ради народних депутатів № 156 від 21.04.1992 року дозволено районному відділу внутрішніх справ прописати ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 до чоловіка ОСОБА_2 на житлову площу його матері ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 (а.с.32).
Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів № 140 від 27.04.1994 року, звільнену ОСОБА_6 квартиру, житловою площею 13,6 кв.м., на першому поверсі ветхого будинку по АДРЕСА_3 , передано під розширення житлової площі сім`ї ОСОБА_4 , яка мешкає в суміжній квартирі (а.с.33).
22.04.2005 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.35).
Рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради № 96 від 23.04.2019 року на підставі звернення та наданих документів, погоджено з виконанням перепланування та дозволено гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 , користувачам квартири АДРЕСА_4 , зареєструвати як об`єкт нерухомості кв. АДРЕСА_4 , в складі приміщень: кімната (3) площею 15 кв.м., кімната (4) площею 9,1 кв.м., коридор (1) площею 3,6 кв.м., кухня (5) площею 7,7 кв.м., санвузол (2) площею 8,0 кв.м., тамбур (6) площею 3,1 кв.м., коридор (7) площею 3,5 кв.м., сіни (8) площею 11,8 кв.м (а.с.39)
Як свідчать матеріали справи, відповідач фактично не проживає у вказаній квартирі більше десяти років. Ніяких заходів по збереженню житла за собою ОСОБА_2 не вживає. Його майна у житлі немає, комунальні платежі не сплачує, заходів по вселенню у квартиру не приймає.
Таким чином, суд вважає встановленим, що відповідач не проживає в квартирі АДРЕСА_4 понад шість місяців без поважних причин, а тому приходить до висновку, що позовє обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог ОСОБА_1 та про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_4 .
На підставі викладеного та керуючись 12, 76-83, 89, 263-265,280,282 ЦПК України, ст.ст.3,15, 391 ЦК України, ст.71,72 ЖК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням; третя особа: ОСОБА_3 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
третя особа: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Суддя А.М. Чуванова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua