Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №524/14156/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/14156/25

Провадження № 2-др/524/24/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі головуючого судді Колеснікової О.М., розглянувши в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука заяву адвоката Остахова Володимира Павловича, подану в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним,

встановив:

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19.05.2026 було відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.

22.05.2026 року від представника відповідача до суду надійшла заява про стягнення понесених судових витрат, в якій він просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 50000 грн.

01.06.2026 року від представника позивача до суду надійшли заперечення щодо витрат на правничу допомогу, в яких він вказав, що обсяг виконаних адвокатом робіт не відповідає заявленим витратам на правничу допомогу, а тому вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність вирішення питання стосовно розподілу між сторонами судових витрат, шляхом ухвалення додаткового рішення у справі.

За п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

19.05.2026 представник відповідача до закінчення розгляду справи надав до суду заяву, в якій вказав, що у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України заявляє про стягнення судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, докази про розмір яких буде подано протягом 5 днів після проголошення рішення суду.

За змістом ч.1 п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст.141 ЦПК України, у відповідності до ч.2 якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником відповідача адвокатом Остаховим В.П. на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу надано: копію договору про надання правничої допомоги від 09.12.2025 року; копію акту від 19.05.2026 року прийому-передачі виконаних робіт (наданої правничої допомоги) згідно договору про надання правничої допомоги №Б/Н від 09.12.2025 року; детальний опис робіт, згідно договору про надання правничої допомоги №Б/Н від 09.12.2025 року, укладеного між адвокатом Остаховим Володимиром Павловичем та ОСОБА_1 у цивільній справі №524/14156/25.

Аналізуючи частину третю статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Судом достеменно встановлено, що під час розгляду справи представником відповідача було надіслано до суду одну заяву по суті справи - відзив на позовну заяву та клопотання про долучення доказів у справі. Крім того, представник відповідача фактично брав участь у одному судовому засіданні по вказаній справі, решта судових засідань проходили за відсутності сторін у справі.

Оцінюючи надані представником відповідача на підтвердження понесених витрат документи, суд зазначає, що вони не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання учасника процесу утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення/захисту порушених прав та інтересів.

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з учасника процесу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Вищевказане узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 13.02.2026 року у справі №911/1065/24.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 133, 137, 141, 264-265, 270 ЦПК України, суд

вирішив:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено 02 червня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Головуючий суддя О.М.Колеснікова