Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №367/2009/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2009/25

Провадження по справі № 1-кп/367/560/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5

за участю захисника: ОСОБА_6 ,

обвинуваченого: ОСОБА_7 ,

законний представник: ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ірпеня в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024111040001294 від 26.11.2024 р. за обвинуваченням: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, суд,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого перевищує двісті п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме в тому, що він 25.11.2024 близько 23 год 20 хв (точний час не встановлено), правомірно перебуваючи в приміщенні автомийки розташованої по вул. Свято-Покровській, 3-В в смт. Гостомель Бучанського району Київської області, побачивши належний потерпілому ОСОБА_9 автомобіль марки «AUDI A5» білого кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який був припаркований у боксі даної автомийки, вирішив незаконно заволодіти даним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого перевищує двісті п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме автомобілем марки «AUDI A5» білого кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », неповнолітній ОСОБА_7 підійшов до даного автомобіля, впевнився, що за його діями ніхто не спостерігає, без вжиття засобів подолання перешкод, відкрив незачинені ліві передні двері даного транспортного засобу та сів за кермо.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння автомобілем марки «AUDI A5» білого кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », неповнолітній ОСОБА_7 усвідомлюючи, що діє поза волею власника даного автомобілю ОСОБА_9 та поза волею його користувача ОСОБА_10 , не маючи на нього ані дійсного, ані передбаченого права, завів двигун за допомогою ключів, які знаходились у замку запалювання цього автомобілю та поїхав по вул. Свято-Покровській в напрямку вул. Леонтовича в смт. Гостомель Бучанського району Київської області.

Рухаючись по вул. Свято-Покровській в смт. Гостомель Бучанського району Київської області, навпроти будинку 294 по вул. Свято-Покровська неповнолітній ОСОБА_7 не впоравшись з керуванням автомобілем марки ««AUDI A5» білого кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_1 » здійснив зіткнення із дорожнім огородженням.

Відповідно до висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/111-24/74579-АВ від 23.12.2024 ринкова вартість автомобіля марки «AUDI A5» білого кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_1 » станом на момент заволодіння транспортним засобом (25.11.2024) становила 1 346 793 грн 60 коп.

Внаслідок протиправних дій неповнолітнього ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_9 заподіяно матеріального збитку на загальну суму 1 346 793 грн 60 коп.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого перевищує двісті п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просив кримінальну справу відносно ОСОБА_7 слухати без його участі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 від дачі поясненнь відмовився .

Свідок ОСОБА_10 повідомив, що йому відомо, у зв`язку з якими обставинами його викликано до суду. Щодо дати події свідок зазначив, що точно не пам`ятає число, проте це був 2024 рік, осінь, кінець жовтня або листопад. Того дня ОСОБА_10 разом із ОСОБА_11 поверталися з роботи додому. Вони вирішили помити автомобіль Audi A5 білого кольору (д.н.з. НОМЕР_2 ), який належить тестю свідка (на автомобіль є доручення як у свідка, так і у ОСОБА_12 ). За кермом перебував ОСОБА_13 . З метою миття авто вони приїхали на автомийку «Міраж» у сел. Гостомель. ОСОБА_14 зателефонував власнику мийки — В`ячеславу, щоб домовитися про послугу. Власник повідомив, що зараз підійде співробітник, якому можна залишити машину, а забрати її можна буде наступного ранку. До них вийшов співробітник мийки, як пізніше стало відомо - ОСОБА_15 . На той момент свідок з ним знайомий не був, проте зараз впевнений, що це був саме він. ОСОБА_16 загнав автомобіль у бокс та особисто передав ключі ОСОБА_17 . Ключі передавалися виключно з метою повного миття автомобіля (зовні та всередині). Наступного ранку власнику автомобіля зателефонував власник мийки і повідомив, що автомобіль було викрадено. Про це свідку стало відомо від ОСОБА_18 . Прибувши на місце події, ОСОБА_10 та ОСОБА_18 побачили пошкоджений автомобіль, який врізався у відбійник. На місці також перебував ОСОБА_15 . Власник мийки жодних чітких пояснень не надав. У приватній розмові на місці події ОСОБА_15 визнав факт заволодіння авто, пояснивши свій вчинок тим, що «це була його мрія — покататися на такій машині та похизуватися перед дівчатами».

Свідок ОСОБА_18 надав суду показання про те, що обвинувачений йому відомий як працівник автомийки. У минулому році (точну дату свідок не пам`ятає) він разом із товаришем пригнав автомобіль марки Audi A5 на автомийку «Міраж», що належить ОСОБА_19 . На місці вони зустріли працівника мийки (свідок вказує на обвинуваченого), якому свідок особисто передав ключі від транспортного засобу для надання послуг із миття. Свідок зазначив, що на даний автомобіль оформлене спільне доручення на його ім`я та на ім`я ОСОБА_20 . Власник мийки, ОСОБА_19 , підтвердив свідку, що обвинувачений є його офіційним співробітником. Свідок наголосив, що жодних дозволів на керування автомобілем або поїздки на ньому обвинуваченому не надавалося - ключі були передані виключно для виконання мийних робіт. О 18:46 год: Свідок перебував безпосередньо на автомийці, контактував із ОСОБА_19 по телефону, після чого передав машину обвинуваченому. Вночі свідку зателефонував ОСОБА_19 і повідомив, що автомобіль було викрадено та в результаті дорожньо-транспортної пригоди розбито. Прибувши на місце події (на автомийку), свідок побачив пошкоджений (розбитий) автомобіль Audi A5. Там же перебував і обвинувачений. Свідок підкреслив, що внаслідок незаконного заволодіння транспортним засобом та його пошкодження було завдано значних збитків. Станом на день надання свідчень у суді, заподіяна шкода обвинуваченим не відшкодована.

Свідок ОСОБА_21 повідомила суду, що обвинувачений їй добре відомий, оскільки вона знає його ще з часів його навчання в ліцеї. За словами свідка, у період навчання з 1-го по 4-й клас обвинувачений характеризувався позитивно: порушень дисципліни не вчиняв, систематично відвідував навчальні заняття та не мав проблем із поведінкою. Повідомила, що починаючи з 5-го класу, ситуація змінилася — учень почав допускати пропуски занять. Свідок зазначила, що з мамою хлопця неодноразово проводилися профілактичні бесіди. ОСОБА_21 особисто бачила матір обвинуваченого за місцем її роботи в супермаркеті та мала змогу з нею спілкуватися. Після проведених бесід хлопець на деякий час повертався до навчання, проте згодом знову починав пропускати уроки. Свідок констатувала, що, попри готовність матері до співпраці, тривалого виховного впливу ці бесіди не мали. Охарактеризувала обвинуваченого ОСОБА_22 як неконфліктну особу. За її словами, він поводився тихо («його не було чути»), під час перебування на уроках поводився спокійно. Свідок висловила переконання, що він сприймав навчальний матеріал та чув те, що йому говорили вчителі. Свідок розповіла про випадкову зустріч із обвинуваченим, яка відбулася кілька років тому. Вона спочатку його не впізнала, проте він сам підійшов до неї. Під час розмови обвинувачений повідомив, що свого часу все ж прислухався до її порад, наразі знайшов роботу та соціалізувався. Свідок зазначила, що тоді висловила йому свою радість з приводу таких позитивних змін у його житті.

Провина ОСОБА_7 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, підтверджується сукупністю узгоджених між собою доказів, що відповідають критеріям належності, допустимості та достатності, а саме

Рапортом помічника чергового відділу поліції №2 (м. Ірпінь) Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 26.11.2024 року.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 26.11.2024 року.

Протоколом огляду місця події від 26.11.2024 року.

Ілюстрованою таблицею до протоколу огляду місця події від 26.10.2024 року за адресою: вул. Святопокровська 294, смт. Гостомель Київської області.

Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками:

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.11.2024 року свідок ОСОБА_10 заявив, що впізнає особу якій передавалися ключі від автомобіля, та яка була за кремом автомобіля на фотознімку.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.11.2024 року свідок ОСОБА_18 заявив, що впізнає особу якій передавалися ключі від автомобіля, та яка була за кремом автомобіля Ауді А5 на фотознімку.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2024 року свідок ОСОБА_23 заявив, що впізнає особу з якою мив автомобіль Ауді А5 та яка була біля автомобіля на фотознімку.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.12.2024 року свідок ОСОБА_24 заявив, що впізнає особу яка працювала на авто мийці та незаконно заволодів автомобілем Ауді А5 на фотознімку.

Відповідно до протоколу пред`явлення предмету для впізнання за фотознімками від 05.02.2025 року ОСОБА_7 , заявив що впізнав автомобіль який взяв без дозволу власника серед інших автомобілів зображених на фотознімках.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення додаткової судової експертизи № СЕ-19/111-24/74579-АВ від 23.12.2024 року ринкова вартість автомобіля «Audi A5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , станом на момент заволодіння транспортним засобом, а саме 25.11.2024 року, становила: 1 346 793,60 грн. (один мільйон триста сорок шість тисяч сімсот дев`яносто три гривні 60 коп.) Вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_9 – власнику автомобіля «Audi A5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 25.11.2024 складає: 223 598,28 (двісті двадцять три тисячі п`ятсот дев`яносто вісім гривень 28 коп.) з урахуванням ПДВ.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 20 від 12.02.2025 року психологічний розвиток неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає нормативним стандартам його віку. Неповнолітньому ОСОБА_7 притаманні такі психологічні риси як самопотурання, тенденція до безпосередньої реалізації в поведінці актуальних потреб та низький самоконтроль знайшли своє відображення в його поведінці у період вчинення кримінального правопорушення. Неповнолітньому ОСОБА_7 , не притаманні такі психологічні риси як схильність до підвищеного фантазування, навіювання, тощо, які могли б суттєво вплинути на характер його свідчень.

Згідно досудової доповіді про неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підготованої уповноваженою органу з питань пробації, досліджена інформація, що характеризує особу за місцем її проживання, умов її життєдіяльності відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення нею повторного кримінального правопорушення, а також її імовірної небезпеки для суспільства свідчить про можливість виправлення без ізоляції від суспільства. Рекомендовано проводити роботу із ОСОБА_7 спрямовану на зміну про кримінального мислення, підвищення рівня володіння емоціями, усвідомленості власних дій та покращення обізнаності у правах та обов`язках людей.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 містять склад кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України - а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне: ОСОБА_7 на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, про що свідчать: довідки лікарів, за місцем проживання характеризується посередньо, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 не встановлено.

З врахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде відповідати принципам та цілям його призначення та буде найбільш необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, враховується поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 в ході судового розгляду була демонстративно-викличною. Останній систематично порушував порядок, на зауваження головуючого реагував агресивно, виявляв відверту зневагу до загальноприйнятих норм моралі. Відмова від надання показань у сукупності з небажанням відшкодувати збитки свідчить про відсутність критичного ставлення до своїх дій та високий ступінь суспільної небезпеки особи.

Так, з врахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що ОСОБА_7 необхідно призначити покарання за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі.

Вирішуючи поданий в межах даного кримінального провадження цивільний позов, суд бере до уваги таке.

Відповідно до положень частини 1 статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Представник потерпілого ОСОБА_9 – адвокат ОСОБА_25 в межах даного кримінального провадження подав цивільний позов, розмір якого в подальшому було зменшено, просив стягнути з ОСОБА_7 на користь 223598 (двісті двадцять три тисячі п`ятсот дев`яносто) вісім гривень 60 копійок, 100000 (сто тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди та правничу допомогу в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, тобто на підставі положень Цивільного кодексу.

Згідно до ст.ст. 1167, 1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи.

Неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_9 була завдана матеріальна шкода, яку суд задовольняє в повному обсязі а саме 223598 (двісті двадцять три тисячі п`ятсот дев`яносто) вісім гривень 60 копійок. Моральну шкоду суд оцінює в сумі 5 000 тисяч гривень. Враховуючи, що представником не було надано детального розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, що унеможливлює встановлення реальності цих витрат та оцінку їх співмірності із часом, витраченим адвокатом, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Розмір витрат на залучення експерта становить 7 959 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_7 .

Також суд вважає, що відповідно до вимог ст. 98 КК України до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а тому суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 міри покарання без додаткового покарання у виді конфіскації.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Разом із тим, будь-яких відомостей про речові докази в даному кримінальному провадженні суду не надані, тому суд позбавлений можливості вирішити питання речових доказів у відповіності до КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 374-376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 223598 (двісті двадцять три тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 60 копійокта 5000 (п`ять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення 7 959 грн, а саме;

- за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/111-24/1589-АВ від 18.12.2024 Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, у розмірі 5571 грн. 30 коп.

-за проведення додаткової судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/111-24/74579-АВ від 23.12.2024 Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, у розмірі 2387 грн. 70 коп.

Речові докази, а саме: автомобіль марки AUDI A5 д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_3 , з наявним пошкодженнями правого заднього крила та правого заднього колеса, разом з ключами від транспортного засобу, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , який передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_9 - повернути законному володільцю ОСОБА_9 .

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд враховує, що обвинувачений на даний час перебуває під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на підставі ухвали від 23.04.2026 р. за іншим кримінальним провадженням з огляду на наявність чинного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні№ 42025112320000055 від 16.05.2025р., суд не вбачає підстав для обрання додаткового запобіжного заходу до набрання даним вироком законної сили.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1