Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №358/179/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/179/26 Провадження № 2/358/508/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Романенко К.С.,

за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Богуславської міської ради Обухівського району Київської області в особі відділу «Центр надання адміністративних послуг» про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвокат Орло Ю.В. звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що 8 травня 2015 року позивач ОСОБА_1 купила нежитлове приміщення № 70, розташоване в АДРЕСА_1 , площею 1069,20 кв.м.

27 травня 2015 року за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу, зареєстрованого за № 371, ОСОБА_1 продала ОСОБА_4 474/1000 частини нежитлового приміщення що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

29 травня 2015 року за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу, зареєстрованого за № 380, ОСОБА_1 продала ОСОБА_2 52/1000 частини нежитлового приміщення що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

15 липня 2015 року за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу, зареєстрованого за № 501, ОСОБА_1 продала ОСОБА_4 350/1000 частини нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, у ОСОБА_1 залишилося у власності 124/1000 частини нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

30 січня 2018 року між співвласниками було укладено договір поділу об`єкта у простій письмовій формі, оскільки співвласники самостійно визначилися із приміщеннями, які їм будуть належати.

2 лютого 2018 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 1/10 частку нежитлового приміщення площею 931,30 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу.

6 березня 2018 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 9/10 частки нежитлового приміщення площею 931,30 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу.

У жовтні 2025 року позивачу ОСОБА_1 від ДПС надійшла вимога про сплату податку, у зв`язку з чим вона звернулася до відповідача-2 та виявила неправильну реєстрацію свого права власності. Позивач ОСОБА_2 при перевірці реєстрації свого права власності на нежитлове приміщення виявив неточності.

Наказом начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства № 8-а від 21 березня 2023 року затверджено рішення про присвоєння об`єкту нерухомого майна групи нежитлових приміщень площею 55,3 кв.м. адреси: АДРЕСА_1 , група нежитлових приміщень 71, яке належить ОСОБА_2 .

Наказом начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства №27-а від 02 лютого 2026 року затверджено рішення про присвоєння об`єкту нерухомого майна нежитловому приміщенню адреси: АДРЕСА_4 (колишня АДРЕСА_2 ), яке належить ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, просить суд:

1. Визнати дійсним договір поділу нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного в простій письмовій формі між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 30 січня 2018 року.

2. Припинити право власності ОСОБА_1 на 124/1000 частки нежитлового приміщення загальною площею 1069.20 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 9851573.

3. Припинити право власності ОСОБА_2 на 52/1000 частки нежитлового приміщення загальною площею 1069.20 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 9605108.

4. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на нежитлове приміщення загальною площею 80.4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

5. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на нежитлове приміщення загальною площею 55,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

6. Зобов`язати державного реєстратора ЦНАП виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області виправити помилку в ДРРП щодо об`єкта нерухомого майна-нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер розділу в ДРРП605311632206, зазначити, що він знаходиться в процесі поділу, а не об`єднання та в результаті поділу було створено: нежитлове приміщення загальною площею 80,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_1 , номер розділу в ДРРП 2412121032206; нежитлове приміщення загальною площею 931,30 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_3 , номер розділу в ДРРП 1465789432206.

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С. від 23 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник у судове засідання не з`явилися, адвокат Орло Ю.В. подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала з мотивів і підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача – виконавчого комітету Богуславської міської ради Обухівського району Київської області в особі відділу «Центр надання адміністративних послуг» Хоменко В.М. у судове засідання також не з`явився, надав заяву про визнання позову та просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 про час, день та місце розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що ОСОБА_3 належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явилася в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, відзив до суду не подала, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 8 травня 2015 року позивач ОСОБА_1 купила в територіальної громади Богуславського району в особі Богуславської районної ради в особі голови Висотенка Миколи Віталійовича нежитлове приміщення № 70, розташоване в АДРЕСА_1 , площею 1069,20 кв.м., що підтверджується копією договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (а.с. 17-18).

Право власності на вказане майно ОСОБА_1 зареєстровано 08.05.2015, що вбачається із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 19).

Згідно копії договору купівлі-продажу від 27 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу, зареєстрованого за №371, ОСОБА_1 продала ОСОБА_4 474/1000 частини нежитлового приміщення що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 24).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 29 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу, зареєстрованого за №380, ОСОБА_1 продала ОСОБА_2 52/1000 частини нежитлового приміщення що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 20-21).

Право власності на вказане майно ОСОБА_2 зареєстровано 29.05.2015, що вбачається із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 22-23).

15 липня 2015 року за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу, зареєстрованого за №501, ОСОБА_1 продала ОСОБА_4 350/1000 частини нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 25-26).

30 січня 2018 року між співвласниками було укладено договір поділу об`єкта у простій письмовій формі, оскільки співвласники самостійно визначилися із приміщеннями, які їм будуть належати. Із договору вбачається, що ОСОБА_1 належить приміщення загальною площею 80,4 кв.м., складова частин майна: ганок-а1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 належить приміщення загальною площею 55,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 належить приміщення загальною площею 931,3 кв.м. (по першому поверху 439,50 кв.м., всього по підвалу 491,80 кв.м.) складова частина майна ганок – а1, підвал під частиною будівлі А/п, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 48).

Як вбачається із копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 02.02.2018 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/10 частку нежитлового приміщення площею 931,30 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу (а.с. 27).

06.03.2018 за ОСОБА_3 також зареєстровано право власності на 9/10 частки нежитлового приміщення площею 931,30 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу (а.с. 28).

У жовтні 2025 року позивачу ОСОБА_1 від ДПС надійшла вимога про сплату податку та у зв`язку з чим вона звернулася до відповідача-2 та виявила неправильну реєстрацію свого права власності. Позивач ОСОБА_2 при перевірці реєстрації свого права власності на нежитлове приміщення виявив неточності.

Як вбачається із копії витягу рішення виконавчого комітету Богуславської міської ради від 15 березня 2018 року № 36/3 «Про присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна в місті Богуславі» нежитловому приміщенню загальною площею 80,40 кв.м., яке належить ОСОБА_1 , присвоєно адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 36).

Наказом начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства № 8-а від 21 березня 2023 року затверджено рішення про присвоєння об`єкту нерухомого майна групи нежитлових приміщень площею 55,3 кв.м. адреси: АДРЕСА_1 група нежитлових приміщень 71, яке належить ОСОБА_2 , відомості про що внесені до Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будіництва (а.с. 32-33).

Наказом начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства № 27-а від 02 лютого 2026 року затверджено рішення про присвоєння об`єкту нерухомого майна нежитловому приміщенню адреси: АДРЕСА_4 (колишня АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_1 , відомості про що внесені до Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будіництва (а.с. 40,42).

У матеріалах справи наявна копія технічного паспорта на групу нежитлових приміщень № 71 по АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_5 11.03.2023 на замовлення ОСОБА_2 , розмір частки власності 1,0 (а.с. 29-30) та копія технічного паспорта нежитлового приміщення АДРЕСА_6 , виготовленого ТОВ «Проект-Монтаж-Буд» на замовлення ОСОБА_1 (а.с. 36 зі з/б-39).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статті 41 Конституції України закріплює право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого ВРУ 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 321 цього Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Згідно з приписами ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

У пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено судам, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 754/2339/16-ц зроблено висновок, що «однією з умов застосування частини другоїстатті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин».

Судом встановлено, що сторони договору поділу від 30.01.2018 досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину, визначили обсяг майна, що переходить кожному зі співвласників, та фактично виконали його умови. Подальше оформлення прав на виділені об`єкти нерухомого майна, присвоєння їм окремих адрес та державна реєстрація прав свідчить про визнання сторонами результатів поділу спірного майна та фактичне виконання укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, враховуючи, що між співвласниками фактично відбувся поділ спірного нерухомого майна, умови договору поділу від 30.01.2018 сторонами виконані, а належність позивачам спірних нежитлових приміщень підтверджується наданими письмовими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання зазначеного договору дійсним.

Суд також враховує, що внаслідок допущених при державній реєстрації неточностей позивачі позбавлені можливості належним чином реалізувати та підтверджувати свої права власників щодо належних їм об`єктів нерухомого майна, а тому обраний ними спосіб захисту є належним та ефективним.

За таких обставин суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обгрунтованими, підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, не спростовані іншими доказами у справі, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 258-265, 280, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати дійсним договір поділу нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного в простій письмовій формі між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 30 січня 2018 року.

2. Припинити право власності ОСОБА_1 на 124/1000 частки нежитлового приміщення загальною площею 1069.20 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 9851573.

3. Припинити право власності ОСОБА_2 на 52/1000 частки нежитлового приміщення загальною площею 1069.20 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 9605108.

4. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на нежитлове приміщення загальною площею 80,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 приміщення 1.

5. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на нежитлове приміщення загальною площею 55,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

6. Зобов`язати державного реєстратора ЦНАП виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області виправити помилку в ДРРП щодо об`єкта нерухомого майна-нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер розділу в ДРРП605311632206, зазначити, що він знаходиться в процесі поділу, а не об`єднання та в результаті поділу було створено: нежитлове приміщення загальною площею 80,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_1 , номер розділу в ДРРП 2412121032206; нежитлове приміщення загальною площею 931,30 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_3 , номер розділу в ДРРП 1465789432206.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: суддя К. С. Романенко