Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 14 січня 2026 р.
Справа: №361/11630/25
Суддя: Скрипка О. В.
справа № 361/11630/25
провадження № 3/361/3892/25
15.01.2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2026 р. м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Скрипка О.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, яка надійшла від Броварського РУП ГУ НП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №459265 від 20.09.2025 року, 20.09.2025 року близько 00 год. 45 хв. по вул. Лісова в с. Погреби Броварського району Київської області водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння здійснювався на місці зупинки у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора "Драгер 6820", проба позитивна 0,34 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 свою вину не визнала та пояснила, що дійсно 20.09.2025 р. в с. Погреби Броварського району Київської області керувала транспортним засобом «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 , після зупинки транспортного засобу працівників поліції, на їхню вимогу пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння погодилася, оскільки алкогольні напої не вживала, після чого пройшла відповідний огляд на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер», однак з результатом 0,34 проміле не погодилася, про що наголосила працівникам поліції, про що власноручно зазначила у протоколі. При цьому працівники поліції не роз`яснили, що у разі незгоди вона може пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Від подальшого керування транспортного засобу її не відсторонили. Через деякий час автомобіль під її керуванням зупинив інший екіпаж патрульної поліції, на їхню вимогу пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» вона погодилася, результат огляду 0,00 проміле, на підтвердження чого надала суду відповідну роздруківку приладу «Драгер». Прохав суд закрити провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та обов`язково має керувати транспортним засобом.
Відсутність будь-якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок).
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння здійснювався на місці зупинки у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора "Драгер 6820", проба позитивна 0, 34 проміле.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину не визнала, оскільки алкогольні напої вона не вживала та транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не керувала, зазначила, що після того як працівники поліції склали відносно неї протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вона продовжила керувати транспортним засобом та була зупинена іншим екіпажем патрульної поліції, на пропозицію яких пройшла огляд за допомогою газоаналізатора "Драгер 6820", результат огляду 0,00 проміле, надала суду відповідну роздруківку. Огляд проведений 20.09.2025 р. о 03 год. 58 хв.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини, суд вважає, що в ході судового розгляду справи доказів доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
Ґрунтуючись на нормах статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо не доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим та у відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у даній справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст.251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв"язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О. В. Скрипка
Оригінал: reyestr.court.gov.ua