Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №545/923/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №545/923/26

Провадження № 2-а/552/51/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретар судового засідання - Гасанова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення посилаючись на те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 грн. на підставі постанови від 09.01.2026 №R289979. У відповідності до постанови, він не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені в повістці , чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КупАП та накладено штраф у сумі 17 000 грн. Вказану постанову вважає незаконною та просить її скасувати, оскільки повістки не отримував, відсутні докази її направлення. Позивач вчасно оновив дані, а тому відсутній склад правопорушення. Просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 06 квітня 2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язані з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Позивачу направлено повістку №6245882, відповідно до якої йому належало з`явитись 04.01.2026 року о 09:00 год. Позивач не виконав вимог мобілізаційного законодавства та не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому незрозумілою видається процесуальна поведінка позивача з огляду на наступне. Стосовно позивача, за допущене адміністративне правопорушення, складено постанову по справі про адміністративне правопорушення №R378457 від 25.02.2026 року. Зазначена постанова є електронною, формується виключно після того, як громадянин особисто, через застосунок «Резерв+» надасть добровільну згоду на визнання адміністративного правопорушення. Позивач таку згоду надав, ним подано заяву про визнання адміністративного правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності. Саме після того, як позивач надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності, сформовано нині оскаржувану ним постанову. Просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, на підставі якого повідомляє, Позивачу направлено повістку №6245882, відповідно до якої йому належало з`явитись 04.01.2026 року о 09:00 год. Позивач не виконав вимог мобілізаційного законодавства та не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому незрозумілою видається процесуальна поведінка позивача з огляду на наступне. Стосовно позивача, за допущене адміністративне правопорушення, складено постанову по справі про адміністративне правопорушення №R378457 від 25.02.2026 року. Зазначена постанова є електронною, формується виключно після того, як громадянин особисто через застосунок «Резерв+» надасть добровільну згоду на визнання адміністративного правопорушення. Позивач таку згоду надав, ним подано заяву про визнання адміністративного правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності. Саме після того, як позивач надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності, сформовано нині оскаржувану ним постанову. Таким чином, позивач спочатку визнав вчинене ним адміністративне правопорушення, дав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності та на сплату штрафу, однак вже після формування постанови позивач звертається до суду щодо її оскарження. На переконання відповідача визнання винесеного рішення свідчить про погодження особи із відповідною дією та унеможливлює подальше оскарження такого рішення з огляду на фактичну відсутність предмета спору, а саме – незгоди особи, яка притягується д адміністративної відповідальності, із фактом притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, позивач не прибув у визначений час за повісткою, яка була направлена належним чином, не виконав свого мобілізаційного обов`язку, чим допустив адміністративне правопорушення, а отже, позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_4 є необґрунтованими, а тому з даних підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою № R378457 від 25.02.2026 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 17 000 грн.

Відповідно до вказаної постанови, яка є предметом оскарження, військовозобо`язаний ОСОБА_1 , 19.04.1999 року не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КупАП постанови накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн.

Вказана постанова не містить посилань на докази, якими підтверджується одержання ОСОБА_1 повістки про виклик.

Постанова не містить підпис ОСОБА_1 про отримання ним копії цієї постанови.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з наступного.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указами Президента України №64/2022 та №69/2022 від 24.02.2022 в Україні оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію, які діють і по цей час. Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (в редакції, чинній з 29.06.2024 згідно з постановою КМУ № 747 від 25.06.2024), повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Відповідно до п.41 Порядку призову №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до абз.2 п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 08.10.2024 року №1147 рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач був належним чином оповіщений про час та дату розгляду адміністративного правопорушення на підставі якого винесена постанова, проте доказів отримання повістки до суду не надано. Та взагалі у матеріалах справи відсутня навіть сформована повістка на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів направлення позивачу повістки № R378457 на яку посилається відповідач у спірній постанові, як на підставу притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вручення позивачу рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» (із підписом та датою отримання), або факт не вручення з дотриманням встановленої процедури, зокрема рекомендованого листа з відповідними відмітками поштового оператора про причини невручення такої.

Також в оскаржуваній постанові не вказано, на яку дату та час позивач не прибув за повісткою, за яким саме видом повістки (відсутня мета повістки) позивача викликано до відповідача, мету: чи для уточнення військово-облікових даних, чи для проходження медично-лікарської комісії.

Вказана постанова не містить посилань на докази, якими підтверджується одержання повістки про виклик.

Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.

Також, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з посиланням на заяву ОСОБА_1 в якій позивач зазначив, що останній визнав адміністративне правопорушення та надав згоду на притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки така заява сама по собі не підтверджує факту належного повідомлення позивача про виклик чи розгляд справи, а також не свідчить про дотримання відповідачем установленої законом процедури. За відсутності доказів належного повідомлення позивача, посилання на зазначену заяву не спростовує допущених порушень та не може бути підставою для визнання дій відповідача правомірними.

Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративну відповідальність.

Частина 1 ст.210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частина 2 ст.210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченогочастиною першоюцієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, частина 3 ст.210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення такого порушення в особливий період.

Вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Об`єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме; нез`явлення за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час; ненаданні в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, ЗСУ, іншим військовим формуванням з наступним відшкодуванням Державою їх вартості в порядку, встановленому законом. Відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій наступає за невиконання покладених на них обов`язків передбачених ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Таким чином, судом встановлено відсутність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме те, що він не з`явився за викликом до і ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), так як він не був сповіщений належним чином про необхідність явки в зв`язку з чим, суд вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП незаконною та такою що підлягає скасуванню.

За змістом ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 154 від 23.02.2022, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, м. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Таким чином, належним відповідачем у справі, до якого судом задоволено позовні вимоги, є ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У задоволенні інших позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_7 необхідно відмовити.

Відповідно до п.3 ч 3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову № R378457 від 25.02.2026 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження в справі закрити.

У задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_8 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 (місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Головуючий суддя Ж.В.Кузіна